Анатомо – фізіологічні особливості розвитку дітей
Під анатомо – фізичними особливостями розвитку дітей розуміють комплекс морфофункціональних характеристик організму, який визначає запас його фізичних сил. До них належать зростання і маса тіла.
З метою контролю за розвитком дитини необхідна оцінка зміни розмірів тіла, статури, зовнішнього вигляду, м’язової сили, працездатності.
Динамічне спостереження за фізичним розвитком дитини дозволяє не тільки виявити індивідуальні особливості росту і розвитку, а й оцінити стан здоров’я дитини. Порушення темпів росту і розвитку дитини пов’язані з багатьма захворюваннями, можуть виникати при дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Вони є показанням для проведення поглибленого обстеження дитини.
У фізичному розвитку дітей відзначається нерівномірність наростання тих чи інших параметрів, завдяки чому можна виділити певні вікові періоди, так звані періоди фізіологічного витягнення, які впливають на функціонування ряду органів і систем. Після народження відбувається поступове зниження темпів наростання росту і маси тіла. Швидкість розвитку росту має краніокаудальном градієнт, причому нижні сегменти тіла ростуть швидше верхніх. Наприклад, стопи ростуть швидше гомілок, гомілки – швидше стегон і т. д. Поступово формується жіночий або чоловічий тип статури.
маса тіла
Маса тіла доношеної дитини при народженні в нормі коливається від 2500 до 4000 г і в середньому становить 3200 р. Відразу після народження у всіх дітей відзначають фізіологічну спад, яка не повинна бути більше 8 % від маси тіла дитини при народженні. Максимальне падіння маси тіла дитини відбувається до 4 – 6 – го дня, а потім спостерігається її наростання, і до 10 – го дня життя дитина має ті ж показники маси, що і при народженні. Фізіологічна спад маси тіла пояснюється інтенсивними фізіологічними процесами в організмі. Вона відбувається, по-перше, за рахунок втрати води з диханням, через шкіру і слизові оболонки (75 %). Решта 25 % фізіологічної убутку доводяться на втрату рідини з первородним калом (меконієм) і сечею, а також за рахунок можливої блювоти проковтнутими навколоплідними водами.
Маса тіла дитини багато в чому залежить від термінів прикладання до грудей матері.
У повторнородящих матерів, які мають більш ранню і повноцінну лактацію, новонароджені діти втрачають масу тіла менше. Раннє прикладання дитини до грудей стимулює лактацію у матері.
Після 10 – го дня життя починається інтенсивна прибавка маси тіла, яка в середньому становить 25-30 г на добу. Потім темні наростання маси тіла сповільнюються і до кінця року досягають 10-15 г на добу.
Існують формули розрахунку маси дитини в різному віці. На першому році життя протягом перших шести місяців маса тіла дитини щомісяця збільшується на 800 г, а в другому півріччі – на 400 м. Таким чином, маса тіла дитини до року становитиме:
маса тіла дитини при народженні + (800 * 6) + (400 * 6), тобто приблизно 10,5 кг.
Масу тіла дитини після року підраховують за такими формулами: у віці від 2 до 5 років: 19 – 2 (5 – n), від 6 до 11 років: 19 + 3 (n – 5), від 12 до 16 років: 5n – 20, де n – число років дитини.
Більш точні оцінки маси тіла дитини можна провести за таблицями.
зростання
Основним критерієм фізичного розвитку дитини є зростання, так як ця величина найбільш стабільна і змінюється тільки в бік збільшення. Щоб уникнути термінологічної плутанини уточнимо: термін ” зростання” застосовують тоді, коли вимірювання проводять у дитини, здатного стояти, тобто після 2 років. У більш ранньому віці всі вимірювання дитини проводять лежачи < тому прийнятний термін ” довжина тіла”.
Довжина тіла новонароджених дітей коливається від 46 до 56 см, у хлопчиків у середньому довжина тіла більше, ніж у дівчаток. Недоношеними вважаються діти, що мають довжину тіла менше 45 см.
У перші два дні після народження довжина тіла трохи зменшується за рахунок розсмоктування родової пухлини. Потім починається збільшення.
Розрахунок довжини тіла дитини до року виробляють виходячи з квартальних збільшень. У I кварталі дитина додає щомісяця по 3 см, тобто 9 см за квартал; в II кварталі по 2,5 см за кожен місяць – 7,5 см за квартал, в III кварталі по 1,5-2 см на місяць – 3,5-6 см за квартал, в IV кварталі по 1,5 см за місяць – 4,5 см за квартал.
До 4 років ріст дитини подвоюється, до 12 років – потроюється. Після року зростання сповільнюється, але відзначаються періоди його прискорення: у хлопчиків у 4-5,5 років, у дівчаток після 6 років. Потім настає другий період витягнення: у хлопчиків – від 13,5 до 15,5 років, у дівчаток – від 8,5 до 11,5 років.
Витягування за рахунок нижніх кінцівок відбувається у хлопчиків в 10-11 років, у дівчаток в 8,5 і 11-12 років. Зростання припиняється у хлопчиків у віці 17-25 років, у дівчаток – у віці 16-25 років.
Для орієнтовного підрахунку зростання дітей можна використовувати ряд формул.
1. У віці 4 років дитина повинна мати зріст 100 см. У віці менше 4 років його зростання можна розрахувати за наступною формулою: 100 – 8 (4 – n), де n – число років. У віці старше 4 років зростання буде дорівнює: 100 + 6 (n – 4).
2. Зріст дитини від 2 до 15 років дорівнює: 130 см (зріст 8 – річної дитини) – 7n (для дітей молодше 8 років) і 130 + 5n (для дітей старше 8 років), де n – число років.
Зміна окружності голови
При народженні окружність голови дитини в середньому дорівнює 34 – 36 см. У дітей до 6 – місячного віку окружність голови щомісяця збільшується в середньому на 1,5 см. До 6 місяців вона дорівнюватиме 43 см. У наступні місяці (до 1 року) окружність збільшується в середньому на 0,5 см. у віці від 1 року до 5 років окружність голови дитини в середньому збільшується на 1 см на рік. До 5 років вона дорівнюватиме 50 см. Після 5 років окружність голови щорічно збільшується на 0,6 см.
Зміна кола грудей
Окружність грудей – параметр, що відображає зміни поперечних розмірів тіла. Окружність грудей показує ступінь розвитку грудної клітини, тісно корелює з функціональними показниками дихання, розвитку м’язового апарату грудної клітини підшкірного жирового шару на грудях.
При народженні окружність грудної клітки дитини зазвичай менше окружності голови на 1-2 см і дорівнює 32-34 см. У 4 місяці окружності голови і грудей стають приблизно однаковими, а потім коло грудної клітки збільшується швидше, ніж окружність голови.
Орієнтовний розрахунок окружності грудної клітки у дітей до 1 року можна провести наступним чином: коло грудної клітини 6 – місячної дитини дорівнює 45 см, на кожний відсутній місяць потрібно відняти 2 см, на кожний наступний місяць додати 0,5 см.
Окружність грудей у дитини віком від 2 до 15 років:
а) для дітей до 10 років: 63 – 1,5 (10 – n), де n – число років (до 10); 63 – окружність грудей 10 – річної дитини, см;
б) для дітей старше 10 років: 63 + 3 (n – 10), де n – вік дітей (старше 10), 3 – середнє збільшення окружності грудної клітини за рік у дітей старше 10 років, см.
Зміна пропорцій тіла
З віком у дитини змінюються співвідношення розмірів різних частин тіла. Так, поступово змінюється співвідношення між висотою голови і довжиною тіла. Відносно стабільна довжина тулуба, у всі вікові періоди вона дорівнює 40 % загальної довжини тіла. Довжина ніг і верхньої частини обличчя у дітей – найбільш динамічні величини, до того ж вони є чутливими індикаторами можливих змін пропорцій тіла.
У практиці знайшло застосування визначення співвідношення між верхніми і нижніми сегментами тіла. У перші тижні життя співвідношення становить (1,7-1,5): 1; в період пубертату воно дорівнює одиниці.
З віком змінюється і співвідношення між довжиною і поперечними розмірами тіла. Зміна цих параметрів дає уявлення про гармонійність розвитку дитини.
поверхня тіла
У всі періоди дитинства, і особливо на першому році життя, відзначається закономірність: чим менша дитина, тим більше його відносна поверхню тіла на 1 кг маси. Наприклад, у новонародженого на 1 кг маси припадає 0,06 м2 поверхні тіла, а у дорослого – тільки 0,02 м2.
Орієнтовно площа поверхні тіла 5 (м2) дитини будь-якого віку можна розрахувати за такими формулами:
1.Для дітей з масою тіла від 1,5 кг і більше:
S = (4M +7) / (M +90),
де М – маса тіла.
У чисельнику М округлюється до 0,25; в знаменнику – до 1 кг.
2. Для дітей до 9 років: площа поверхні тіла однорічної дитини дорівнює 0,43 м2, на кожний відсутній місяць від цієї величини віднімають 0,02 м2, на кожний наступний рік додають 0,06 м2.
3. Для дітей 10-17 років:
S = (n – 1) / 10,
де n – вік дитини, роки.
З віком змінюється і співвідношення площ окремих частин тіла. Для дітей старше року орієнтуються на наступне співвідношення (” правило дев’ятки”):
голова і шия – 9 %;
верхні кінцівки: кожна – 9 %; обидві – 18 %;
нижні кінцівки: кожна – 18 %; обидві – 36 %; тулуб: передня поверхня – 18 %; задня поверхня – 18 %; загальна поверхня – 36 %.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)