Неоднозначність образу Чичикова (поема М. В. Гоголя “Мертві душі”) – Україна – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання змісту поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”; уміння характеризувати персонажів літературного твору, визначати їхню роль в розкритті авторського задуму; критичне мислення; мовлення; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; комунікативну: навички спілкування в парі й у колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет М. В. Гоголя, видання його творів, ілюстрації до них роздавальний матеріал, фрагменти телефільму “Мертві душі” (1984, СРСР, реж. М. А. Швейцер), медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
· Презентуйте складену вдома схему або таблицю “Композиція поеми М. В. Гоголя “Мертві душі””.
Очікувана відповідь
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Створення поеми “Мертві душі” припало на той період, коли в Росії назрівали реформи, зазнавало змін мислення людей. Уже тоді було зрозуміло, що дворянство з його застарілими традиціями й поглядами на життя потихеньку вимирає, поступаючись місцем новому типу людини. Мета Гоголя – описати героя свого часу, заявити про нього на повний голос, описати його позитивні й негативні риси, пояснити, до чого призведе його діяльність, а також як вона позначиться на долях інших людей.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Микола Васильович Гоголь зробив Чичикова центральним персонажем поеми. Хоча його не можна назвати головним героєм, але саме на ньому тримається сюжет твору. Подорож Павла Івановича є своєрідним каркасом “Мертвих душ”. Недарма автор помістив біографію героя наприкінці: читачеві нецікавий сам Чичиков, йому цікаві його дії, навіщо він збирає мертві душі й до чого це зрештою призведе. Гоголь навіть не намагається розкрити характер персонажа, проте знайомить з особливостями його мислення, у такий спосіб підказуючи, де шукати мотиви вчинків Чичикова. Дитинство – ось звідки йде коріння; ще в ніжному віці у героя сформувалися свій світогляд, своє бачення ситуації й пошуки шляхів розв’язання проблем.
2. Аналіз образу героя літературного твору (робота в парах)
· У парах опрацюйте інформацію, занотовану на картках. Потім по черзі дайте відповідь на запитання, уміщене на звороті вашої картки. Разом узгодьте спільну відповідь та озвучте її решті однокласників.
Примітка. За потреби вчитель допомагає парам, скеровуючи роботу 10-класників у потрібному напрямі.
· Схарактеризуйте Чичикова. (На початку поеми дитинство та юні роки Павла Івановича читачеві невідомі. Гоголь зобразив його безликим: на тлі колоритних образів поміщиків фігура Чичикова марніє, стає незначною. Він не має ані свого обличчя, ані права голосу: герой нагадує хамелеона, що вміло підлаштовується, тільки не під природне середовище, а під співрозмовника. Це відмінний актор і психолог: він знає, як повестися в певній ситуації, моментально визначає характер людини і робить усе, щоб завоювати її прихильність, говорить тільки те, що від нього хочуть почути. Чичиков уміло грає роль, прикидається, приховує справжні почуття, намагається бути своїм серед чужих, але все це він робить заради досягнення головної мети – власного благополуччя.)
· Як дитинство Чичикова вплинуло на формування характеру героя? (Дитинство героя не можна назвати щасливим: його постійно переслідували нудьга і самотність. Ані друзів, ані розваг не мав юний Павлуша, натомість виконував одноманітну роботу, вислуховував докори хворого батька. Автор навіть не натякнув про материнську ласку. Можна дійти висновку – подорослішавши, Павло Іванович бажав надолужити згаяне, отримати всі ті блага, які були недоступними в дитинстві. Але не варто думати, що Чичиков бездушний сухар, який думає лише про своє збагачення. У дитинстві він був добрим, активним і чуйним, тонко сприймав навколишній світ. Той факт, що він часто тікав від няні, щоб досліджувати небачені раніше місця, свідчить про допитливість Чичикова. Дитинство сформувало його характер, навчило досягати всього самостійно. Батько вчив Павла Івановича збирати гроші й догоджати начальникам і багатим людям, а він ці настанови втілював у життя. Дитинство й навчання Чичикова були сірими й нецікавими, він усіляко намагався вибитися в люди. Спочатку догоджав вчителеві, щоб стати улюбленим учнем, потім обіцяв начальникові одружитися з його дочкою, щоб отримати підвищення. Працюючи на митниці, переконував усіх у своїх чесності і неупередженості, а сам на контрабанді нажив величезні статки. Але все це Павло Іванович робить із єдиною метою – утілити в життя дитячу мрію про великий і світлий будинок, турботливу й люблячу дружину, веселих діточок.)
· Розкажіть про освіту Чичикова. (Здобув освіту в класах міського училища, куди його відвіз батько, наказавши: “Гляди ж, Павлуша, вчися, не дури і не байдикуй, а найбільше потурай учителям і начальникам. Коли догоджатимеш начальнику, то, хоч і в науці не встигнеш і таланту бог не дав, все піде в хід, усіх випередиш. З товаришами не живи, вони тебе добра не навчать; а якщо вже пішло на те, так живи з тими, які багатші, щоб при нагоді могли бути тобі корисними. Не пригощай нікого, а веди себе так, щоб тебе пригощали, а найбільше бережи й збирай копійку: ця річ надійніша понад усе в світі. Товариш або приятель тебе Обдурить і в біді перший тебе видасть, а копійка не видасть, у якій би біді ти не був. Усе зробиш, усе проб’єш на світі копійкою”. Чичиков зумів побудувати взаємини з однокласниками так, що вони його пригощали; зумів зібрати грошей, приростивши їх до залишеної батьком полтини. Для накопичення грошей використовував будь-які можливості: зліпив із воску снігура, розфарбував його і продав; накупив на ринку харчів, пропонував зголоднілим однокласникам з тих, хто був багатший; видресирував мишу, навчив її ставати на задні лапки і продав; був старанним і дисциплінованим учнем, потрафляв учителеві.)
· Розкрийте особливість спілкування Чичикова з поміщиками. (Павло Іванович до всіх міг знайти підхід. Наприклад, з Коробочкою він особливо не церемонився, розмовляв патріархально – побожним і навіть злегка поблажливим тоном. З поміщицею Чичиков почувався розкуто, уживав просторічні, брутальні вислови, повністю підлаштовуючись під жінку. З Маніловим Павло Іванович пишномовний і люб’язний до нудоти. Він лестить поміщикові, у промові вживає пишні фрази. Відмовившись від запропонованого частування, навіть Плюшкіну догодив Чичиков. “Мертві душі” дуже добре демонструють мінливу натуру людини, адже Павло Іванович пристосувався до звичаїв та характерів практично всіх поміщиків.)
· Яким бачили Чичикова оточуючі? (Діяльність Павла Івановича дуже налякала міських чиновників і поміщиків. Спочатку вони порівнювали його з романтичним розбійником Рінальдо Рінальдіні, потім почали шукати схожість з Наполеоном, вважаючи, що той утік з острова Св. Єлени. Зрештою, Чичикова визнали антихристом. Звісно, такі порівняння абсурдні, Гоголь іронічно описує переляк обмежених поміщиків, їхні домисли про те, навіщо насправді збирає Чичиков мертві душі. Характеристика персонажа натякає на те, що герої вже не ті, які були раніше. Народ міг пишатися, брати приклад з видатних полководців і захисників, а тепер немає таких людей, на зміну їм прийшли корисливі Чичикові.)
· Розкрийте справжнє “я” Чичикова. (Можна вважати Павла Івановича прекрасним психологом і актором, оскільки він легко підлаштовується під потрібних йому людей, миттєво вгадує їхній характер, проте він так і не пристосувався до Ноздрьова, хоча й намагався (звідси і звернення на “ти”, і хамський тон Чичикова). Дитинство навчило Павлушу догоджати потрібним людям, тому він готовий забути про свої принципи. Водночас із Собакевичем Павло Іванович практично не прикидається, бо їх об’єднує служіння “копійці”. І з Плюшкіним Чичиков дещо схожий: наприклад, коли він зірвав зі стовпа афішу, прочитавши її, склав акуратно і поклав до скриньки, у якій зберігав усілякі непотрібні речі. Така поведінка нагадує Плюшкіна, схильного до накопичення різного мотлоху. Тобто Павло Іванович не такий уже й далекий від поміщиків.)
· Якою була основна мета героя? (Гроші, гроші і ще раз гроші – саме для цього збирав Чичиков мертві душі. Характеристика персонажа вказує на те, що він вигадує махінації не тільки заради наживи, у ньому немає скупості та жмикрутства. Павло Іванович мріє про часи, коли він скористається своїми заощадженнями, заживе спокійним, забезпеченим життям, не думаючи про завтрашній день.)
· Як автор ставиться до Чичикова? (Є припущення, що в наступних томах автор мав намір перевиховати Чичикова, змусити його покаятися у своїх учинках. Павла Івановича в поемі не протиставлено поміщикам або чиновникам, він – герой капіталістичної формації, “першонабувач”, який прийшов на зміну дворянству. Чичиков – умілий ділок, підприємець, який ні перед чим не зупиниться для досягнення своєї мети. Афера з мертвими душами не вдалася, але ж і Павла Івановича не покарано. Автор натякає, що в країні – безліч таких Чичикових, і ніхто не стає їм на заваді.)
3. Презентація результатів роботи пар
4. Завершальне слово вчителя
– Світогляд людини формується ще в юнацтві, тому багато її вчинків у зрілому віці можна пояснити, вивчивши біографію. чим керувався, навіщо збирав мертві душі, чого цим хотів домогтися – на всі ці питання відповідає характеристика Чичикова.
5. Сприйняття творів інших видів мистецтв
· Перегляньте фрагменти екранізації поеми “Мертві душі”. чи відповідає екранний образ вашим уявленням про літературного Чичикова?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивний прийом “Мікрофон”
· Завершіть речення: “Я вважаю Чичикова…”.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: дочитати “Мертві душі” М. В. Гоголя.
Випереджальне (Парне або групове): схарактеризувати образи поміщиків та чиновників поеми Гоголя (образи розподіляє вчитель) за правилами рольової гри “Перевтілення”. Випереджальне(Для охочих): переглянути екранізацію твору (1960, реж. л. З. Трауберг; або 1984, реж. М. А. Швейцер).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)