Марксистсько-ленінська теорія держави і права
Встановимо особливості формування та основні положення марксистсько-ленінської теорії держави і права.
До кінця 20-х рр. ХХ століття почалося побудова системи знань про право і державу і формуванні марксистсько-ленінської теорії держави і права як юридичної науки і навчальної дисципліни.
В історії російської правової науки даний період був пов’язаний з матеріалістичним і класовим підходом до вивчення права і держави. Він ідеологічно обгрунтовував головним чином в працях німецьких філософів К. Маркса і Ф. Енгельса і знайшли розвиток у працях їх послідовників в Росії. У нашій країні діалектико-матеріалістичний підхід марксистсько-ленінської теорії до вивчення права довгий час був переважаючим, що помітно позначається і на сучасний стан теоретичної правової науки.
У більшості західних університетів не вивчають дисципліну, аналогічну російської теорії держави і права. Загальнотеоретичні питання правознавства і державознавства викладаються в курсі політології, в рамках вивчення політичних інститутів і політичних систем. На Заході теорія держави і права сприймається як галузь правової науки, яка виведена з усіх інших галузей права і є спільною для них.
В даний час викладання права як “соціально-нормативного феномену” в університетах Західної Європи здійснюється в курсі “Філософії права”, “Соціології права”, “Введення в право”.
Таким чином, марксистсько-ленінська теорія держави і права оформляла в науковій формі погляди представників даного напрямку на основи державного і суспільного устрою.
У марксистсько-ленінської теорії зв’язок, яка є між правом і державою, визнається об’єктивної, незмінно відображає вплив одного явища на інше. У зв’язку з цим розрив теорії держави і теорії права вважається відомим недоліком общетеоретической науки в 20-х – початку 30-х рр. XX ст. Подібне розділення в марксистсько-ленінської концепції обгрунтовувалося уявленнями про необхідність збереження держави як політичного інституту на весь час переходу від капіталізму до комунізму, при цьому право сприймалося чужим соціалізму пережитком буржуазної державності.
У 30-і рр. формується науково-теоретична база для розвитку галузевих правових наук, науково-методична основа для підготовки юридичних кадрів, випускалися перші підручники з теорії держави і права. При цьому помітним недоліком общетеоретической юридичної науки визнається те, що більшість загальних і значущих для всіх галузевих наук теоретичні положення були передані і з успіхом розроблялися в галузевих роботах. Організація досліджень по загальній правовій теорії полягала у вивченні проблем диктатури пролетаріату і класової боротьби, радянського будівництва і держапарату, в критиці буржуазної держави і права тощо
Політизація радянської науки теорії права і держави помітно ускладнило її розвиток. У наступні роки окремі недоліки теорії права і держави як загальнотеоретичної і навчальної дисципліни усувалися. Стали з’являтися книги, брошури, збірники статей, які були присвячені окремим питанням загальної теорії держави і права.
У роботах Братуся, Кечекьяна, Комарова, Стальгевіча обгрунтовувалася соціальна цінність права, проводилося всебічне дослідження механізму правового регулювання, визначалися значення і місце теорії держави і права в системі юридичних наук. Було визнано, що теорія держави і права при вивченні важливих явищ державної і правового життя виводить відповідні юридичні поняття, принципи та закономірності. Ними керуються галузеві юридичні науки. Подібне значення зберігається за общетеоретической правовою наукою і в даний час.
Таким чином, теорія держави і права виступає основою інших юридичних дисциплін. На думку вчених того часу, теорія держави і права – це самостійна наука, а не продовження галузевих юридичних наук; не теорія інших наук, а теорія загальних, основних і найбільш суттєвих закономірностей держави і права.
З початку 20-х і до кінця 80-х рр. XX століття загальною методологічною основою вивчення юридичних наук і теорії права і держави був діалектичний матеріалізм, базовою передумовою становлення – економічна обумовленість, а одним з основних принципів функціонування права – його класовість. Предметом уваги загальної теорії держави і права були не тільки політичні питання теорії революції, диктатури пролетаріату, сутності соціалістичної загальнонародної держави. Свого часу багато уваги приділялося проблемам законності, правосвідомості і правової культури, загальним теоретичним питанням системи права, критеріїв її поділу на галузі.
У зв’язку з виданням зборів чинного законодавства СРСР і союзних республік, а також зведень законів СРСР і союзних республік загального теоретичного осмислення зажадали питання систематизації загальносоюзного і республіканського законодавства, межі кодифікаційної діяльності, особливості кодифікації в окремих галузях права та ін.
У більшості західних університетів не вивчають дисципліну, аналогічну російської теорії держави і права. Загальнотеоретичні питання правознавства і державознавства викладаються в курсі політології, в рамках вивчення
(1 votes, average: 5.00 out of 5)