Гротескні образи в повісті Е. Т. А. Гофмана Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер. Викривальний зміст твору. Символіка – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ
Мета – формувати компетентності: Предметні (уміння визначати у творі елементи іронії та гротеску; навички аналізу художнього твору; кращі риси особистості; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність, критичне мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: читацькі інтереси; світогляд).
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: портрет Е. Т. А. Гофмана, видання його творів, ілюстрації до них, роздавальний матеріал.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
(Учитель перевіряє 3-4 плани до історії кар’єрного злету Цахеса. Охочі презентують складені ними кросворди (1-2), решта учнів розгадує їх.)
2. Практична робота (у парах)
· Складіть схему “Вкрадені обличчя” за казкою Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…”.
3. Евристична бесіда
· Сам автор за жанром схарактеризував свій твір як казку. Які ознаки казки ви помітили у творі? (Дія відбувається у казковій країні, тут є маги, феї, чарівні речі, можливі чарівні перетворення.)
· Чи показана у творі реальність? (Так, але вона тісно переплітається з вигадкою.)
· Назвіть реальних і фантастичних персонажів. (Реальні – Балтазар, Фабіан, Мош Терпін, Кандида, жителі князівства. Фантастичні – фея Рожабельверде, маг Проспер Альпанус.)
· Чому Цахеса можна вважати і реальним, і фантастичним героєм?
· Як ви вважаєте, “Крихітка Цахес…” – твір серйозний чи ні? (Серйозний, тому що в ньому порушено важливі проблеми.)
4. Визначення теми та проблематики твору
· Разом складімо схему проблем, які порушив Гофман у творі.
Очікуваний результат
Теми та проблеми, порушені в казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Словникова робота (запис до зошитів)
· Що таке алегорія? Як її використовує Гофман? (Алегорія – інакомовлення, у якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття.)
· Що таке сатира? чим вона відрізняється від гумору? (Сатира – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного – суспільних явищ, людських вад тощо.)
· У чому полягає сатирична спрямованість повісті-казки? (Сатирична спрямованість твору полягає передусім у змалюванні звичаїв, що панують у князівстві, зображенні порядків у політиці та системі освіти, чиношанування та самозасліпленості філістерів тощо.)
· Що таке гротеск? знайдіть елементи гротеску на сторінках твору. (Гротеск – вид художньої образності, для якого характерними є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм, поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо), що веде до абсурду; заперечення усталених художніх і літературних форм.)
· Що таке іронія? Чи присутня іронія в повісті-казці Гофмана? (Іронія – негативне оцінювання предмета чи явища за допомогою його висміювання.)
2. Аналіз тексту літературного твору
· Знайдіть і зачитайте епізод, який містить опис запровадження освіти; прокоментуйте його.
· Чого автор досягає, використовуючи у творі іронію та гротеск? (Автор із сумом констатує нездоланну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії.)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Інтерактивна вправа “дерево рішень” (робота в групах)
· У трьох групах дайте відповіді на запитання за правилами вправи “Дерево рішень”.
Запитання групам
1-ша група
· У філософській казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…” фея Рожабельверде подарувала на весіллі нареченій Кандіді магічне намисто, і відколи та почала його носити, то вже не дратувалася через дрібниці. А що на місці феї подарували б дівчині ви й чому?
2-га група
· Уявіть, що фея Рожабельверде пообіцяла виконати одне ваше бажання. Яким би воно було?
3-тя група
· Уявіть, що вам доручили написати передмову до нового видання казки Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…”. Що б ви написали?
2. Завершальне слово вчителя
– Казка-новела Гофмана містить філософське бачення автором сенсу життя людини. Для письменника-романтика духовність невіддільна від людської сутності. Казкова історія злету й падіння Циннобера – це застереження тим, хто прагне лише службового підвищення й матеріального добробуту. Головне в людині – її духовний світ, природні здібності, які обов’язково приведуть людину до щастя.
3. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
· Однією фразою підбийте підсумок сьогоднішнього уроку.
4. Інтерактивний прийом “незавершене речення”
· Завершіть речення:
– “Мені вже було відомо…”;
– “Проте я навіть не здогадувався (не здогадувалася), що…”;
– “Відтепер я знатиму про…”.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір-мініатюру “Чи актуальна повість-казка “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер” сьогодні?”.
ДОДАТОК ДО УРОКУ
Цікаві факти про Е. Т. А. Гофмана
Існує цікаве припущення, що одним із прототипів потворного малюка Цахеса був сам французький імператор Наполеон. Відомо, що Гофман сприймав наполеона мало не як особистого ворога і мав для цього всі підстави: після захоплення французами Варшави Гофман втратив роботу; родину митця, яка тікала від війни, спіткали нові нещастя (поховали доньку, дружина занедужала через тяжку травму).
Унаслідок поневірянь захворів і сам письменник. У Берліні, заробляючи на хліб, Гофман, зокрема, продавав карикатури із зображенням Наполеона. Одного разу митець потрапив зі своєю театральною трупою безпосередньо у вир боїв поблизу Дрездена і навіть бачив здаля самого Наполеона. Пізніше Вальтер Скотт дорікатиме Гофманові, що той, спостерігаючи такі важливі історичні події, писав не про них, а вигадував “якісь казочки”. Можливо, саме тоді, поблизу Дрездена, Гофман і побачив у постаті Наполеона щось таке, що потім утілив у образі свого Цахеса. Не дивно, що в потворі Цахесі багато німецьких співвітчизників письменника побачили Наполеона – маленького на зріст, пихатого й зовні нічим не примітного вискочня-капрала, який стрімко злетів кар’єрними сходинками до імператора Франції.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)