Костянтин Симонов (1915-1979) – ВІРШІ ЗАРУБІЖНИХ ПОЕТІВ ПРО ДРУЖБУ І КОХАННЯ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас

Костянтин Симонов (1915 1979)   ВІРШІ ЗАРУБІЖНИХ ПОЕТІВ ПРО ДРУЖБУ І КОХАННЯ   БИЛИНИ І БАЛАДИ   Хрестоматія 7 клас

Російський письменник Костянтин Симонов народився 28 (15) листопада 1915 р. в Петрограді. Дитячі роки минули в Рязані й Саратові. Виховував майбутнього письменника вітчим – викладач військового училища. У 1930 р., по закінченні семирічки в Саратові, пішов учитися на токаря. У 1931 р. разом із сім’єю вітчима переїхав до Москви.

Закінчивши фабзавуч точної механіки, Костянтин Симонов йде працювати на авіаційний завод, на якому працював до 1935 р. Деякий час працював техніком на кіностудії Міжро – бпомфільм. У ці ж роки починає писати вірші.

У пресі перші твори з’‎явилися в 1934 р. Навчався в Московському інституті філософії, літератури та історії ім. М. Чернишевського (МІФЛІ), відтак – у Літературному інституті ім. М. Горького, який закінчив у 1938 р. Того ж року був призначений редактором “Літературної газети”.

По закінченні Літературного інституту Костянтин Симонов вступив до аспірантури МІФЛІ, але в 1939 р. був направлений як військовий кореспондент на Халкін-Гол у Монголи і в інститут уже не повернувся. У 1940 р. була написана перша п’‎єса (“Історія одного кохання”), прем’‎єра якої відбулася на сцені Театру ім. Ленінського комсомолу. Протягом року Костянтин Симонов навчався на курсах військових кореспондентів при Військово – політичній академії, отримавши військове звання інтенданта другого рангу.

Дружиною письменника була відома актриса Валентина Серова. їй присвячений вірш “Чекай мене”.

З перших днів німецько-радянської війни Костянтин Симонов перебував у діючій армії: був власним кореспондентом газет “Червона зірка”, “Правда”, “Комсомольська правда”, “Бойовий прапор” тощо. У 1942 р. Костянтину Симонову було присвоєно звання старшого батальйонного комісара, в 1943 р. – звання підполковника, а після війни – полковника. Як військовий кореспондент побував на всіх фронтах, був у Румунії, Болгарії, Югославії, Польщі, Німеччині, був свідком останніх боїв за Берлін.

У 1942 р. за сценарієм Костянтина Симонова був знятий перший кінофільм (“Парубок з нашого міста”). Після війни протягом трьох років Симонов перебував у численних закордонних відрядженнях в Японії (1945-1946), США, Китаї. У 1946-1950 рр. – редактор журналу “Новий мир”.

У 1950-1954 рр. Симонов був знову призначений редактором “Літературної газети”, а в 1954-1958 рр. – редактором журналу “Новий мир”. У 1958-1960 жив у Ташкенті як кореспондент “Правди” в республіках Середньої Азії.

У 1952 р. Симонов написав свій перший роман (“Товариші по зброї”). З 1940 до 1961 р. письменник написав десять п’єс.

Помер Костянтин Симонов 28 серпня 1979 р. в Москві. Прах Симонова за його бажанням був розвіяний над місцями особливо пам’ятних йому боїв періоду німецько-радянської війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Костянтин Симонов (1915-1979) – ВІРШІ ЗАРУБІЖНИХ ПОЕТІВ ПРО ДРУЖБУ І КОХАННЯ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас