Психологія поведінки хворого
Хвороба у різних людей протікає неоднаково. Причина цього явища полягає в тому, що хворий не просто носій хвороби, він особистість з притаманними йому індивідуальними психічними та біологічними особливостями. Хвороба вражає не тільки який-небудь орган, а й людину в цілому, викликаючи відчуття залежності від неї. Тривалий і важкий перебіг захворювання часто позбавляє людину звичних для нього соціальних зв’язків, порушує його фізичне, психічне і соціальне благополуччя.
Психологія хворого, його поведінка, пристосування до нових умов життя визначаються не тільки особливостями перебігу хворобливого процесу, а й віком, статтю, професією, особливостями навколишнього оточення. Відомо про залежність між віком і розвитком хронічних хвороб, спостережуваних переважно в другій половині життя (ішемічна і гіпертонічна хвороби, цукровий діабет та ін.). Є і статеві відмінності в перебігу та розвитку хворобливого процесу.
Особистість хворого людини, її психіка відіграють значну роль не тільки в перебігу хвороби, але і в її результаті. Люди спокійні, врівноважені, які вміють керувати своїми почуттями, здатні до боротьби з труднощами і перешкодами, більш мужньо переносять хвороби, іншим чином поводяться люди слабкі духом, легко впадають у відчай і депресію. Їм властиві страх, безвихідь, образливість, бездушність і байдужість до всього. Поряд з цим зустрічаються і протилежні реакції, коли хворий заперечує факт наявності у нього захворювання, недооцінює його тяжкість. Люди, частіше схильні до захворювань, переносять їх з великим спокоєм, ніж вперше захворілі. Хворі, у житті яких здоров’я відіграє особливо важливу роль (спортсмени, артисти, військовослужбовці та ін.), З великою тривогою ставляться до факту виник у них захворювання.
Особливе психологічне поведінка спостерігається у хворих, що довгостроково страждають хронічними захворюваннями, які вимагають постійного догляду. Вони частіше замикаються в собі, займаються і цікавляться лише собою, бувають образливими, заздрісними і навіть ненавидящими. Хвороба, фізичні страждання можуть породжувати підвищену дратівливість, відчуття тривоги, незадоволеності, іноді навіть безвиході, невдоволення своїми близькими. Поряд з цими реакціями можна спостерігати завзятість і опір хворого важкого недугу.
Спілкування з хворим вимагає не тільки певних знань і навичок, а й високих моральних якостей. Допомогти таким хворим можна чуйністю, тактом, вмілим психологічним впливом. Слід оберігати хворого від впливу на нього негативних факторів, відволікати його увагу від недуги. Стримане, рівне і спокійне ставлення допомагає підтримувати терпляче ставлення хворого до свого недугу і сформувати оптимістичний настрій. При спілкуванні з тяжкохворим треба прагнути мобілізувати його волю і витримку, вселити в нього віру в одужання. Знання особливостей психології хворих дозволяє доглядають особам встановити правильні стосунки з хворими, що полегшує догляд за ними.
Питання для повторення
У чому особливість психології поведінки хворого?
Розкажіть про навички спілкування з хворим.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)