Асортиментна політика

Асортиментна політика (assortment of output, product portfolio policy) – визначення асортименту, найбільш пріоритетним для успішної роботи на ринку і забезпечує економічну ефективність діяльності підприємства в цілому, формування асортименту продукції в залежності від потреб ринку, фінансового стану підприємства і його стратегічних цілей. Зазвичай асортиментна політика переслідує довгострокові цілі.

Асортиментна політика – одне з найголовніших напрямків діяльності маркетингу торгової компанії. Особливо асортиментна політика значима в умовах жорсткої конкурентної середовища, коли до товару з боку споживача пред’являються підвищені вимоги щодо якості та асортименту, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники компанії. Лідерство в конкурентній боротьбі за клієнта отримує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею управляти.

Товарний асортимент організації повинен відповідати уявленням цільових покупців. Все частіше асортимент стає ключовим елементом конкурентної боротьби між схожими компаніями. Добре продумана асортиментна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду покажчиком загальної спрямованості. Формування і реалізація асортиментної політики необхідні для визначення умов беззбиткової роботи підприємства, управління обсягом прибутку з метою оптимізації оподаткування та прогнозування власних інвестицій в розвиток бізнесу.

Завдання асортиментної політики:

Задоволення запитів споживачів – один з основних принципів маркетингу, який відповідає завданню глибокої сегментації і диференціації ринку і забезпечує тісний зв’язок зі споживачами;
оптимальне використання технологічних знань і досвіду підприємства;
оптимізація фінансових результатів підприємства – формування асортименту грунтується на очікуваній рентабельності і величиною прибутку, що частіше зустрічається в практиці роботи підприємств, однак може бути виправдано при важкому фінансовому положенні, відсутності альтернатив та ін.;
завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування існуючої виробничої програми. Цей підхід досить консервативний, тому що розрахований на короткострокові результати і передбачає подовження життєвого циклу застарілих видань за рахунок знаходження нових ринків збуту;
дотримання принципів гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності підприємства галузі друку і включення в них нетрадиційних галузей;
дотримання принципу синергізму, який передбачає розширення областей виробництва і послуг підприємства, пов’язаних між собою певною технологією, єдиною кваліфікацією кадрів та іншої логічної залежністю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Асортиментна політика