Волт Вітмен 1819-1892 – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст
Я – поет Тіла, і я – поет Душі,
Зі мною всі насолоди раю та всі болі пекла зі мною…
В. Випмен
Волт Вітмен – американський поет, оригінальний мислитель, публіцист, критик, одна з найяскравіших постатей в історії світової культури. Протягом усього творчого життя він писав одну книжку – “Листя трави”, яка стала втіленням оригінального світобачення автора.
Волт Вітмен народився 31 травня 1819р. у бідній фермерській родині в селищі на острові Лонг-Айленд неподалік від м. Брукліна (штат Нью-Йорк, США). У багатодітній родині було дев’ятеро дітей, серед яких Волт був найстаршим. Деякий час (з 1825 по 1830 р.) відвідував бруклінську школу, але через матеріальні нестатки вимушений був залишити навчання. Йому довелося змінити багато професій: він працював розсильним, друкарем-складальником, учителем, журналістом, редактором газет. Любив подорожувати. За свідченнями біографів, пішки пройшов через 17 штатів. Його любов до усамітнення й споглядання природи дивувала всіх, хто знав поета.
Починаючи з кінця 1830-х років у журналах з’являються різноманітні за тематикою статті В. Вітмена, у яких він, зокрема, виступав проти поклоніння долару, наголошував, що гонитва за грошима призводить до духовного спустошення людей.
У 1850 р. вийшло друком кілька віршів поета, зокрема “Європа”, у якому автор висловив своє розуміння історії та революційних подій 1848 р. Він писав: “Королівську жорстокість зневажив народ”; “Свободо! Хай інші не вірять у тебе – я вірю завжди!”
Видатним твором В. Вітмена є поетична збірка “Листя трави”, перше видання якої опубліковано в м. Нью-Йорку 1855 р. (але поет ще доповнював і працював над нею і в подальші роки, до кінця життя). Цей рік став доленосним у творчості митця, поділивши його життя на два етапи – до й після появи збірки. Уже сучасникам поета вона видалася незвичною. Її космізм, філософічність, сміливі художні новації вразили читачів.
Під час Громадянської війни 1861-1865 рр. В. Вітмен працював санітаром у госпіталях. Події війни були відображені в поезіях “Барабанний бій”, “Коли бузок розцвітав торік у моєму дворі…” (1865).
У 1873 р. поета розбив параліч, до кінця життя він не зміг позбутися важкої хвороби. Однак, прикутий до ліжка, митець продовжував писати, його твори були сповнені оптимізму й упевненості.
ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА
Волт Вітмен – громадянин
У роки формування В. Вітмена як поета в США поширилися ідеї аболіціонізму – руху за скасування рабства, який відіграв велику роль у Громадянській війні 1861-1865 рр. Аболіціоністські погляди В. Вітмена відтворені в збірці “Листя трави”. І в публіцистиці, і в поезії він завжди наголошував на великій ролі літератури в суспільному житті. Він писав: “Мало хто усвідомлює, що література проникає кругом, задає тон, формує ціле й окремих осіб і витонченими засобами все споруджує, підтримує та розбудовує”.
Поет любив Америку, утверджував ідеали демократії, критикував вади суспільства, прагнув змінити його.
Один з останніх віршів В. Вітмена, у якому він прощався зі світом, – “Прощавай, уяво”. Образ уяви тут персоніфікований: “Прощавай, дорогий мій друже, дорога любове! Я йду – і не знаю куди…”
26 березня 1892 р. поета не стало. Але його уява й досі вражає нові покоління читачів, дарує “довіру до себе” і віру в життя.
“ЛИСТЯ ТРАВИ” (1855-1891). Особливості світогляду поета. Гуманістичне ставлення В. Вітмена до навколишнього життя почало формуватися в його свідомості ще з дитячих років під впливом Біблії, яку читали в батьківській оселі щодня, знали її напам’ять. Звідси беруть початок такі важливі для творчості письменника ідеї, як рівноправність усіх людей, віра в братерство народів і невичерпність людини.
Великий вплив на формування світогляду В. Вітмена мав також трансценденталізм. Йому були близькими такі принципи американських трансценденталістів, як “довіра до себе”, духовна незалежність, божественність людського “Я”, рівність людей, пантеїстичне сприйняття життя (ототожнення Бога з природою), віра в існування “наддуші”, частинки якої містяться в кожній людині.
Творча історія збірки “Листя трави”. Перше видання збірки вийшло друком 1855 р. коштом автора, без зазначення його імені. Книжка містила 12 віршів і поем без назв. На обкладинці домінував зелений колір. “Це прапор моїх почуттів, зітканий із зеленої тканини – кольору надії”, – пояснював поет. Протягом наступних років він з кожним черговим виданням поповнював збірку, залишаючи символічну назву “Leaves of Grass”. Третє видання було надруковане 1860 р., налічувало вже майже 100 віршів. Останнє, найповніше, видання вийшло друком 1891 р. Отже, поет писав збірку майже протягом 40 років. У статті “Погляд на пройдене” він так пояснив її задум: “”Листя трави” – це спроба відобразити мою емоційну й особистісну природу, спроба скрупульозно – від початку до кінця – відтворити особу, людське єство (мене самого в другій половині XIX ст. в Америці) і зробити це вільно, вичерпно й правдиво”.
Тематика, проблематика, композиція. Збірка складається з окремих віршів, поем, циклів, що мають певну завершеність і самостійність, але водночас вони тісно пов’язані між собою. Теми й мотиви органічно переплітаються, переходять і розвиваються від твору до твору. Виникає враження, що це сплетіння зеленого листя, яке утворює певну нерозривну цілість.
Символічна назва збірки утілює природну єдність людини зі світом, загальний взаємозв’язок усього сущого – від листя трави до зірки, від землі до людської душі, а також світлі надії письменника на духовне відродження людей, які усвідомили свою сутність і призначення в Усесвіті.
У збірці В. Вітмен прагнув створити національний епос, представити багатогранну картину дійсності. Його “Я” спроектоване на інших людей, країни, Космос.
Особливе місце в книжці посідає образ Америки. У передмові до першого видання поет назвав Сполучені Штати “найвеличнішою з поем”, а американців – “народом народів”. Він намагався втілити віру в “американську мрію”, у винятковість історичної місії США. Часом у віршах звучать ноти обурення проти нерішучої політики президента щодо рабовласників Півдня, як у вірші “Штатам”: “Мерзеннішого ще не було президентства… Оці люди – конгресмени? Ото справедливі судді? Оцей недорікуватий – президент?” (Переклад Михайла Тупайла).
В. Вітмен у віці 35 років. Фото з фронтисписа “Листя трави”. Видання 1855 р.
Широковідомими стали вірші, присвячені пам’яті вбитого найманцем президента Лінкольна, який був для поета символом демократії. Вірші “Коли бузок розцвітав торік у моєму дворі…” (1865-1866) та “О Капітане! Мій Капітане!..” (1865) сповнені мотивів жалю й туги.
У вірші “Коли бузок розцвітав торік у моєму дворі…” утілено елементи романтичного світобачення з властивим письменникові космізмом. На тлі квітучого бузку, листочки якого – “яскраво-зелені серця” і “кожен листок – це диво”, подано образ труни. І все це в супроводі сумної інтонації реквієму.
У вірші “О Капітане! Мій Капітане!..” радість перемоги поєднується з мотивами смутку, причиною якого стала смерть президента. Важливу роль у вірші відіграють символи: Америка – корабель, Лінкольн – Капітан і батько.
О Капітане! Мій Капітане! Наш корабель переміг всі негоди,
Скінчено подорож нашу жахливу, ми досяглії нагороди,
Порт ось вже тут, дзвони гудуть, люд весь довкола святкує,
Очі всі стежать, кіль ваш тривкий, судно відважне і люте.
Та о серце! Серце! Серце!
О червоні картини нестерпні,
Де на палубі мій Капітан лежить,
Що впав холодний і мертвий.
(Переклад Івана Кулика)
Особливості поетики, новаторство В. Вітмена. Збірка “Листя трави” увібрала найкращі традиції романтичної поезії й водночас відкрила шляхи для розвитку реалістичної поетики. Окрім образу Америки та її Капітана, тут є символічні образи моря, ночі, небесних світил, які традиційно використовували романтики. Усі природні стихії тут живуть, “мають душу”. Книжка наповнена романтичним пантеїзмом.
Використовуючи традиційні мотиви, поет надає їм нового звучання. Якщо романтики оспівували пору юності й сумували, що вона швидко минає, то В. Вітмен возвеличує пору зрілості, убачаючи в ній особливу красу. У циклі “Діти Адама” поет із захопленням змальовує батька п’ятьох синів, якому за вісімдесят років.
Коли він вирушав з п’ятьма синами і багатьма онуками
На полювання
Чи на рибалку, найміцнішим і найпрекраснішим
Він серед них здавався.
(Переклад Наталі Кащук)
Романтики любили описувати обличчя, волосся, особливо очі як дзеркало душі, а в автора збірки “Листя трави” “тілесний” перелік значно ширший: ребра, живіт, стегна, вигини ніг, хребет тощо. І все ж описи тіла в нього не були натуралістичними, бо “божественне сяйво від нього струмує з голови до ніг”.
Є. Лещенко. Єдина сім’я. 1993 р.
Є. Лещенко. Осінь. 1991 -1992 рр.
В. Вітмен перебудовує поетичну систему романтизму на всіх рівнях: тематичному, композиційному, а також мовному. Мова книжки шокувала сучасників, поет сміливо поставив поряд слова з різних стилів, змішав лексику іншомовну, розмовну, наукову, книжну. “Мовний експеримент” поета полягав у демократизації художньої мови. Він сміливо звертається до народних джерел і закликає інших митців уживати слова, які найточніше здатні відобразити життя Америки. У його збірці знайдемо чимало слів і висловів фольклорного походження, а також неологізми, професіоналізми, історизми тощо. Мовне новаторство поета було обумовлено розширенням тематичних обріїв поезії.
Ритмомелодика збірки відзначається також новаторством. Поет відмовляється від традиційних розмірів, рим (хоч інколи вони й трапляються в книжці), звертається до астрофічного вірша (у якому відсутнє симетричне членування на строфи), надає перевагу верлібру – вільному віршу.
У збірці знаходимо чимало запитань, на які ліричний герой сам дає відповіді, що створює ефект діалогу поета із собою. Також важливою особливістю поетичного синтаксису книжки є велика кількість анафор, паралелізмів, контрастів. Для стилю митця характерні довгі переліки – своєрідні “каталоги” предметів або явищ, які допомагають поетові відтворити широку панораму життя. Наприклад:
Усміхнися і ти, млосна, із диханням свіжим, о земле!
Земле сонних і вологих дерев!
Земле погаслого заходу, земле гір, на вершинах яких спочиває мла!
Земле склистих потоків місяця вповні, позначених злегка блакиттю!
Земле світла і тіні…
(Переклад Леся Герасимчука)
Поет шукав ритми, які б передавали складну музику життя. Не випадково він зізнавався: “Якби не опера, я б ніколи не написав “Листя трави””.
Поезії В. Вітмена привернули увагу українських митців і перекладачів ще в 1920-і роки. Твори американського поета цікавили Михайла Семенка, Леся Курбаса, Павла Тичину та ін. Іван Кулик умістив вірші В. Вітмена до “Антології американської поезії” (1929). Ідеї свободи та демократії були дуже близькі діячам культури періоду українського відродження. У 1969 р. українською мовою вийшла друком книжка “Листя трави” – результат співпраці багатьох перекладачів (В. Мисика, І. Кулика, В. Коротича, М. Тупайла та ін.). Багато для популяризації поезій В. Вітмена зробив Лесь Герасимчук, упорядник книжки “Волт Вітмен. Поезії” (1984). Ідеї та стиль В. Вітмена вплинули на ранню творчість П. Тичини й поезію І. Драча.
“ПІСНЯ ПРО СЕБЕ”. Чільне місце в збірці “Листя трави” належить поемі “Пісня про себе”, яка стала поетичним маніфестом автора. Поема не має сюжету у звичному значенні. Це плин роздумів і почуттів поета про людину, природу та життя. Образ ліричного “Я”, що становить центр поеми, наділений деякими рисами автора книжки, але не тільки. У ліричному героєві поеми також утілені уявлення поета про своє покоління, зв’язок поколінь, американську націю, людство. Ліричне “Я” належить до “усіх епох і всіх земель”. Поет прославляє людину, яка, на його переконання, є центром Усесвіту. Він вірить у її сили, творчі можливості й органічний зв’язок із природою, суспільством і культурою. Головний символ поеми – зелене листя, що втілює надію поета на духовний розвиток особистості й Америки.
Є. Лещенко. Листопад. 1994 р.
Обізнаність. 1. Що вплинуло на формування таланту В. Вітмена? Якими були його філософські й естетичні погляди? 2. Розкрийте сутність трансценденталізму та його провідні ідеї у творчості В. Вітмена. 3. Визначте новаторство поета в збірці “Листя трави”. Читацька діяльність. 4. Охарактеризуйте образ ліричного героя в збірці “Листя трави”. 5. Розкрийте зміст символічних образів у збірці. Які події історії та життя США відтворено в книжці? Людські цінності. 6. Визначте соціальні та моральні ідеї В. Вітмена, значущі для нашого часу. Комунікація. 7. Дискусія “Яку надію дав сучасникам В. Вітмен у збірці ‘’Листя трави”?”. Ми – громадяни. 8. Доведіть, що В. Вітмен – поет-громадянин і патріот. Сучасні технології. 9. За допомогою Інтернету знайдіть різні переклади “Пісні про себе”. Прочитайте й порівняйте. Творче самовираження. 10. Напишіть твір-роздум на тему “Чи потрібне в нашу епоху гасло ‘’довіра до себе”?”. Лідери й партнери. 11. Робота в групах. Створіть обкладинки для збірки “Листя трави”, презентуйте й прокоментуйте. Довкілля та безпека. 12. Поміркуйте над тим, які вади й небезпеки сучасного світу відобразив В. Вітмен у своїй книжці. Проти чого застерігав? До чого закликав? Навчаємося для життя. 13. Які мрії та ідеали американської нації втілив В. Вітмен у своїй творчості? Чи корисні вони для української нації?
ПІДСУМКИ
– В. Вітмен – письменник-філософ, який крізь призму поетичного “Я” осмислює проблеми природи, людства, Усесвіту.
– У збірці “Листя трави” відтворено історію США, ідею єднання американського народу та демократичні ідеали.
– Збірка “Листя трави” – новаторський твір, у якому поєднані елементи романтизму й реалізму, зроблено вагомий внесок у розвиток ритмомелодики (верлібр).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)