НОВЕЛА ЯК ЛІТЕРАТУРНИМ ЖАНР – СВІТОВА НОВЕЛА

З історії жанру. Одним із малих оповідних жанрів є новела. Витоки новели сягають у XIII-XIV ст. В європейській культурі то була епоха Відродження (або Ренесанс). Тоді в 1281 р. в Італії з’‎явилася збірка під назвою “Новеліно”, де було вміщено понад сто різноманітних оповідок, де йшлося про цікаві випадки з життя городян. Хто був автором цієї збірки, достеменно невідомо. Імовірно, вона мала багатьох авторів, а хтось один потім зібрав і записав ті історії, які люди переказували одне одному на міських площах і вулицях. Значним кроком в утвердженні жанру новели була творчість італійського письменника Джованні Боккаччо. Талановитими авторами новел були: у XIX ст. – Едгар Аллан По, Вашингтон Ірвінг, Проспер Меріме (США), Ернст Теодор Амадей Гофман (Німеччина), Антон Чехов (Росія) та ін; у XX ст. – Іван Бунін (Росія), Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський (Україна), Акутагава Рюноске (Японія), Герберт Джордж Уеллс (Англія) та ін.

НОВЕЛА ЯК ЛІТЕРАТУРНИМ ЖАНР   СВІТОВА НОВЕЛА

Пінтуріккіо. Портрет хлопчика. Близько 1500 р.

НОВЕЛА ЯК ЛІТЕРАТУРНИМ ЖАНР   СВІТОВА НОВЕЛА

О. Глац.

За читанням. 1836 р.

Ознаки новели. Новела є невеликим за обсягом твором, у ній небагато персонажів і, як правило, одна сюжетна лінія, не розгалужена, не переобтяжена описами й характеристиками. Новела дуже подібна до оповідання. Утім, на відміну від оповідання, вона відзначається гостротою й напруженістю дії, несподіваним перебігом подій і незвичайним фіналом. Отже, новелі властиві незвичайність, оригінальність явища, що зображується у творі, гострота сюжету, несподівана розв’‎язка, а також яскравість і влучність художніх засобів, серед яких велику роль відіграють символи, виразні деталі, підтекст. Внутрішній світ персонажів у новелі показаний не прямо, а через прихований смисл подій, образів і ситуацій. Йоганн Вольфганг Гете писав: “Новела є ніщо інше, як нечувана подія”. Едгар По визначив одну з провідних ознак новели – “єдність ефекту або враження”. Антон Чехов уважав головним у новелі лаконізм (тобто мінімум словесних засобів) і при тому широчінь думки.

Хоча новела відрізняється від оповідання цілою низкою ознак, ці жанри не можна протиставляти. Нерідко їх важко відокремити навіть у творчості одного письменника. Так, у деяких оповіданнях Дж. Лондона, Е. По та інших можна знайти й ознаки новели.

Види новел. Існують такі різновиди новел, як психологічна (побудована на розкритті особливостей характерів персонажів), філософська (порушує важливі питання сенсу буття людини), фантастична (де є фантастичні події), гумористична чи сатирична (де зображуються комічні ситуації, смішне в характерах персонажів) тощо. Нерідко різновиди новел можуть перехрещуватися між собою, що є цілком природно для літератури, у якій художній твір є багатозначним явищем.

Новела (з італ. novella – новина) – невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Перевірте себе

1. Дайте визначення новели. 2. Назвіть жанрові ознаки новели. 3. Яких представників жанру новели у світовій літературі ви знаєте? 4. Визначте подібність і відмінність між оповіданням і новелою. 5. Які оповідання, що ви прочитали, можна назвати новелами? Поясніть свою думку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

НОВЕЛА ЯК ЛІТЕРАТУРНИМ ЖАНР – СВІТОВА НОВЕЛА