Б – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Словник літературознавчих термінів
Б

Бáйка – коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання, у якому закладено повчальний зміст. Байка складається з оповідної частини та висновку-повчання. У вчинках персонажів байок – звірів, птахів, рослин – вбачаються и висміюються людські вади. Засновником жанру байки вважається Езоп (VI-V ст. до н. е.), його традицію продовжили Федр (I ст. н. е.), Ж. Лафонтен (XVIIст.), I. Крилов (XIX ст.), в українській літературі – Г. Сковорода, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Л. Глібов, М. Годованець та ін.

Байронíзм (як літературна течія в літературі романтизму) – ідейно-естетична концепція у європейському романтизмі XIX ст., пов’язана з творчістю англійського поета Дж. Байрона, притаманна В. Гюго, А. де Віньї, А. Міцкевичу, М. Лєрмонтову. Основними рисами байронізму є тираноборство, волелюбність, бунтарство, демонізм, абсолютизоване заперечення недосконалої дійсності. В Україні байронізм позначився на творчості Є. Гребінки, Л. Боровиковського та ін.

Балáда (від Прованс. Balare – танцювати; спочатку – танцювальна пісенька) – невеликий ліро-епічний твір фантастичного (“Вільшаний король” Й. Гете), легендарно-історичного (“Вересовий трунок” Р. Стівенсона), героїчного (англійські балади про Робіна Гуда) чи соціально-побутового змісту з драматично напруженим сюжетом. Баладі притаманні невелика кількість персонажів, відсутність деталізації, стислість викладу. Драматична гострота, часто трагізм сюжету поєднуються в ній із виразно ліричним забарвленням оповіді. Існує два різновиди балад: фольклорні (створені народом) і літературні (створені письменниками).

Барóко (від італ. Bаrоссо – дивний, химерний; португ. Perrola bаrосса – перлина неправильної форми) – напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII ст., якому належить важливе місце в розвитку європейської культури. Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було його повним запереченням. Література бароко характеризується універсалізмом, динамізмом, багатозначністю, складною метафоричністю, алегоричністю, прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем, незвичайними формами.

Поетиці бароко поєдналися різні контрасти, релігійні та світські мотиви, античні та християнські образи, традиції Середньовіччя (готики) і Відродження. Під словом “бароко” розуміють також стиль і добу, коли розвивався цей напрям.

Розрізняють такі “стильові рівні” бароко: “високе” – панегірична поезія, трагедії, героїчна поема; “середнє” – релігійна та світська лірика, елегії, пасторалі, притчі, подорожі, утопії, політичні трактати тощо; “низове” – міська лірика, шкільна драма тощо.

Літературу бароко репрезентують твори П. Кальдерона де ла Барки, Дж. Донна, Дж. Маріно, Дж. Мільтона, Ф. Кеведо, Л. Барановича, Г. Сковороди, І. Галятовського та ін. У живописі елементи бароко можна знайти у спадщині М. Караваджо, П. Рубенса, Рембрандта, Д. Веласкеса, в музиці цей напрям представляють И. Бах, Г. Гендель. Бароко знайшло втілення в архітектурі, скульптурі, інших видах мистецтва.

Бароко як синтез традицій

Середньовіччя

Відродження

Бароко

Бог – центр Всесвіту

Людина – центр Всесвіту

Людина у складних стосунках із Богом

Поширення християнства

Відродження античної культури

Поєднання християнства і античних традицій

Культ Бога

Культ людини

Віра в духовні можливості людини

Світ – непізнаний і жахливий; справжнє життя не на землі, а на небі

Єдність, гармонійність світу

Намагання проникнути в таємниці світу; протиставлення духовного буття земній марноті

Опора на віру

Опора на розум

Спроба примирити розум і віру

Домінує релігійний характер культури

Світський характер культури

Поєднання релігійних і світських мотивів

Ускладненість готики

Простота, гармонійність форм

Різноманітність, синтетизм форм

Бестсéлер (англ. Best seller, від Best – кращий і Sell – продаватися) – надзвичайно популярна книжка, що видається великими накладами і користується широким попитом.

Билúни (Старини, старинки) – епічні пісні, які в КИЇВСЬКІЙ Русі виконували речитативом народні співці-музики, гуслярі. У билинах оспівані подвиги богатирів – оборонців батьківщини, захисників слабких і знедолених. Улюбленим героєм билин був київський богатир Ілля Муромець. Унаслідок завоювання монголами Київської Русі билини краще збереглися на її менш по – страждалих окраїнах (у т. ч. на землях, які нині належать Росії), аніж у центрі, насамперед у дощенту зруйнованому Києві. У XVI – XVII ст. в Україні на зміну билинам прийшли козацькі думи и епічні пісні про боротьбу з турецькими, татарськими і польськими загарбниками.

Бíблія (від грец. Biblia – книга) – книга книг, визначна пам’ятка світової літератури, Священна Книга, що містить тексти, створені протягом тривалого часу (XII ст. до н. е. – II ст. н. е.) на Близькому Сході та в Середземномор’ї. Біблія складається з двох частин – Старого Заповіту і Нового Заповіту. Старий Заповіт як Священна книга визнається іудаїзмом і християнством. А Новий Заповіт вважають Святим Письмом лише християни. У Старому Заповіті основну увагу приділено історії єврейського народу, встановленню законів, за якими людина має жити на землі. До Старого Заповіту входять П’ятикнижжя Мойсея – Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзакония (Повторення Закону); книги історичні: Ісуса Навина, Суддів, Рути (Руф), Самуїла, Царів, Ездри (Едри), Неємії, Юдити (Юдіф), Естер (Есфір); хроніки; книги поетичні: Іова, Псалми, Притчі (Приповідки), Екклезіаст, Пісня Пісень, Премудрості; книги пророцькі: Ісаї, Єремії, Єзекиїла та тринадцяти малих пророків. Новий Заповіт складається з чотирьох Євангелій: від Матвія, від Марка, від Луки, від Іоанна, з Послань апостолів та Об’явлення Іоанна Богослова. Євангелісти розповідають про народження, життя, смерть і воскресіння, а також вчення Христа як спасителя людства, носія любові, доброти і прощення. Біблія завжди була і є джерелом натхнення для митців, Вічною Книгою, що спонукає до роздумів про сенс людського буття, до пошуків істини. Вона значно вплинула на подальше становлення і розвиток світового мистецтва і літератури. Біблійні сюжети, мотиви, образи можна зустріти в багатьох творах давньої і сучасної художньої літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Б – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009