Спеціальна законодавча процедура Європейського Союзу
Залежно від ролі інститутів ЄС в прийнятті законодавчих актів ЄС можна виділити наступні види спеціальної законодавчої процедури:
– Прийняття законодавчих актів Європарламентом за участю Ради ЄС, т. Е. Після схвалення законопроектів Радою ЄС;
– Прийняття законодавчих актів Радою ЄС за участю Європарламенту, т. Е. Після схвалення законодавчих актів Європарламентом або після проведення консультацій з Європарламентом.
У доктрині процедура схвалення законодавчих актів Європарламентом або Радою ЄС також називається процедурою санкціонування. Процедура, в рамках якої Рада ЄС запитує консультації Європарламенту, до вступу в силу Лісабонського договору називалася процедури консультацій.
а) Процедура консультацій починається з напряму Комісією пропозиції Раді і передбачає обов’язок Ради ЄС консультуватися з Європарламентом (наприклад, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 103, ст. 109, ст. 113, ч. 6 ст. 129, ч. 2 ст. 148, ч. 2 ст. 192 Договору про функціонування ЄС). Разом з тим Рада ЄС має право не брати до уваги висновок Європарламенту, т. Е. Думку Європарламенту має лише дорадчий (консультативний) характер.
Отримавши пропозиції Комісії, Рада ЄС запитує думку Європарламенту щодо пропозицій, що надійшли, яке останній зобов’язаний направити до Ради ЄС упродовж розумного строку, щоб Рада встигла прийняти правовий акт протягом поставленого терміну [63]. Якщо Європарламент порушує вказаний розумний термін, Рада має вжити всіх заходів, передбачених правом Співтовариства, з метою отримання висновку Європарламенту [64] (наприклад, відповідно до ст. 229 Договору про функціонування ЄС Рада може вимагати скликати надзвичайну сесію Європарламенту або застосувати термінові процедури, передбачені Регламентом Європарламенту). Порушення істотного процедурного вимоги тягне нікчемність відповідного правового акта [65] (ч. 2 ст. 263 Договору про функціонування ЄС). У разі істотної зміни вихідного пропозиції Радою ЄС або Комісією висновок Європарламенту має бути запрошено повторно, якщо тільки зазначені зміни не були запропоновані самим Європарламентом [66]. Якщо зміни носять технічний характер або були запропоновані самим Європарламентом, повторне отримання висновку зазначеного інституту не потрібно [67].
Згідно з початковою редакцією Договору про ЄЕС процедура консультацій була єдиною законодавчою процедурою за участю Європарламенту. В установчих документах в редакції Лісабонського договору процедура консультацій збереглася, зокрема, для визначення порядку реалізації прав громадян ЄС обирати і бути обраними до органів управління країни проживання, при прийнятті правових актів у сфері перегляду установчих договорів, громадянства ЄС, сільського господарства, створення простору свободи, безпеки і правосуддя, транспорту, права конкуренції, положень про податки, економічної політики (при прийнятті рамкових рішень, рішень і розробці конвенцій), просунутого співробітництва. Як правило, Рада ЄС приймає рішення кваліфікованою більшістю.
б) Вперше процедура санкціонування була введена Єдиним європейським актом, який передбачав отримання певних випадках при прийнятті правового акта Радою ЄС схвалення Європарламенту. Європарламент наділявся правом прийняти або відхилити пропозицію Ради ЄС, але не мав права змінювати проект правового акту. В установчих документах в редакції Лісабонського договору процедура санкціонування має два варіанти.
Перший варіант процедури санкціонування ( “Рада після схвалення Європейського парламенту приймає…”) буде застосовуватися, наприклад, при затвердженні багаторічного фінансового рамкової плану, яким визначаються граничні величини витрат Союзу, при установі Європейської прокуратури і в ряді інших випадків (ч. 1 ст. 19 , ч. 2 ст. 25, ч. 2 ст. 312, ч. 1 ст. 86 Договору про функціонування ЄС). Як і раніше, Європарламент не має права вносити правки в проекти законодавчих актів, підготовлених Радою ЄС за поданням Комісії. Як правило, Європарламент приймає рішення про схвалення пропозицій Ради ЄС більшістю голосів. У свою чергу, рішення Ради ЄС приймаються одноголосно.
Другий варіант процедури санкціонування ( “Європейський парламент після схвалення Ради приймає…”) передбачений для видання законодавства про правове становище депутатів Європарламенту, про здійснення Європарламентом слідчих повноважень [68] і про статус Європейського омбудсмена (параграф 2 ст. 223, ст. 226, параграф 4 ст. 228 Договору про функціонування ЄС). Рада ЄС в рамках цього варіанту прийняття законодавчих актів не має права вносити правки в проекти, підготовлені Європарламентом. Рада ЄС може або схвалити, або відхилити пропозиції Європарламенту.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)