ЛК. А. Міцкевич “Кримські сонети” – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ

Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про представників європейського символізму та їхню творчість; знання біографії та творчості А. Міцкевича, його романтичного світогляду; уміння будувати аргументовані висловлювання; навички виразного читання; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: навички ефективної роботи з підручником та додатковою літературою; уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами аналізування ліричного твору.

Міжпредметні зв’язки: українська художня культура (мистецтво), інформатика.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, текст збірки “Кримські сонети”.

Адам Міцкевич, без сумніву, найвидатніший поет польської нації й

Один із найгеніальніших людей, якого бачило людство.

І. Я. Франко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Польська література має багатовікову традицію. Світової слави зажив польський романтизм, із яким пов’язана творчість композиторів Ф. Шопена та С. Монюшка, поета й драматурга Ю. Словацького та чи не найяскравішого в цій плеяді – поета Адама Міцкевича. Його значення для польської літератури можна порівняти хіба що зі значенням О. С. Пушкіна для російської, Т. Г. Шевченка – для української: Міцкевич започаткував нову польську літературу й нову польську мову. Національний герой Польщі Адам Міцкевич мав тісні зв’язки з Україною, з її тогочасними митцями. Сьогодні ми поговоримо про цю видатну особистість і талановитого поета.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає з оглядом життя та творчості Адама Міцкевича. За потреби вчитель доповнює повідомлення школяра.)

ЛК. А. Міцкевич Кримські сонети   Росія   ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ

Адам Міцкевич

2. Вступне слово вчителя

– Цикл “Кримські сонети”, що містить 18 віршів, Адам Бернард Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. “Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах”,- згадував поет, захоплений романтичними кримськими пейзажами: дикими горами, пишною рослинністю та скелястим узбережжям чорного моря.

Спочатку Міцкевич хотів написати романтичну поему у східному дусі, але пізніше вирішив створити цикл сонетів, об’єднаних образом героя-мандрівника, який дивиться на новий і незвичний світ очима поета.

Епіграфом до циклу поет узяв слова додатка до “Західно-східного дивану” Й. В. Гете: “Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні”. Цим він одразу дав зрозуміти, що задум циклу пов’язаний з його батьківщиною, а не з Кримом. Про патріотизм і ностальгію за рідною землею як провідний настрій “Кримських сонетів” ми сьогодні поговоримо.

Головним героєм “Кримських сонетів” є мандрівник. Буйна природа Криму – це тло його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело бажаної душевної рівноваги. Уже в прелюдії до циклу – в “Акерманських степах” – ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і тоді, коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зір, якими всіяний Чумацький Шлях,- то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм.

3. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)

(Охочі виразно читають сонети А. Міцкевича № 1, 4, 6, 8,14,181.)

4. Аналіз тексту поетичного твору (робота в групах)

· У 6 групах підготувати виразне читання сонета, стисло описати його: 1-ша група – “Акерманські степи”, 2-га – “Буря”, 3-тя – “Бахчисарай”, 4-та – “Гробниця Потоцької”, 5-та – “Пілігрим”, 6-та – “Аю-Даг”.

Очікувані відповіді

1-ша група. Сонет № 1 “Акерманські степи”. Східний колорит, бездоганно змальовані пейзажі використано для того, щоб відтінити переживань героя, який тужить за рідним краєм.

2-га група. Сонет № 4 “Буря”. Душевний стан ліричного героя передано через порівняння з безжальним буревієм. Однак негода не лякає героя – оптимізму йому надає відчуття, що поряд друзі й віра.

3-тя група. Сонет № 6 “Бахчисарай”. Мандрівник, роздивляючись руїни ханської столиці, доходить висновку про плинність усього, що свого часу уособлювало владу й могутність. У сонеті наявний мотив минущості будь-якої деспотії, зокрема царської, яка зробила поета вигнанцем.

4-та група. Сонет № 8 “Гробниця Потоцької”. В основі сюжету – поширена на той час у Криму легенда про гробницю, збудовану ханом Керим-Гіреєм для своєї наложниці. За однією з версій, вона була полькою з княжої родини Потоцьких. Поет використав цей фольклорний мотив для порівняння долі мандрівника – вигнанця, відірваного від батьківщини, із долею прекрасної польки, яка померла на чужині.

5-та група. Сонет № 14 “Пілігрим”. У сонеті яскраво втілено тугу за рідним краєм – герой-мандрівник заявляє, що трясовина Литви миліша для нього за казкові дива чужого краю.

6-та група. Сонет №18 “Аю-Даг”. Останній сонет циклу далекий від песимізму. Автор привів героя до бурхливого моря, яке невпинно накочує свої хвилі на берег, і порівняв його з молодим поетом – пристрасним та натхненним, досягаючи цим порівнянням паралелізму природи й людини. 5

5. Теорія літератури (запис до зошитів)

Цикл – група творів, об’єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципами або спільністю персонажів. Кожен твір, що є складовою циклу, може існувати окремо, проте унаслідок такого вилучення втрачається цілісність художнього змісту циклу.

Циклізація творів властива усім літературним родам: епосу, драмі й ліриці. Епічні та драматичні твори поєднано в цикли за принципом єдності історичної доби, подібності теми й жанру, спільності сюжету та персонажів. ліричні твори групують у цикл єдина думка й настрій.

Сонетний цикл містить твори, об’єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та (зазвичай) образом ліричного героя.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Бліцопитування

· На вашу думку, що підштовхнуло Адама Міцкевича написати цикл “Кримські сонети”? Чому цей цикл має саме таку назву?

· Як ви вважаєте, чому в сонеті “Бахчисарай” у центрі уваги поета опиняється фонтан гарему? Навіщо автор використовує метафору сльози?

· Назвіть провідну ідею сонета “Гробниця Потоцької”. Які почуття зобразив поет у цьому творі?

· Пригадайте особливості будови сонета. Доведіть, що А. Міцкевич послуговувався формою сонета. Визначте тип римування й вид сонета Міцкевича.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Інтерактивний прийом “Мікрофон”

· Завершіть речення: “Я вважаю творчість А. Міцкевича…”.

2. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”

· Про що б ви запитали Адама Міцкевича, якби мали нагоду поговорити з ним?

3. Інтерактивний прийом “Обмін думками”

· Чи рекомендуватимете ви своїм дітям та онукам прочитати “Кримські сонети”? Чому?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: повторити вивчене в курсі літератури та історії про події II половини ХІХ ст. у США.

Випереджальне (Індивідуальне; 2-3 учні): підготувати повідомлення про розвиток поезії США цієї доби та її представників, життя і творчість Волта Вітмена.

__________________________________

1 Див. додаток до уроку № 40.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЛК. А. Міцкевич “Кримські сонети” – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ