Ріст і розвиток дитини
Періоди послеутробного розвитку. У розвитку людини виділяють 4 основних стадії: внутрішньоутробний розвиток, дитинство, дорослий стан і старіння. З моменту народження до настання старості виділяють наступні періоди (таблиця 2).
У ці періоди відбуваються ріст і розвиток організму. Збільшуються маса і поверхня тіла, розвиваються тканини, органи і системи органів, удосконалюються їх функції та механізми регуляції.
Особливості розвитку людини. З моменту народження до настання зрілості ріст і розвиток організму відбувається нерівномірно. Періоди прискореного росту і розвитку чергуються з їх уповільненням. Найбільш інтенсивні ріст і розвиток в перший рік життя і в період статевого дозрівання. До періоду статевого дозрівання довжина тіла збільшується в основному за рахунок зростання ніг, а після його завершення – за рахунок тулуба. У процесі росту і розвитку змінюються і пропорції тіла людини, що добре помітно по співвідношенню розмірів голови і тіла (рис. 126). У новонародженого це співвідношення 1: 4, в той час як у дорослого 1: 8 (рис. 126).
Основними особливостями розвитку людини є розвиток мови, мислення і рухової активності, тісно пов’язаних з трудовою діяльністю. Для розвитку цих функцій дуже важливий період від 2 до 4 років. Якщо з якихось причин цей період протікав в несприятливих умовах, то неминуче порушення або відставання психічного і фізичного розвитку дитини.
Однією з особливостей росту і розвитку дітей вважали акселерацію, що проявилася у прискоренні психічного і фізичного розвитку дітей. Доросла людина став на 10 см вище, ніж 100 років тому. Серед причин акселерації відзначають поліпшення харчування населення, заняття спортом, споживання вітамінів та ін.
Надходження до школи перебудовує життя дитини. При навчанні діти активно, поступово оволодівають мовою. Вивчаючи основи наук, діти засвоюють досвід, накопичений багатьма поколіннями людей. Спілкування з дорослими і з однолітками розвиває їх соціально.
З кожним роком зростає сума знань про навколишній світ і вміння користуватися ними. Поступово, при навчанні письма, праці, фізкультури руху молодших школярів стають все більш узгодженими і точними. Допомагає вдосконалювати руху і праця – навчальний та суспільно корисний.
Діти 7-10 років вже можуть виконувати всі основні трудові руху. Проте їх фізична працездатність ще обмежена. Складні і точні рухи школярі молодшого віку виконують з працею і повільно. Остаточне формування рухової активності закінчується приблизно до 18 років.
М’язова діяльність визначає загальний розвиток і здоров’я дитини, так як вона пов’язана з багатьма функціями організму, наприклад з диханням, кровообігом та ін.
Фізіологічна особливість серцево судинної системи підлітка – відставання зростання окружності судин від зростання серця. Це може призводити до розладів кровообігу, які проявляються в запамороченнях, тимчасове підвищення кров’яного тиску, порушення роботи серця. Подібні зміни діяльності серцево-судинної системи з віком проходять. Однак саме в підлітковий період їх необхідно враховувати в режимі праці та відпочинку дітей. Тренування серцево судинної системи повинна виключати її перевантаження. Підлітковий вік – це період статевого дозрівання, в який відбуваються різкі зміни діяльності залоз внутрішньої секреції.
До 18 років значна частина фізіологічних функцій наближається за своїми показниками до функцій дорослої людини. Наприклад, підвищується активність травних ферментів, удосконалюються захисні механізми, органи чуття і нервова система. Режим і дисципліна підсилюють вольові якості, допомагають придбати основні навички розумової та суспільно трудової діяльності. Дитина вчиться працювати і організовувати свою працю в школі, в сім’ї. Навички у праці і його організації дитина отримує в грі. Крім того, спостерігаючи за роботою батьків та інших дорослих, він сам бере участь у посильній для нього суспільно трудової діяльності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)