Хронічний гепатит В
Хронічний гепатит В у третини хворих в період загострення проявляється повторними епізодами жовтяниці, гепатомегалією (яке не зникає і в період ремісії) і рядом неспецифічних симптомів. Надзвичайно характерний астеновегетативний синдром у вигляді слабкості, вираженої стомлюваності, зниження працездатності, дратівливості, нервозності, нападів невмотивованої іпохондрії, депресії, властиво схуднення від 2 до 8-10 кг. Відзначаються болі в правому підребер’ї або відчуття тяжкості, дискомфорту, пов’язане із запальним роздратуванням нервових закінчень в сполучнотканинних междолькових перегородках і капсулі Гліссона. З диспепсичних скарг найбільш характерна болісна нудота, посилюється після прийому їжі і ліків, обумовлена порушеннями дезінтоксикаційної функції печінки.
Може мати місце синдром малої печінкової недостатності, який проявляється безсонням вночі і сонливістю вдень, кровоточивістю, минущою жовтяницею і навіть асцитом (такий транзиторний асцит не є проявом портальної гіпертензії, властивої цирозу печінки). Це пояснюється масивними некрозами гепатоцитів при важких загостреннях хронічного гепатиту. В окремих пацієнтів превалюють ознаки, пов’язані з внутрішньопечінковий холестазом: шкірний свербіж, зміни вмісту лужної фосфатази та ін. У період загострення у хворих можуть виникати поліартралгіі, міалгії, шкірні висипи, іноді субфебрильна температура. У період загострення при високій активності хронічного гепатиту спостерігається поява “печінкових знаків”: печінкові долоні, телеангіектазії (судинні зірочки). При пальпації печінки визначається її збільшення, край помірно щільний, може бути злегка загострений, хворобливий. У період ремісії розміри печінки дещо зменшуються, проте вона залишається збільшеною. Спленомегалія зустрічається, але досить рідко.
Лабораторні дані. Загострення хронічного гепатиту характеризується гіпергаммаглобулінеміей, гипоальбуминемией, зниженням А / Г коефіцієнта, підвищенням значення тимолової проби і особливо трансаміназ. Ступінь підвищення АЛТ може служити показником активності перебігу захворювання: м’яке (якщо активність становить менше 3 норм), помірне (3-10 норм) і важке (більше 10 норм).
Течія. В цілому хронічний гепатит В може мати різноманітне протягом: з одного боку, спостерігається спонтанна елімінація вірусних маркерів з тривалою клінічної ремісією, а з іншого – важкі, безперервно рецидивні форми або закономірне часте чергування загострень і ремісій, що супроводжуються зворотною динамікою біохімічних параметрів.
Як уже згадувалося, в життєдіяльності вірусу гепатиту В розрізняють два періоди: період реплікації вірусу, що супроводжується активністю запального процесу в печінці, і період інтеграції вірусу, при якому активність запалення стихає, настає фаза ремісії захворювання (неактивна фаза). Маркером фази реплікації є HBeAg (Окороков А. Н., 1999).
У зв’язку з цим в перебігу хронічного вірусу гепатиту В доцільно виділяти:
1) фазу, асоційовану з реплікацією вірусу (т. Е. Активний період різного ступеня вираженості, HBeAg-позитивний);
2) фазу, асоційовану з інтеграцією вірусу (т. Е. Фактично негативний період, або період мінімальної активності, HBeAg-негативний).
Перебіг і прогноз визначаються тривалістю реплікативної фази вірусу і ступенем активності патологічного процесу в печінці. Якщо реплікація вірусу гепатиту В припиняється до розвитку цирозу печінки, то прогноз захворювання більш сприятливий, ніж при вже сформованому до цього часу цирозі печінки.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)