Чим відрізняється діяльність від поведінки
На відміну від інших представників живої природи, людина схильна до усвідомлених дій, абстрактного мислення, розуміння свого місця в навколишньому світі. Більше того, соціум в тій чи іншій мірі управляє активністю кожної людини, укладаючи індивідів у встановлені рамки. Ніхто не стане сперечатися з тим міркуванням, що діяльність людей відрізняється від такої категорії, як поведінка. У чому різниця між даними поняттями і чому так важливо відокремлювати їх один від одного?
Що таке діяльність і поведінку
Діяльність – усвідомлена активність людини, спрямована на зміну вихідної матерії, задоволення своїх потреб і бажань. Головне її властивість – свідомість, то є розуміння суб’єктом поставлених цілей і завдань. Діяльність може бути практичної, естетичної та пізнавальної і завжди має певний сенс.
Поведінка – здатність живих істот до дії під впливом різних факторів. Головна причина такої активності – необхідність адаптації до умов, що змінюються, виживання, розвиток. Поведінка проявляється у багатоклітинних організмів, де їм управляє центральна нервова система. Необхідно відмежовувати дане поняття від дії, що притаманне і одноклітинним істотам, а також рослинам.
Порівняння діяльності та поведінки
У чому ж різниця між діяльністю і поведінкою? Головна відмінність діяльності від поведінки – це наявність певної мети, яка стоїть перед суб’єктом. Саме наявність мотиву виділяє таку активність і робить її унікальною. Діяльність – це система цілеспрямованих дій, які підпорядковані один одному, мають мотив, предмет і засоби. Саме психічне усвідомлення скоєного вчинку є необхідним у деяких галузях. Наприклад, у кримінальному праві відповідальності підлягає лише та особа, яка усвідомлює фактичний характер скоєних ним діянь.
Крім того, поведінка істоти може бути тільки зовнішнім, в той час як діяльність – ще й внутрішньої (мислення, наукова робота). Прояви типів активності також різняться між собою. Поведінка завжди спрямоване на задоволення біологічних потреб, а діяльність – ще й на реалізацію соціально-культурних запитів. У науці є думка, що саме вони визначили розвиток людини і мали істотний вплив на нього.
Діяльність є домінуючим видом активності у людей, поведінка ж більш властиво іншим живим істотам, які свідомістю не наділені. Між даними категоріями є і певні схожості. Так, і поведінка, і діяльність спрямовані на зміну вихідної матерії, реалізацію певних завдань, вирішення яких дуже важливо для суб’єкта активності. Обидві форми взаємодії із зовнішнім світом можуть бути забороненими, якщо вони становлять небезпеку для суспільства.
Відмінність діяльності від поведінки полягає в наступному:
Усвідомленість. Діяльність людини завжди свідома, в той час як поведінка є спонтанним і виступає в якості реакції на подразники.
Рівні. Діяльність людини буває внутрішньої і зовнішньої, поведінка – тільки зовнішнім.
Мотивація. Діяльність є цілеспрямованою, в той час як поведінка може бути позбавлена??будь-якої мети.
Прояв. Поведінка живої істоти виражається в одиничному акті, відповіді на подразник. Діяльність – це організована система, на чолі якої стоїть певна мета.
Стимул. Основною потребою до поведінки є наявність внутрішніх потреб, тобто інстинктів. Діяльність може визначатися ще й культурними, соціальними потребами.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)