Акутагава Рюноске (1892-1927) – СВІТОВА НОВЕЛА – Хрестоматія 7 клас
Акутагава народився в сім’ї торгівця молоком Ніїхара Носідзо. Мати належала до сім’ї Акутагава, у якій згодом виховувався знаменитий письменник: звідси і прізвище.
Його дитинство важко назвати щасливим. Батько був байдужим до нього, матір незабаром після народження сина збожеволіла. Ще за життя батьків Акутагаву віддали на виховання у сім’ю дядька, начальника будівельного відділу Токійського муніципалітету Акутагави Мітіакі, прізвище якого він прибрав. Названий батько Акутагави мав багату бібліотеку, був любителем середньовічної поезії Японії та Китаю. Під його впливом Акутагава заохотився до читання японської та китайської класики, західноєвропейських авторів. У чотирнадцять років він відкрив для себе А. Франса, Г. Ібсена, замолоду ознайомився з творами Ш. Бодлера, А. Стріндберга, з філософією А. Бергсона, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше.
У 1910 р. він закінчив токійську муніципальну середню школу в числі кращих і, вирішивши вивчати англійську літературу, вступив у Перший коледж на літературне відділення.
У 1913 р. Акутагава закінчує коледж і вступає на англійське відділення Токійського імператорського університету. Заняття в університеті розчарували літератора-початківця – лекції виявилися нецікавими, і він перестав їх відвідувати, захопившись виданням журналу “Сінсіте”. Початок творчості письменника датується 1915 р., коли написані ним оповідання “Ворота Расемон” і “Ніс” одразу ж змусили заговорити про появу нового талановитого автора.
Після закінчення університету в грудні 1916 р. Акутагава отримує посаду викладача англійської мови у Військово-морській школі. Своє життя в ці роки згодом він опише в циклі новел про вчителя Ясукіті – чесну, проте непутящу людину, яка потрапляє в різні кумедні історії. Своїй майбутній дружини він писав, що люто ненавидить викладання. Однак це були найбільш плідні роки в його житті – за дев’ять місяців він створив близько двадцяти новел, есе та статей.
У той же час за допомогою одного з друзів Акутагава намагається отримати місце викладача в університеті Кейо, але переговори затягувалися, і в кінці кінців він приймає іншу пропозицію – стає співробітником газети “Осака Майніті сімбун”.
Акутагава стає неперевершеним майстром короткого оповідання, традиції якого мають в Японії глибокі й давні корені.
Всі твори того періоду забарвлені в яскраві соціальні тони. Неприйняття деяких негативних сторін мілітаризму і капіталізму тих років письменник висловив у низці творів, в тому числі в повісті “У країні водяних”. Акутагава показав японське суспільство 20-х рр., яке поступово фашизувалося, на прикладі держави, у якій живуть казкові істоти – водяні каппа.
Акутагава заподіяв собі смерть 24 липня 1927, прийнявши смертельну дозу вероналу. Його самогубство шокувало друзів і знайомих, але не стало для них чимось несподіваним. Ніхто так і не дізнався справжньої причини його смерті.
У 1935 р. його друг, письменник і видавець Кікуті Кан заснував премію імені Акутагава Рюноске, якої раз на рік удостоюються молоді літератори Японії. За кількістю художніх перекладів Акутагава посідає одне з перших місць серед японських письменників.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)