Особливості розвитку особистості у дитини і підлітка
Основні напрямки розвитку особистості
У процесі загального розвитку людини червоною ниткою проходять два напрямки – біологічне і соціальний розвиток.
У момент народження дитини відбувається народження людини як біологічної істоти, але народження особистості відбувається багато пізніше. Наявні у дитини біологічні задатки отримують свій розвиток, активно йде функціональне дозрівання і формування людини. Процес дозрівання біологічного тісно пов’язаний і проявляється в вікових етапах його розвитку.
Паралельно з процесом дозрівання людини як біологічної істоти йде процес формування соціальної структури особистості. Йде процес оволодіння мовою, прямоходіння, формуються навички поводження з предметами, засвоюються правила і норми поведінки в суспільстві.
Таким чином, людина, будучи спочатку біологічною істотою, в процесі життєдіяльності набуває і формує у себе безліч соціальних властивостей і якостей, що характеризують його як громадську одиницю, яка розглядається в психологічній науці як біосоціальна істота.
Основні ознаки особистості
Поняття “особистість” включає в себе саме соціальні властивості і якості людини: мова, свідомість, навички і звички, завдяки яким людина може вважатися суспільним істотою. Саме поняття особистості дає характеристику суспільної сутності людини і розкриває зміст вироблених у нього соціальних характеристик і ознак. Можна виділити наступні з ознак особистості:
- Здатність до свідомого управління власними поведінкою і діяльністю; Усвідомлення відповідальності за свої вчинки; Автономна і незалежна діяльність.
Як ми бачимо з наведених вище фактів процес розвитку особистості тісно пов’язаний з формуванням вікової і психічної зрілості. Особистість характеризується в першу чергу своєю індивідуальністю, здатністю приймати, переробляти і переводити у внутрішній план досягнення людства і прогрес. Тим самим забезпечується гармонійний розвиток особистості.
Процеси біологічного, психологічного дозрівання і соціального формування особистості людини знаходить свій вияв у вікових етапах розвитку. Для виявлення певних вікових особливостей людини обов’язковий облік анатомічних показників, особливостей протікання фізіологічних особливостей, процеси якісного зміни зростання, розвитку психіки, емоційно – вольових і дієво – практичних сфер розвитку особистості, духовний розвиток, моральна зрілість.
З огляду на всі перераховані вище показники, будується вікова періодизація розвитку особистості людини в цілому.
У процесі становлення і розвитку дитини можна виділити кілька стадій:
- Перша стадія – біологічна, що протікає в період внутрішньоутробного розвитку дитини; Друга стадія – соціальна, що протікає протягом 18 років в умовах соціального впливу навколишнього соціуму.
Для даної стадії характерні наступні закономірності:
- Процес розвитку особистості є результатом впливу навколишнього середовища і соціуму, саме вони є вирішальними факторами у розвитку індивіда; Процеси виховання і навчання є основою становлення особистості; Саме засвоєння досвіду навколишнього світу сприяє процесу розвитку особистості.
Унікальність людської особистості полягає в тому, що поряд з необхідністю соціальної взаємодії та участі в житті суспільства, не менш важливим і необхідним умовою є облік індивідуальних особливостей, які притаманні тільки конкретного, даного індивіду. Кожна людина є особистістю, кожен має спільні ознаки з іншими людьми і в той же час кожна людина унікальна і неповторна за своєю природою.
У процесі розвитку особистості необхідно не забувати про цей факт і крім навчання і засвоєння індивідом соціальних норм і правил розвивати індивідуальні здібності та неповторні якості кожної людини.
Періодизація соціальних стадій розвитку дитини
Розглянемо періодизацію соціальної стадії розвитку.
- Для віку від народження до року найважливішим джерелом є безпосереднє емоційне спілкування дитини з дорослими. Для дітей у віці від 1 року до 3 років основною є предметно-маніпулятивна діяльність, в результаті якої з’являється самосвідомість, усвідомлення себе як окремої особистості, появи свого “Я”. Для дітей дошкільного віку величезну роль у розвитку має ігрова діяльність і формування сюжетно рольової лінії в її організації. Новотвором для даного віку є формування внутрішньої позиції школяра, поява підпорядкування мотивів діяльності і первинних етичних інстанцій. У молодшому шкільному віці провідною діяльністю стає навчальна діяльність, в результаті якої йде активний розвиток інтелекту, пам’яті, формується і розвивається “почуття дорослості”. Для підліткового віку характерним проявом основної діяльності є міжособистісне спілкування, що поширюється практично на всі види його діяльності: трудову, навчальну, спортивну.
Новоутвореннями цього вікового етапу є:
- Формування почуття дорослості; Здатність до рефлексії своїх вчинків; Зростаючий інтерес до протилежної статі; Часті зміни настрою; Потреба в самовизначенні і пошуку свого місця в світі.
Процес розвитку дитини знаходиться в прямій залежності від умов в яких він знаходиться, оточення, рівня матеріальної і духовної культури, відносин в соціумі. Таким чином можна сказати, що на розвиток особистості дитини великий вплив робить та соціальна ситуація в якій він знаходиться. Вона є вихідним моментом для тих змін, які протікають в особистості дитини протягом усього періоду дорослішання. Саме за допомогою соціальної ситуації можливе визначення форм і шляхів розвитку, видів діяльності необхідних для цього, придбаних властивостей і якостей психіки дитини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)