Гепатит А
Гепатит А – це гостре, циклічно протікає захворювання, що викликається РНК-вірус (ВГА). Гепатит А є одним з найбільш поширених інфекційних захворювань. Захворюваність Гепатит А в Росії становить 235,9 на 100 тисяч дитячого населення. Гепатит А – типова антропонозная інфекція, джерелом якої є хвора людина або вірусоносії. Вірус міститься в крові, фекаліях та сечі. Гепатит А – типова кишкова інфекція, яка передається контактно – побутовим шляхом. Сприйнятливість до вірусу висока, при цьому відзначаються сезонні підйоми і періодичність захворюваності.
Після перенесеного гепатит А формується стійкий довічний імунітет.
При гепатиті А має місце прямий вплив вірусу на паренхіму печінки. Вірус зі слиною, харчовими масами або водою потрапляє в шлунок, потім у тонкий кишечник, а звідки в портальний кровотік і паренхіму печінки, де знаходить оптимальні умови для розмноження. Внутрішньоклітинно вірус починає взаємодіяти з біологічними макромолекулами, які беруть участь у процесах детоксикації, в результаті вивільняються вільні радикали, що стимулюють процеси окислення ліпідів мембран клітин і, в кінцевому рахунку, що сприяють підвищенню проникності біологічних мембран. Таким чином формується синдром цитолізу. Порушуються всі види обміну – білковий, жировий, вуглеводний, пігментний та ін Підвищується проникність всіх субклітинних мембран. Розвивається внутрішньоклітинний і позаклітинний ацидоз, активізуються кислі гідролази. Завершальним дією протеолітичних ферментів є гідроліз некротизованих печінкових клітин з вивільненням білкових комплексів. Вони виступають у ролі аутоантигенов, стимулюючих Т-і В – системи імунітету, активуючи, з одного боку, гіперсенсібілізірован клітини-кілери, а з іншого – утворення антитіл, що атакують вірусні антигени. В результаті вірусна активність блокується і настає одужання.
Морфологічні зміни в печінці циклічні: спочатку розвиваються білкові дистрофічні зміни в гепатоцитах, потім розсіяні некрози. У зонах некрозу виникає клітинна лімфогістіоцитарна інфільтрація по ходу портальних трактів. Одночасно з процесами дистрофії і некробіозу йде регенерація. Патологічний процес закінчується до кінця 2-3 місяці з повним відновленням структури і функції печінки.
Клінічна картина гепатиту А складається з п’яти змінюють один одного періодів: інкубаційного, продромального (преджелтушного), розпалу (жовтяничного), постжелтушного і реконвалесценції.
Інкубаційний період при гепатиті А триває від 10 до 45 днів. Для нього характерна відсутність клінічних проявів захворювання, однак у крові виявляються вірусний антиген і висока активність ферментів печінки (АЛТ, АСТ та ін.)
Продромальний період починається з підйому температури тіла до 38-39 ° С, появи симптомів інтоксикації, болів у правому підребер’ї та епігастральній ділянці, скороминуча диспепсичних розладів (метеоризм, запор, пронос) і мінімальних катаральних явищ. Відзначають збільшення розмірів печінки.
У крові наростає активність печінково – клітинних ферментів, збільшуються показники тимолової проби, ? – ліпопротеїдів, відзначається диспротеїнемія. За інкубаційним періодом, який триває 3-8 днів, настає період розпалу. Провідним клінічним симптомом цього періоду є жовтяниця, яка в 1 – 2 – й день досягає свого максимуму. За інтенсивністю жовтяниця буває легкою, помірною, інтенсивної і тримається протягом 7-14 днів. Поява жовтяниці супроводжується поліпшенням загального самопочуття хворого і зменшенням скарг.
У цей період максимально збільшуються розміри печінки, а у 10-18 % дітей і розміри селезінки. Змінюються щільність і чутливість. Сеча темного кольору, кал знебарвлений, печінкові проби максимально збільшені. Характерна билирубинемия, яка корелюється з тяжкістю захворювання. Гематологічні зрушення несуттєві.
Постжелтушний період характеризується повільним зменшенням розмірів печінки і відновленням її функцій.
У відновний період (реконвалесценції) у більшості дітей нормалізуються розміри печінки та її функціональна здатність, у частини з них зберігаються астеноневротичний синдром (швидка стомлюваність, дратівливість) і болі в животі. Тривалість періоду реконвалесценції становить 2-3 місяці.
Розрізняють типове і атипове (безжовтяничний, стерте, субклінічне і холестатичне) перебіг захворювання.
Типове протягом завжди гостре і за формою може бути легким, середньотяжким і важким. Атипові випадки гепатиту А завжди протікають в легкій формі. Затяжні форми гепатиту А (від 3 до 6 місяців і більше) зустрічаються рідко.
Вихід при гепатиті А, як правило, сприятливий – відновлення структури печінки з повним одужанням. Значно рідше формуються залишковий фіброз або різні ускладнення з боку органів травлення.
Діагноз гепатит А грунтується на клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних. Останні діляться на методи специфічні (виявлення самого вірусу, його антигенів та антитіл) і неспецифічні.
Специфічна діагностика заснована на визначенні в сироватці крові специфічних антитіл класу IgM (анти – ВГА IgМ) і IgG (анти – ВГА IgG) радіоімунним (РІА) і імуноферментним (ІФА) методами. Антитіла виявляються у всіх хворих гепатитом А, незалежно від форми та тяжкості захворювання.
З неспецифічних методів найбільше значення має визначення активності печінково – клітинних ферментів (АлАТ, АсАТ, Ф – 1 – ФА та ін), показників білково – синтетичної функції печінки і пігментного обміну.
Диференціальний діагноз гепатит А в початковий період захворювання проводять з ГРВІ, кишковою інфекцією, глистной інвазією, гострим апендицитом і гострим панкреатитом.
У жовтяничний період захворювання диференційний діагноз необхідно проводити з захворюваннями, що супроводжуються надпеченочной, печінкової і підпечінкової жовтяницею.
Лікування хворих на вірусний гепатит А проводиться в домашніх умовах. Базисна терапія включає раціональний руховий режим, лікувальне харчування, жовчогінні препарати, вітаміни, мінеральні води.
Руховий режим залежить від клінічної картини захворювання: вираженості симптомів інтоксикації, больового синдрому та диспепсичних явищ.
При легких формах захворювання режим може бути напівліжковим з перших днів жовтяничного періоду, при середньо-і важких формах показаний постільний режим на весь період інтоксикації (протягом перших 3-5 днів жовтяничного періоду), потім напівпостільний до поліпшення загального самопочуття, зменшення жовтяниці та відновлення апетиту (в середньому 20-30 днів) і, нарешті, щадний режим (2-4 тижні). Протягом 3-6 місяців діти звільняються від занять фізкультурою.
Збільшення фізичного навантаження повинне проводитися індивідуально.
Лікувальне харчування має бути фізіологічним, повноцінним і висококалорійним (стіл № 5), співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно становити 1:1:4-5.
При симптомах інтоксикації особливо показано рясне пиття: чай з лимоном, молоком, медом або варенням, відвари шипшини, соки, компоти, лужні мінеральні води, 5 % – й розчин глюкози.
Обмеження в дієті при гепатиті А патогенетично виправдані протягом 2 місяців від початку захворювання.
При гепатиті А доцільне призначення жовчогінних препаратів – фламина, берберина, магнію сульфату, що володіють холеретическим дією, а в періоді реконвалесценції – аллохолу, холензіма, що володіють холесекретірующім ефектом. Рекомендований комплекс вітамінів (А1, В2, С, РР, А і Е) курсом на 10-15 днів.
При затяжних формах захворювання призначають есенціале – форте по 1 капсулі три рази на день курсом 2-4 тижні.
Диспансерне спостереження необхідно всім дітям, які перенесли вірусний гепатит А. Огляд лікаря проводиться на 45-65 день від початку захворювання, а потім через 3 місяці.
Школярі можуть відвідувати школу на 40- 50 – й день від початку захворювання.
Основні профілактичні заходи спрямовані на встановлення джерела інфекції, шляхів її передачі та сприйнятливості організму.
У дитячому закладі після ізоляції збудника усі контактні діти повинні протягом 35 днів перебувати під ретельним спостереження, що включає огляд шкіри та склер, контроль за розмірами печінки, забарвленням сечі і калу.
В осередку гепатиту А для виявлення атипових форм проводять лабораторні дослідження (визначення активності АлАТ і анти – ВГА IgМ), які повторюють через в 10-15 днів. Строго контролюють громадське харчування, якість води, дотримання суспільної та особистої гігієни.
У дитячих установах при неповної ізоляції окремих груп всім дітям, що не хворіли на гепатит А, вводять нормальний людський імуноглобулін протягом 7-10 днів від першого випадку захворювання. Дітям від 1 року до 10 років вводять 1 мл 10 % – го імуноглобуліну, старше 10 років і дорослим – 1,5 мл.
Вакцинацію проти гепатиту А рекомендується починати з 12 – мссячного віку, проводять її дворазово.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)