Розвиток особистості в інтелектуальному і емоційному плані
Особливості та концепції розвитку емоційної сфери особистості
Протягом життя кожна людина знаходиться на шляху свого розвитку, і розвиток це відбувається в різних сферах і галузях. Складно уявити собі процес психологічного розвитку особистості без процесу становлення та розвитку емоційної сфери.
Формування емоційно-вольової компонента одне з найважливіших умов становлення гармонійно розвиненої особистості. Саме емоційна сфера особистості є центральним і найважливішим ланкою загального психічного розвитку особистості.
Питання про розвиток і становлення емоційної сфери особистості довгий час був проблемним питанням в психологічній науці, більш того, до цих пір існують фахівці, які стверджують, що не існує єдиної і затвердженої концепції на дану тему.
Розглянемо існуючі концепції та вчення на тему емоційного розвитку особистості.
Група психологів, в яку входять П. Екман, К. Ізард дотримуються точки зору про те, що емоційна система присутня у людини з моменту народження і тим самим очевидний факт, що вона є однією з найбільш зрілих психічних систем особистості.
Інша група дослідників розвиває ідею про те, що людина при народженні має абсолютно чистим психоемоційним полем і лише в процесі дорослішання це поле заповнюється накопиченої інформацією.
У будь-якому випадку, все дослідники сходяться в тому, що необхідно розвиток емоційної сфери особистості, для того, щоб вона досягла своєї зрілої фази і стала джерелом становлення особистості в цілому.
Що ж таке емоційний розвиток і які елементи воно в себе включає?
Під емоційним розвитком розуміється:
- Усвідомлення людиною своїх почуттів з одного боку і усвідомлення переживань іншої людини, з іншого; Поступове розмежування емоцій, почуттів на групи; Розширення кола об’єктів, суб’єктів, що викликають емоційний відгук; Здатність до регуляції і контролю над своїми почуттями і поведінковими реакціями.
Поняття інтелектуального розвитку особистості
Інтелектуальний розвиток – це процес формування здібностей до осмисленого оволодіння і практичного користування різними видами і операціями мислення. Також в це поняття входить уміння людини проводити самостійний аналіз подій і явищ навколишньої дійсності, робити відповідні висновки і узагальнення. Невід’ємною одиницею інтелектуального розвитку особистості є також мовленнєвий розвиток, що включає в себе володіння і вільне користування словниковим багатством мови.
Згідно ще одному визначенню поняття інтелектуальний розвиток – це активний процес прилучення особистості до існуючих стандартів культури суспільства, шаблонами сприйняття світу, способам поведінки і мислення.
Процес розвитку інтелектуальної боку особистості проходить в онтогенезі з моменту народження людини і протягом всього його життя.
На рівень інтелектуального розвитку впливають два фактори:
- Спадковість, а саме рівень інтелекту, який дістався людині від предків Соціальне середовище, що оточує людину і є найпотужнішою силою розвитку особистості. Тут же слід зазначити важливу роль в інтелектуальному розвитку процесу навчання, в тому числі у формі навчальної діяльності. Саме в процесі навчальної діяльності відбувається формування розумових внутрішніх психічних структур, що виявляються в успішному виконанні різних видів інтелектуальної діяльності та відповідних високих показниках рівня інтелекту. Вершиною інтелектуального розвитку особистості є інтелектуальна культура особистості.
Концепції інтелектуального розвитку
На даний момент існує дві діаметрально протилежні концепції інтелектуального розвитку особистості
Частина дослідників процесу інтелектуального розвитку особистості вважає, що даний процес має активну фазу розвитку до 12 – 16 років, коли досягається певний рівень логічного інтелекту особистості і виникає здатність людини діяти в умі, і потім активний процес згасає і зупиняється. Решта особистісно-психологічні новоутворення і способи активного ставлення до світу, які виникають на наступних стадіях розвитку особистості, є допоміжними і втрачають свій сенс на стадії зрілості.
Психологи, що належать до іншої групи піддають жорсткій критиці ідеї про неминуче зниження інтелектуального розвитку особистості в зрілому віці. Вони переконані в тому, що особистісний розвиток людини безмежно і не має кінцевої точки. Саме розвиток, в тому числі інтелектуальне, є рушійною силою і способом існування особистості. На їхню думку розвитку людини є активним процесом протягом усього життя людини.
Інтелектуальна праця як рушійна сила розвитку особистості
Інтелектуальна праця – це переробка і аналіз великого обсягу інформації з одночасною мобілізацією пам’яті, уваги. Центральним показником інтелектуальної праці є його напруженість, яка в свою чергу визначає силу навантаження на центральну нервову систему людини.
Інтелектуальна праця можна розділити на дві групи:
- Творчий, що характеризується високо продуктивною діяльністю з високим відсотком зміни існуючої дійсності. Результатом творчої інтелектуальної праці може виступати новий проект, ідея, спосіб існування. Нетворчих інтелектуальна праця, характеризується репродуктивним характером діяльності, яка лише відтворює існуючі практики та способи дії.
Підводячи підсумок вищесказаного, можна відзначити, що культура інтелектуальної праці – це один з видів діяльності, що розвивається в культурі. Механізмом передачі досвіду інтелектуальної діяльності виступає освіту, результатом якого є інтелектуальний розвиток особистості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)