Законодавча влада: визначення
Законодавча влада – влада, яка покликана на створення законів в державі. В основному законодавча влада належить окремій органу державної системи. Зазвичай законодавчі органи прийнято називати – парламент.
Влада в Україні поділяється на: законодавчу, виконавчу і судову – це три функції за якими здійснюється діяльність законодавства в Україні. В принципі все 3 функції вказані і в конституції, так як розуміння цих трьох гілок має значення для того, щоб зрозуміти державну владу.
Таке управління політикою вироблено за багато років практики демократичними державами. Суть управління владою і політичною демократичною країною може здійснюватися за умови розділення цих трьох функцій керуючими владою між внутрішніми державними органами.
Є три основні функції діяльності державної влади: законодавча, виконавча і судова, кожна з них повинна мати місце окремо відповідним органом державна влада. З’єднувати між собою функції в діяльності одного державного органу неможливо, так як це мимоволі створить в країні диктаторський політичний режим.
Як держава поповнює державний бюджет за допомогою функцій діяльності влади
Дослідження сутності економічної доцільності податкових зборів до казни держави, визначило, що одна з функцій державної влади – законодавча розробила – оподаткування, яке базується на трьох основних складових:
– принципах, згідно з якими здійснюється;
– методи, за допомогою яких забезпечується реалізація цих принципів;
– безпосередньо властивих йому функціях.
Принципи преференційного оподаткування повинні базуватися на класичних принципах оподаткування, запропонованих ще А. Смітом (1723 – 1790). З огляду на сучасні тенденції функціонування податкових систем, доцільно визначити п’ять основних принципів:
- А) науковості – преференційне оподаткування повинно формуватися на підставі науково-логічних досліджень; Б) оптимальності – використання оптимальних моделей в розробці преференцій; В) вигоди – застосування преференційного оподаткування не повинно зменшувати ні доходи бюджету, ні порушувати інтереси платників податків, а його реалізація повинна здійснюватися при мінімальних адміністративних витратах; Г) прогнозованості – введення податкових преференцій і їх використання повинно грунтуватися на прогнозних моделях розвитку; Д) раціональності – доцільність призначення податкових преференцій повинна бути обгрунтована.
На практиці преференційне оподаткування здійснюють, використовуючи певні методи і способи впливу на платників податків:
1. Економічні методи – це методи впливу на платників податків шляхом використання економічних інструментів.
Економічні методи можна згрупувати за способами їх здійснення:
А) пільговий спосіб – реалізація податкових преференцій шляхом надання пільг;
б) без пільговий спосіб – надання податкових преференцій без застосування пільг.
2. Адміністративні методи – методи впливу на платників податків через видання постанов, наказів і розпоряджень виконавчої влади.
3. Правові методи – впровадження і реалізацію податкових преференцій здійснюють в межах законодавчо визначеної бази;
4. Соціально-психологічні – використання передових досягнень психології і педагогіки для мотивації платника податків до раціонального використання податкових преференцій.
Крім того, для досконалості механізму, можна позначити ряд функцій, властивих преференційним оподаткуванню, які мають безпосередній вплив на платника податків:
- А) стимулююча – передбачає стимулювання суб’єктів господарювання до активізації їх діяльності, впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності; Б) стабілізаційна (підтримуюча) – полягає в реалізації преференційних заходів, спрямованих на підтримку платників податків, задіяних в малому бізнесі, а також певних категорій громадян, визначених чинним законодавством.
Здійснюючи загальну характеристику і економічну оцінку преференційного оподаткування, звернемо увагу на всі можливі джерела виникнення і способи реалізації податкових преференцій, що є причиною їх ефективного прояви. Зазвичай такими причинами повинні були б виступати потреби суб’єктів господарювання і держави. Однак часто податкові преференції призначаються під тиском зацікавлених осіб або відповідних груп осіб “лобістськими” методами.