Проблема формування особистості

Формування особистості процес багатоплановий, тому про нього ми і говоримо як про проблему. Буденна свідомість проблему формування особистості, як гармонійної і всебічно розвиненої, сприймає так: все знати і все вміти. Це досить наївна позиція. Особистість формується в найскладніших суспільних процесах, в переплетенні безлічі соціальних факторів. Формування особистості здійснюється в процесі прямого і непрямого впливу на індивіда всієї системи суспільних інститутів. Тому досить значима діалектика системи: “інститут – людина”: “людина – інститут”. Мета в цій взаємодії одна: поява людини зі сформованою психікою, свідомістю, особистісної культурою і діяльністю, тобто – формування всебічно розвиненої особистості, що володіє широким набором потреб, відповідних розвиненим індивідуальним здібностям. Якщо зазначеної мети немає: у індивіда маса потреб, але немає здібностей для їх реалізації, то вести розмову про сформованої і розвиненої особистості не доводиться. У цьому випадку постає тільки індивідуум із завищеними потребами і скромними здібностями, що породжує тип людини девіантної поведінки, яке загрожує делинквентностью і негативною оцінкою суспільства. Тому формування особистості обов’язково включає її виховання та подальший розвиток. В цілому алгоритм представляється наступним: формування особистості – цільова діяльність інститутів суспільства, виховання – прищеплення установок в процесі цієї діяльності, розвиток – персональний, особистісний рівень індивіда, як продукту цієї діяльності, здатного до самодіяльності.
Практичне значення проблеми формування всебічно розвиненої особистості полягає в наступному:
– по-перше, розвинена особистість являє самоціль людства і відповідає на питання про сутність суспільства і функціонуванні історичних системоутворюючих інститутів суспільного життя (сфер);
– по-друге, всебічно розвинена особистість (гармонійна сукупність потреб і здібностей індивіда) – соціальний критерій суспільного прогресу, визначник функціонування базових структур країни, нації, держави;
– по-третє, розвинена особистість – мета самої людини, її ділова, творча персоніфікація;
– по-четверте, розвинена особистість – найвища соціальна мета правової держави і громадянського суспільства;
– по-п’яте, системний підхід до формування такої особистості (біопсихічних субстрат, свідомість, особистісна культура, діяльність) дозволяє корелювати структуру діяльності всіх громадських і соціальних інститутів, починаючи з сім’ї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Проблема формування особистості