Об’єктивні та суб’єктивні чинники виховання
Виховання важко піддається аналізу. Причина тому криється у величезній складності механізмів утворення вихованості і неможливості передбачити результат. Проте, можна виділити фактори, які зумовлюють перебіг і ефективність виховного процесу.
Фактори виховання
Фактором називають причину, яка впливає, тим чи іншим чином, на виховання.
Фактори виховання бувають 2-х видів: об’єктивні і суб’єктивні.
Об’єктивні чинники – це такі причини, що не залежать від вихованця.
Прикладами об’єктивних факторів є наступне:
- Місце народження; Середовище проживання; Природа і клімат; Традиції і панівні норми в суспільстві.
Дані фактори зумовлюють стрижневі риси людини такі, як національність, раса, релігійна спрямованість. Поміняти щось в дії об’єктивних чинників виховання майже не представляється можливим.
Суб’єктивність виховання
В іншому виховання має яскраво виражену суб’єктивну спрямованість.
Суб’єктивні чинники – це причини, що залежать від самого вихованця і його вчителів, а також тих, що оточують людей і діяльності навчально-виховних закладів.
Суб’єктивний фактор – це, зокрема:
- Схильність учня до виховання і його вміння сприймати виховні впливу; Спрямованість вихованця; Прагнення, бажання і наміри вихованця; Особистісні інтереси вихованця; Духовний зв’язок між вихованцем і вчителем; Взаємодія вчителів та вихованців; Виховна система; Безпосередня діяльність вихователів; Організація процесу виховання; Педагогічні програми виховання; Морально-психологічний настрой в колективі.
Сильно впливає на виховний процес виховання учня. Діти з високим показником вихованості швидше відгукуються на допомогу в розвитку їх особистості, прислухаються до порад вихователя. Все це позначається на правильному використанні і перетворенні засвоєних способів соціальної поведінки в житті і істотно піднімає ефективність виховання. Низький рівень вихованості у дітей проявляється в їх закритості для розвитку, небажання прислухатися до рекомендацій педагога. У погано виховуваних дітей утруднюється орієнтування в нових умовах середовища.
Сама виховна система може бути причиною продуктивного і непродуктивного виховання.
Виховна система – це комплекс пов’язаних компонентів, який розвивається в просторі і в часі. Компонентами виховної системи є: цілі, спільна діяльність людей, самі люди як суб’єкти виховної діяльності, середа, людські відносини.
У сучасних умовах підвищується роль особистості вихователя і його впливу на продуктивність виховного процесу. Педагог, як головний генератор духовності, не може володіти монополією на виховний вплив. Лише багатоплановість і навіть полярність виховних впливів народжує проблему ефективності. Актуальність даної проблеми зростає в міру дорослішання учня, паралельно зростає і його раціонально-критичне ставлення до навколишнього середовища і до сприймається навчально-педагогічної інформації. На силу виховного впливу впливає не його спрямованість, а то, хто і яким чином його здійснює. Ось чому, першорядним фактором ефективності процесу виховання стає особистість педагога.
Суб’єктивні чинники досить мінливі, непостійні. Причому їхня дія може досягати досить великої сили. Суб’єктивні чинники з’являються і впливають найчастіше ситуаційно, за короткий проміжок часу. Їх застосування в педагогічній діяльності вимагає високого педагогічного професіоналізму. У кожній конкретній ситуації складний характер впливу об’єктивних і суб’єктивних чинників, цілі виховання накладають на виховний процес свій неповторний відбиток.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)