Конституційні обов’язки громадян

Виявимо склад конституційних обов’язків громадян.

Права людини і громадянина стають реальними лише в разі, якщо вони тісно пов’язані з повинності, які часто мають форму конституційних обов’язків громадян.

Принцип поєднання прав і обов’язків був широко поширений ще в державах античності. Наприклад, наявність римського громадянство означало для людини можливість користуватися набором свобод і можливостей, але одночасно передбачало обтяження публічними обов’язками, до яких належала обов’язок виконувати функції посадової особи при наявності відповідного майнового цензу, підлягати цензу (тобто обчисленню доходів і майна), сплачувати податки.

Необхідною елементом відносин держави і людини з приводу його прав є юридичні обов’язки. Без них неможливо ні правове суспільство, ні реалізація свобод людини. Для становлення і підтримки збалансованих відносин в суспільстві необхідно не тільки повагу державою прав людини, а й виконання громадянином певних долженствований.

Принцип єдності прав і обов’язків отримав своє закріплення в Загальній декларації прав людини 1948 року. Вона проголошує, що “кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й може відбуватися вільний і повний розвиток її особи”, що реалізація свобод вимагає “належного визнання і поваги прав і свобод інших осіб, забезпечення справедливих вимог моралі, добробуту і загального порядку в демократичному суспільстві “.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права від 1966 року також ще встановлено, що “окрема людина володіє обов’язками щодо інших людей і того колективу, в якому він перебуває”.

Виходячи з наведених загальних положень, країни встановлюють в своєму законодавстві більш широкий перелік долженствований в залежності від своїх специфічних умов і національних інтересів. Найбільш значущі повинності громадян отримують форму конституційних обов’язків.

Обов’язки – це міра належної поведінки і об’єктивна необхідність; вимоги, які пред’являє держава до людини для того, щоб не були порушені права іншої особи і враховувалися інтереси країни і суспільства.

У конституціях зарубіжних держав до Другої світової війни конституційні обов’язки практично не містилися. Однак в сучасних конституціях Італії, Іспанії, Португалії, Куби, Японії, Китаю в назвах відповідних розділів встановлено, що вони регламентують не тільки права і свободи, а й конституційні обов’язки. Однак в назвах розділів конституцій окремих країн (Німеччина, Греція) відсутня вказівка ​​на повинності, але в тексті проте є статті про конституційних обов’язків громадян.

У сучасних конституціях вказуються переважно конституційні обов’язки по сплаті податків, дотримання законів і прав інших осіб, охорони природи і пам’ятників культури і т. д.

У конституціях деяких країн встановлена ​​військовий обов’язок. Альтернативна служба має форму виконання військового обов’язку визнаними “відмовниками” від військової служби в зв’язку з переконаннями. Вона є обов’язковою службою на благо суспільству і реалізується переважно в соціальній сфері.

У країнах, в яких армія комплектується на принципах загальний військовий обов’язок, кожен громадянин зобов’язаний вносити свій вклад в забезпечення оборони держави. Більш ніж в 20 країнах відмова від військової повинності передбачає кримінальну відповідальність.

У США армія є професійною і комплектується на контрактній основі. Однак і в цій державі громадянин все одно зобов’язаний зареєструватися як військовозобов’язаний. В іншому випадку його чекає тюремне ув’язнення.

В Основних законах деяких держав є конституційне положення про обов’язок працювати (Італія, Японія, Еквадор та ін.), Виховувати дітей (Італія). У преамбулі Конституції Франції 1946 року підкреслено на “рівність усіх французів у виконанні повинностей, які обумовлені національними лихами”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Конституційні обов’язки громадян