Динаміка російського конституціоналізму

Розвиток конституціоналізму – важливим елементом історичного процесу Нового і Новітнього часу. Поняття конституціоналізму має в сучасній літературі три сенси: по-перше, Основний закон держави і система публічно-правових актів, прийнятих у його розвиток; по-друге, система політичних і публічно-правових інститутів, формування яких забезпечує реалізацію конституційних норм (верховенство права, народний суверенітет, поділ влади, парламент, незалежний суд, контроль конституційності законів); в третє, соціальне рух, що має на меті створення громадянського суспільства, правової держави і закріплення цих принципів в основних законах держави і практиці функціонування його інститутів. Останнє розуміння терміну особливо актуально для країн, де (як в Росії) демократичні установи перебувають на стадії формування.
Актуальним є аналіз конституційної динаміки в рамках конкретних моделей конституційних перетворень з урахуванням специфіки політико-правових традицій тих країн, де вони представлені. Мета полягає в тому, щоб виявити і проаналізувати основні національні моделі конституційних змін і продемонструвати можливості використання теорії конституційних циклів для їх аналізу. Регіональні та національні моделі перетворення конституцій розкриваються шляхом поглибленого розгляду прийняття і зміни конституцій у різних типах конституціоналізму (писаного і неписаного; гнучкого і жорсткого; договірного або делегованого), а також типах політичних режимів, які схематично визначаються як парламентські, президентські, змішані, але на справі мають значне число модифікацій.
В основі запропонованого підходу лежить концепція конституційних циклів, яка дозволяє встановлювати співвідношення статичних і динамічних компонентів конституційного процесу і виявляти його подібні фази в різні історичні періоди і в різних правових культурах. Метод циклічності широко представлений в природничих і гуманітарних науках (наприклад, теорія економічних циклів Н. Д. Кондратьєва; соціологічні концепції П. А. Сорокіна, теорія зміни цивілізацій А. Тойнбі). Питання про можливість використання циклічних теорій при дослідженні конституційного розвитку був поставлений відносно недавно, і хоча в сучасній літературі все частіше можна зустріти згадки про циклічної динаміці еволюції конституційного права, евристичний потенціал даної пізнавальної моделі розкритий поки далеко не повністю. До теперішнього часу він займав недостатнє місце в історичних та історико-правових дослідженнях. Заповнення даного прогалини представлено в нашій теорії конституційних циклів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Динаміка російського конституціоналізму