Поезія “чистого мистецтва”. Федір Іванович Тютчев – поет-філософ і тонкий лірик. Провідні мотиви творчості митця – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ

Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей поезії “чистого мистецтва”, біографії та творчості Ф. І. Тютчева, розуміння глибини його поезії; критичне мислення; мовлення; читацьку активність); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; естетичний смак).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: “чисте мистецтво”.

Міжпредметні зв’язки: українська художня культура (мистецтво), інформатика.

Обладнання: портрет Ф. І. Тютчева, тексти його творів, відеофільм “Ф. І. Тютчев”.

Нам не дано вгадати,

Як слово наше відгукнеться.

Ф. І. Тютчев (переклад М. Т. Рильського)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Аналіз контрольної роботи

2. Перевірка домашнього завдання

· Назвіть ознаки романтизму в поезії. Наведіть приклади.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель (Декламує текст епіграфа). На честь автора цих рядків названо астероїд головного поясу, відкритий 3 жовтня 1981 р. Про цього митця ми говоритимемо впродовж двох наступних уроків.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Теорія літератури (запис до зошитів)

“Чисте мистецтво” (“Мистецтво для мистецтва”, “Естетична критика”) – напрям у російській літературі та критиці 1850-1860-х рр., який характеризується поглибленою увагою до духовно – естетичних особливостей літератури як виду мистецтва, що є Божественним джерелом Добра, любові та Краси. чисте – це, передусім, духовно наповнене, потужне за способами самовираження мистецтво.

Особливості поезії “чистого мистецтва”

■ Поезія натяків, здогадок, замовчувань.

■ Вірші не мають сюжету: ліричні мініатюри передають не думки й почуття, а летючий настрій поета.

■ Мистецтво не має бути пов’язаним із життям.

■ Поет не повинен втручатися у справи бідного світу.

■ Це поезія для обраних.

Провідні теми поезії “чистого мистецтва”

■ Кохання – лірика відзначена багатством відтінків: ніжністю й душевним теплом.

■ Природа – образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження в ній відгомону своїх настроїв і почуттів.

■ Мистецтво – співучість і музикальність.

■ Поезія – самоціль для поета: необхідно спокійно споглядати, усамітнившись від суєтного світу й заглибившись у самобутній світ індивідуальних переживань. Поет вільний, незалежний від зовнішніх умов. Призначення його – линути туди, куди кличе вільний розум.

2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(1-й учень виступає зі стислим повідомленням про життєвий шлях Ф. І. Тютчева.)

Поезія чистого мистецтва. Федір Іванович Тютчев   поет філософ і тонкий лірик. Провідні мотиви творчості митця   Росія   ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ

Федір Тютчев

2-й учень. Ранні вірші Федір Іванович Тютчев створював у дусі поетичної традиції XVIII ст. У 1830-ті рр. у його віршах відчутний уплив європейського (особливо німецького) романтизму. Це філософська (медитативна) лірика, провідні теми якої – міркування про світобудову, людську долю, природу. У 1840-ві рр. Тютчев опублікував кілька політичних статей, присвячених проблемі відносин між Росією та Заходом. У 1850-х рр. митець створив низку пронизливих любовних віршів, у яких кохання осмислено як трагедію. ці вірші, згодом об’єднані в так званий Денисьєвський цикл, присвячено коханій поета – Олені Олександрівні Денисьєвій. У 1860-1870-ті рр. у творчості Тютчева переважала політична тематика.

Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева

■ Сприйняття буття як катастрофи.

■ Поет-філософ, поет-психолог.

■ Останній російський поет-романтик.

■ Природа – живий, багатоликий і одухотворений світ.

■ Людина часто самотня й безсила порівняно з могутністю природи.

■ Для віршів характерна насичена метафоричність.

■ У жанровому плані – тяжіння до філософської мініатюри, поетичної фрагментарності.

3. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)

(Двоє учнів декламують напам’ять вірші Ф. І. Тютчева.)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Усне словесне малювання

· Розкажіть, якою людиною ви уявляєте Ф. І. Тютчева.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: вивчити напам’ять (у перекладі чи мовою оригіналу) вірш Ф. І. Тютчева (“Silentium” або “Іще горять в душі бажання…”).

Для охочих: переглянути фільм “Кохання і правда Федора Тютчева” (2003, реж. Н. С. Бондарчук, за мотивами книги В. В. Кожинова “Пророк у своїй вітчизні Федір Тютчев”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Поезія “чистого мистецтва”. Федір Іванович Тютчев – поет-філософ і тонкий лірик. Провідні мотиви творчості митця – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ