Економічний ріст і розвиток. Поняття ВВП

Економічне зростання – особливий вид економічної динаміки, при якому відбувається збільшення показників, що характеризують обсяги національного виробництва. В якості таких показників можуть виступати номінальні чи реальні величини ВНП, ВВП, обсягів промислового виробництва, національного доходу, як у валовому вираженні, так і на душу населення. Реальне економічне зростання – це зростання ВВП в грошовому вираженні мінус інфляція. Кінцевими цілями економічного зростання є підвищення матеріального добробуту населення і підтримання національної безпеки. Підвищення матеріального добробуту конкретизується у таких основних складових:
1. Збільшення середньодушових доходів населення (отримує своє відображення в темпах зростання національного доходу (НД) на душу населення).
2. Збільшення вільного часу.
3. Поліпшення розподілу НД серед різних верств населення.
4. Поліпшення якості і зростання різноманітності випущеної продукції та послуг.
Під ефективністю економічного зростання розуміється поліпшення всіх складових багатогранного поняття ефективність виробництва (поліпшення якості товарів і послуг, підвищення їх конкурентоздатності; освоєння виробництва нових товарів; поглиблення спеціалізації і кооперування виробництва; подолання неефективності за рахунок підвищення управлінської майстерності та використання ефективних мотивацій для стимулювання зростання продуктивності праці всередині фірм; освоєння нових технологій та ін.).
Основними складовими якості економічного зростання є: поліпшення матеріального добробуту населення; збільшення вільного часу; підвищення рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури; зростання інвестицій в людський капітал; забезпечення безпеки умов праці та життя людей; соціальна захищеність безробітних і непрацездатних; підтримання повної зайнятості в умовах зростаючого обсягу пропозиції на ринку праці.
Фактори економічного зростання – це процеси і явища, що визначають масштаби збільшення обсягів національного виробництва. Прямі фактори безпосередньо визначають потенціал зростання національної економіки: збільшення чисельності населення і підвищення якості трудових ресурсів; зростання обсягу та поліпшення якості основного капіталу; вдосконалення технологій і організації виробництва; підвищення кількості і якості використовуваних природних ресурсів; зростання підприємницьких здібностей. Непрямі чинники впливають на можливість втілення цього потенціалу в дійсність: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.
Типи економічного зростання
* Екстенсивний економічне зростання – збільшення обсягів національного виробництва, що досягається за рахунок використання більшої кількості факторів виробництва: основного капіталу (фондів); робочої сили; матеріальних витрат (природної сировини, матеріалів, енергоносіїв).
* Інтенсивний економічне зростання характеризується збільшенням масштабів випуску продукції, який грунтується на широкому використанні більш ефективних і якісно зроблених чинників виробництва, забезпечується за рахунок застосування більш досконалої техніки, передових технологій, досягнень науки, більш економічних ресурсів, підвищення кваліфікації працівників. Науково-технічний прогрес (НТП) – фактор інтенсивного росту економіки.
У ринковій і змішаній економіці економічний розвиток проходить нерівномірно, у вигляді економічних циклів – це періодичні коливання рівнів зайнятості, виробництва та інфляції; період циклічності ділової активності.
Фази економічного циклу
* Економічний підйом (пік) – майже повна зайнятість активного населення, постійне розширення виробництва всіх товарів і послуг, зростання доходів, розширення сукупного попиту.
* Економічне стиснення (рецесія) – скорочення виробництва і споживання, доходів та інвестицій, падіння рівня ВВП.
* Економічний спад (криза) – економіка, досягнувши дна, тупцює на місці.
* Стагнація – стан економіки, що характеризується застоєм виробництва, торгівлі протягом тривалого періоду; супроводжується збільшенням чисельності безробітних, зниженням заробітної плати і рівня життя населення.
* Пожвавлення – поступове зростання виробництва, промисловість починає залучати додаткову робочу силу, зростають доходи населення та прибуток підприємців.
Причини циклічного розвитку економіки: 1) зовнішні (екзогенні) чинники: війни, нафтові шоки, великі нововведення (залізниці, автомобілі, електроніка) та ін.; 2) внутрішні (ендогенні) чинники: монетарна (грошова) політика уряду; зміна співвідношення сукупної пропозиції та сукупного попиту; нові товари (попит переключається на них, а виробникам старих товарів доводиться закривати виробництво); скорочення виробництва, викликане накопиченням великих запасів товарної продукції з-за низького попиту або високих цін тощо.
Криза характеризується скороченням виробництва та прибутку; іноді вимушеним падінням цін; падінням реальної (а іноді і номінальної) заробітної плати; зниженням рівня життя.
Види криз залежно від причин виникнення:
* Криза перевиробництва (пропозиція перевищує платоспроможний попит, і починається надлишкових обсягів капітальних ресурсів).
* Структурна криза (пов’язаний з народженням нових галузей і технологій та відмиранням старих).
* Кон’юнктурний криза (пов’язаний з циклічністю коливання попиту та пропозиції на ринку).
* Сезонний криза (породжений технологічної специфікою деяких галузей господарства).
Одними з основних макроекономічних показників, що оцінюють результати економічної діяльності, є валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП).
ВВП – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні протягом року, незалежно від того, знаходяться фактори виробництва у власності резидентів даної країни або належать іноземцям (нерезидентам).
ВНП – сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні протягом року. ВНП вимірює вартість продукції, створеної факторами виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни (резидентів), у тому числі і на території інших країн за певний період часу. Кінцева продукція – це товари і послуги, які продаються для кінцевого використання, а не для переробки чи перепродажу.
Національний дохід (НД) – це новостворена вартість за певний період. НД є сукупним доходом в рамках економіки певної держави, заробленим (створеним) всіма власниками економічних ресурсів (факторів виробництва).
Чистий національний продукт (ЧНП) – це ринкова вартість реально створених країною товарів і послуг за певний період. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – вартість валового внутрішнього продукту за вирахуванням вартості тієї частини ВВП, яка пішла на відшкодування основного капіталу, спожитого у виробництві.
ВВП відрізняється від ВНП на величину чистих факторних доходів з-за кордону.
Методи підрахунку ВВП
1) За доходами – сума всіх доходів у суспільстві: непрямі податки, заробітна плата (крім зарплат державних службовців, так як вони виплачуються з державного бюджету), доходи від власності, прибуток, відсоток на капітал, амортизаційні відрахування, рентні платежі.
2) По видатках – сума всіх вироблених в суспільстві витрат (споживчі витрати населення, інвестиційні витрати виробників, державні закупівлі товарів і послуг, чистий експорт (різниця між експортом та імпортом країни).
3) За доданої вартості – вартість, що складається в процесі виробництва на даному підприємстві і характеризує його реальний внесок у створення кінцевого продукту; включає зарплату і прибуток; підсумовуванням доданих вартостей по всіх галузях і видам виробництва. Додаткова вартість (ДС) – це вартість, створена в процесі виробництва на конкретно взятому підприємстві: заробітна плата, прибуток, амортизація, відсоток за кредит, витрати на транспорт і рекламу даного підприємства.
Номінальний ВВП виражений у цінах на даний період часу; реальний ВВП виражений в цінах з урахуванням інфляції.
До інших базовим измерителям економіки належать: обсяг ВВП на душу населення, на одного зайнятого в економіці, обсяг інвестицій в національну економіку, обсяг національного експорту та імпорту та ін.
Тіньова (підпільна, неспостережний) економіка – ділова активність, здійснювана в обхід встановленого законодавства, ділиться на такі види: нелегальна економіка (виробництво і розподіл заборонених товарів і послуг); неврахована економіка (економічна діяльність, вироблена в обхід встановлених фіскальних правил, або ухиляється від них; незареєстрована економіка (економічна діяльність, яка проводиться в обхід правил, встановлених вимогами урядових статистичних органів); неформальна економіка (включає економічну діяльність, яка економить приватні витрати, порушуючи суспільні вигоди та права, передбачені законами та адміністративними правилами, які регулюють відносини власності, комерційне ліцензування, трудові контракти, відносини фінансового кредитування та соціального страхування).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Економічний ріст і розвиток. Поняття ВВП