Системність в психологічному розвитку особистості
Системний підхід в теорії особистості
У психології та теорії особистості системний підхід виступає в якості спроби застосування існуючої теорії систем до опису психічних явищ. Своєю метою даний підхід означає внесення порядку в величезний обсяг психологічної інформації, її систематизацію і рішення задач, які пов’язані з формуванням цілісного уявлення про психіку і процесі розвитку особистості людини.
Системний підхід в теорії особистості є розвитком або варіантом структурного підходу. Результатом при цьому є досягнення високого рівня і структурності в описі особистісних новоутворень і подоланні відділення психологічної структури особистості від безпосереднього соціального оточення.
Дослідники, що використовують системний підхід в теорії особистості, відзначають той факт, що особистість завжди включена в зовнішнє – соціальну – систему, представляючи собою внутрішню систему. Ця внутрішня система повинна навчитися справлятися з зовнішньої і перетворювати її вплив на благо розвитку особистості в цілому.
Даний принцип вказує на те, що будь-яке складне явище, по суті своїй система, яка складається з взаємодіючих між собою частин, що мають власні функції і завдання, і підкоряють їх цілям цілісності.
Основна ідея системного підходу полягає в поданні досліджуваних явищ у вигляді систем, тобто цілісних утворень, окремі елементи яких впливають один на одного настільки потужно, що перестають бути просто окремими складовими частинами і перетворюються на носіїв властивостей всієї системи в цілому.
Таким чином, можна зробити висновок, що системний підхід до вивчення особистості визначається як прийняття того, що особистість – це динамічна психологічна система, ціле, яке утворено взаємозв’язками і взаємодією її властивостей, своєрідний особистісних “органів”, за допомогою яких реалізуються функції внутрішньої регуляції і зовнішнього обміну з соціальної та предметної середовищем.
Визначення властивостей особистості відповідно до системного підходу
При використанні системного підходу до вивчення особистості властивості особистості визначаються досить специфічно. Перебуваючи у взаємодії з елементами систем індивід набуває певні якості особистості, вони ж в свою чергу стають елементами його структури особистості. Відповідно при вивченні даних властивостей дослідники виходять за рамки тільки індивіди і вивчають їх як елементи особистості, яка в свою чергу є елементом суспільства Пошук системних якостей людини.
Яким же чином за допомогою принципу системності здійснюється пошук системних якостей людини? Найголовніша і велика система, до якої належить людина – це біосфера, в якій всі живі організми і середовище їхнього життя тісно пов’язані і перебувають у постійній взаємодії утворюючи при цілісну динамічну систему. У свою чергу біосфера є елементом системи космосу, який здатний надавати найпотужніше вплив на фізичний і органічний світ Землі. Різке збільшення раптових смертей, епідемій, божевілля, нещасних випадків – все це є результатом космічного впливу. Таким чином, якості особистості, яка є елементом біосфери виявляються в чутливості до біосферним явищ в зниженні працездатності, депресивних станах і т. п.
Розглядаючи людину як ланка в системі суспільства можна відзначити той факт, що він по суті є носієм усіх соціальних системних якостей, з якими він стикається в процесі життєдіяльності.
Основні властивості людини, які забезпечують його участь в соціальних системах і грають роль системоутворюючого фактора – це здатність людини вирішувати три головних питання в житті: питання життя суспільства, діяльності, любові і шлюбу.
Додатковими системними якостями наділяється людина в різних підсистемах суспільства, до яких відносяться великі і малі соціальні групи. Одночасне існування людини в різних соціальних системах, які володіють взаємовиключними цілями і характеристиками є основоположним умова розвитку особистості. Участь особистості в різних соціальних групах є неодмінною умовою для формування соціально зрілої особистості, самостійної і творчо розвиненою.
Таким чином, ми бачимо, що в психології вже давно робляться спроби систематизувати поняття особистості, представити особистість як систему в її відносинах зі світом, соціальних ролях, установках і способах існування в соціумі.
Властивості особистості як системи
Особистість як система має такі властивості:
- Потреба в здійсненні інформаційного обміну з навколишнім соціальним і предметним середовищем, в зв’язку з тим, що особистість є системою переробки інформації; Ступінь відкритості-закритості, що дозволяє зберегти стабільність особистості і одночасно з цим зміняться і саморозвиватися; Присутність механізмів адаптації і самоконтролю, які дозволяють зберігати працездатність при змінах навколишнього середовища за допомогою зміни програми функціонування і пошуку найбільш сприятливого стану; Внутрішню рівновагу – прагнення до внутрішнього стану впорядкованості та гармонії; Тенденція до підвищення стану внутрішньої напруги, яке проявляється в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем і подолання внутрішніх конфліктів особистості; Здатність до організації взаємодії з іншими соціальними системами.
Системний підхід до процесу розвитку особистості є важливим і перспективним інструментом наукового пізнання, проте слід звернути увагу на небезпеку формалізму в процесі систематизації та підгону наявних даних під штучно створені системи. Необхідно неупереджено аналізувати наявну інформацію і застосовувати її відповідно до принципів наукового пізнання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)