Вірменія у складі Радянського Союзу

Після революції 1917 року і розпаду Російської імперії влада в Вірменії перейшла до націоналістичної партії “Дашнакцутюн”, що виступала за створення національного вірменського держави. 28 травня 1918 року було засновано Вірменська Республіка. Новостворене держава виявилася недієздатною. Ситуацію погіршував наплив біженців, епідемії і голод. У квітні – травні 1918 року велика частина Закавказзя

В тому числі Вірменія, була окупована Туреччиною, яка порушила умови Брестського миру. Після закінчення Першої світової війни Вірменія потрапила під контроль британських військ. У 1920 році відбулася повторна турецька окупація Вірменії, яка була припинена тільки з встановленням радянської влади в тому ж році (остаточно турецькі війська виведені з території Вірменії в 1921 році). Західна Вірменія так і залишилася в складі Туреччини.

29 листопада 1920 року проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка. У період з 12 березня до 13 грудня 1922 року Вірменія була складовою частиною Федеративного Союзу Соціалістичних Радянських Республік Закавказзя (ФСССРЗ; з 13 по 30 грудня 1922 року перетворений в Закавказскую Соціалістичну Федеративну Радянську Республіку). 30 грудня Закавказькі республіки об’єдналася з РСФСР, УРСР і БРСР в СРСР. З березня 1936 року Вірменія – в складі СРСР як союзна республіка.

У радянський період Вірменія перетворилася в індустріальну республіку, були створені нові галузі економіки, значного прогресу республіка досягла в розвитку промисловості, охорони здоров’я, освіти, культури. У радянській Вірменії відтворювалися система управління і економічна політика, характерні для всього Радянського Союзу (повне одержавлення промисловості, суцільна колективізація сільського господарства).

У другій половині 1980-х років на розвиток Вірменії вирішальний вплив зробили процеси, пов’язані з політикою демократизації і гласності радянського керівництва на чолі з М. С. Горбачовим. Під їх впливом в лютому 1988 року обласна рада народних депутатів Карабаху (НКАО) зажадав передати цю територію Азербайджану, населену переважно вірменами, під контроль Вірменської РСР. Не забарився офіційну відмову Баку, однак відсутність своєчасної реакції з боку керівництва СРСР на рішення депутатів з НКАО в Баку і Єревані розцінили як доказ власної правоти, слабкості центральної влади і сигнал до подальших дій. Такий розвиток подій призвів до прямих зіткнень в Карабасі (було вбито 50 вірмен і 2 азербайджанця). В кінці лютого 1988 роки сталась вірменські погроми з численними жертвами в місті Сумгаїт (25 км від Баку), а потім і в інших містах Азербайджану при повному потуранні азербайджанської влади і невтручання підрозділів Радянської Армії. Потім пішло масове вигнання вірменського населення з місць постійного проживання в Азербайджані, а запізнілий введення радянських військ в Сумгаїт не привів до нормалізації обстановки.

У листопаді 1989 року знову організоване Вірменський загальнонаціональний рух (Егуд) висунуло вимоги “істинного суверенітету” для вірменського народу, в тому числі для Нагірного Карабаху. На початку 1990 років Верховна Рада Вірменської РСР наклав вето на резолюцію Президії Верховної Ради СРСР, який визнав неконституційними рішення вірменської влади (в 1988-1989 років) щодо Нагірного Карабаху і створення “об’єднаної Вірменської республіки”.

Політична обстановка ускладнилася в липні 1990 року в результаті відмови новообраного Верховної Ради Вірменської РСР, в якому значне число місць отримали націоналісти, підкоритися директиві президента СРСР М. С. Горбачова, яка забороняла створення збройних формувань в Нагірному Карабасі. 23 серпня 1990 року почався процес структурного “виламування” Вірменської РСР з Радянського Союзу, ініційований прийняттям Верховною Радою Вірменської РСР декларації про “незалежної державності”, в якій, проте, не ставилося питання про негайну сецесії з СРСР.

У січні 1991 року конфлікт в Нагірному Карабаху почав розростатися і в подальшому переріс в широкомасштабні військові дії. 2 вересня в Степанакерті на спільній сесії Нагірно-Карабахського обласного та Шаумянского районного Рад була прийнята Декларація про проголошення Нагірно-Карабахської Республіки в межах НКАО і Шаумянского району.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Вірменія у складі Радянського Союзу