Home ⇒ 👍Підручники ⇒ А – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

А – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Короткі відомості про письменників
А

Алкмáн (друга половина VII cт. до н. е.) – давньогрецький поет.

Один з відомих віршів – “Сплять усі верховини гірські”.

Давньогрецький поет Алкман жив у Спарті, але походив з лідійського міста Сард. Дехто вважає, що він був рабом багатого спартанця, дехто заперечує цей факт, але незаперечним залишається його талант, через який він ніби и був звільнений з рабства. Розквіт таланту Алкмана припадає на 670-660 рр. до н. е. Улюбленим жанром поета були парфенії – пісні для жіночого хору. Жанр запозичений ним з популярних у Греції народних пісень. Новаторством Алкмана стало використання пісень для урочистих подій, йому вдалося піднесену, малозрозумілу “лірику з висот Олімпу” спростити, зробити зрозумілою для всіх. Алкман захоплювався красою природи та найкращого її витвору – людини. Одним з перших у світовій літературі він створив поетичний пейзаж, сповнений спокою тихої ночі, загадковості природи – “Сплять усі верховини гірські”. Пізніше алкманівський мотив використали Вергілій, Овідій, Тассо, Мільтон. Суголосними Алкману є поет Гете з віршем “Нічна пісня подорожнього”, російський поет М. Лєрмонтов (вірш “Гірські вершини…”).

Анакреóнт (бл. 570-456 рр. або 487 р. до н. е.) – давньогрецький поет, автор ліричних віршів, елегій, епіграм. Відомі твори: “Принеси води…”, “Золотоволосий Орфей”.

Походив Анакреонт з малоазійського міста Теоса. Біографічних відомостей майже не збереглося. Основними темами його віршів є вино і кохання. Ліричний герой його творів легковажно ставиться до будь-яких проблем: легко закохується, так само легко забуває своїх коханок. Він прагне жити в радощах і насолодах. Разом з тим його іноді проймає страх від усвідомлення неминучості смерті й розплати грішників в Тартарі. Анакреонт писав ліричні вірші, елегії, епіграми. Поезія Анакреонта приваблювала своєю невимушеністю, грайливістю, розмаїттям тем. Він був поетом, якого прагнули наслідувати в житті і творчості. У пізній античності з’являться збірки віршів-наслідувань Анакреонта, після чого в літературі виникло поняття “анакреонтика”. В Європі анакреонтика була особливо популярною наприкінці XIX – на початку XX ст.

Áндерсен Ганс Kpicтiáн (1805-1875) – данський письменник, класик світової дитячої літератури, автор комедій і романів. Найвідоміші твори: “Русалонька” (1837), “Снігова королева” (1844), “Гидке каченя” (1843), “Дюймовочка” (1835), “Нове вбрання короля” (1837), “Принцеса на горошині” (1835).

Народився у м. Оденсі. Головним захопленням у дитинстві став театр. Спочатку він грав у домашньому театрі, майстрував ляльки, шив для них костюми. У чотирнадцять років, після смерті батька, він вирушає в столицю Данії, щоб стати актором, але цій мри не судилося здійснитися. Андерсен пише вірші, п’єси. У 1826 – 1827 рр. опублікував кілька віршів. Вперто намагається здобути хорошу освіту, стати письменником, але його довгий час сприймають як посереднього ще й бідного провінціала. Зрештою Андерсен видає твори під псевдонімом – і приходить очікуваний успіх. Він пише романи, нариси, п’єси для дорослої аудиторії. У цьому вбачав своє покликання. Із 1835 р. після обробки цим народної казки “Кресало” і створення кількох власних казок до нього приходить слава казкаря. Письменник цікавиться фольклором, збирає і досліджує усну народну творчість, як це робили в Німеччині брати Грімм. Одна за одною починають виходити в світ збірки казок Андерсена – “Казки, розказані для дітей” (1835-1837), “Нові казки” (1845-1848), “Історії” (1852-1853). Казки Андерсена тісно пов’язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору і ліризму, фантастика поєднується з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою (“Нове вбрання короля”, “Соловей”, “Кожному – своє місце”). Пожадливим багачам в казках протистоять прості бідні люди, наділені благородними моральними якостями (“Стійкий олов’яний солдатик”, “Кресало”, “Русалонька”, “Дівчинка із сірниками”, “Снігова королева”). Казки Андерсена сповнені соціального оптимізму і віри у краще майбутнє людства.

Аполлінéр Гійóм (справжнє ім’я – Вільгельм Аполлінарій Костровицький; 1880-1918) – французький поет, драматург, літературний критик, романіст, представник авангардистської літератури.

По лінії матері В. А. Костровицький мав слов’янське коріння. Дід його був польським аристократом, змушеним утекти з Польщі, щоб уникнути покарання за участь у повстанні проти влади. Народився майбутній поет у Римі, де жив до 19 років, пізніше разом із молодшим братом і матір’ю оселяється в Парижі. Задля заробітку юнак починає працювати вчителем у багатій родині Міло, з якою подорожує країнами Європи. Із 1902 р. почали виходити друком його твори під псевдонімом Аполлінер. Друзями Аполлінера в Парижі стають Пікассо, Модільяні та багато інших митців. Аполлінер прагнув взяти участь у Першій світовій війні, але його прохання щодо служби довго не задовольняли, оскільки він не мав французького громадянства. У 1914 р. йому вдалося вирушити на фронт, 1916 р. його було поранено. Цього ж року Аполлінер стає громадянином Франції. Одужання йде важко, а 1918 р. Аполлінер помирає від іспанки, яка прогресувала на фоні хронічних хвороб. Стиль Аполлінера в літературі можна назвати “творчістю без табу”. Особливістю його творчості стає потяг до експериментаторства, він демонструє свободу від стереотипів у мистецтві. Аполлінер широко застосовує Верлібр (від франц. Vers libre – вільний вірш) – вірш, який не має метра, рими, суворого ритму, однакової довжини рядків, проте сповнений музичності, внутрішньої поетики. Аполлінер першим почав писати без розділових знаків (з 1912 р.), оскільки вони здавалися йому зайвими. “І справді є такими; ритм і паузи вірша – оце і є справжня пунктуація, іншої не треба”, – так пише він у листі до свого рецензента. Беззнакове нововведення було підхоплене молодими французькими поетами Луї Арагоном, Полем Елюаром (в Україні це явище помітне у творчості М. Бажана, Г. Шкурупія). Іще одним досягненням Аполлінера є каліграми (вірші у вигляді малюнка). Поет прагне відтворити життя у цілісній формі і суті, він обстоює право “нового реалізму” на творчий пошук, а не копіювання дійсності. ПІД впливом живописців-кубістів він створює симультанеїстичні поезії – поєднує в одній площині декілька різнорідних об’єктів: малюнок і вірш (“Зарізана голубка і водограй”), пише “поезії-розмови”, “поезії-репортажі”, які “через “окремі цеглинки”, через асоціації стають єдиною поетичною цілісністю. У своїй творчості Аполлінер поєднав кубізм (принцип відображення реального світу у вигляді комбінацій геометричних фігур), Футуризм (літературний напрям, позначений новаторством, експериментуванням), Сюрреалізм (відтворення свідомого і підсвідомого в химерному поєднанні). Вірш-каліграма “Зарізана голубка і водограй” став поетичною емблемою Першої світової війни. Поет оплакує своїх друзів, які не повернулися з війни, він думає про тих, хто десь іще живий б’ється на Північному фронті: душа “ятриться з непокою”, і водограй ніби ридає разом із ним. Загальнолюдська катастрофа увійшла в особисте життя ліричного героя, залишила страшний слід у його пам’яті.

Архілóх (друга половина VII cт. до н. е.) – давньогрецький поет-лірик, автор ямбічних віршів. Відомі твори: “Серце, серце…”, “Хліб мій на списі замішаний”. Дотримувався гомерівської традиції в літературі, проте індивідуалізував свого ліричного героя, емоційно збагативши його образ.

Біографічні відомості про Архілоха майже відсутні. Основною заслугою давньогрецького поета було створення ямбічних віршів на основі фольклорної традиції. До того ж історично ямбічні вірші були засобом народного протесту, їх співали й під час землеробських свят. Характерні ознаки фольклорних ямбічних віршів перенесені і в літературні ямбічні вірші. Ними користувалися здебільшого не професійні літератори, а політики. Архілох використовував цей віршовий розмір (двоскладова стопа з наголосом на другому складі) для своїх творів викривального характеру. Жодного повного вірша Архілоха до нас не дійшло. За уривками його творів можна судити про особистість поета та його творчість. Архілох здебільшого пише про себе, присвячує окремі вірші і своїм товаришам. Поет характеризує себе “як служителя бога війни, знайомого з солодким даром муз”. У віршах відкрито говорить про свої особисті недоліки, проблеми: бідність, пияцтво, нещасливе кохання. Нищівна сатира звучить у віршах про Лікамба і його доньок. За легендою, Лікамб ніби обіцяв поетові видати за нього заміж свою доньку Необулу, але не дотримав слова. Розлючений поет написав такі нищівні ямби, що довів батька з донькою до самогубства. Архілох міг бути не тільки злісним і мстивим. У його ямбічних віршах є роздуми про життя, він пише про свої душевні муки. Мова творів поета стисла, образна, влучна. Рапсоди (співці) виконували його твори на рівні з поемами Гомера та Гесіода.

Ахмáтова Áнна Андрíївна (справжнє прізвище – Горенко; 1889-1966) – російська поетеса, перекладачка, одна з найвидатніших представників “срібної доби”. Найвідоміші твори: “Вечір” (1912), “Вервиця” (1914), “Біла зграя” (1917), “Подорожник” (1921), “Anno Domini” (1922), поема “Реквієм” (1935-1943), “Поема без героя” (1962).

Анна Андріївна Ахматова (Горенко) народилася в Україні неподалік від Одеси в родині відставного інженера-механіка флоту. З виходом у відставку батька родина переїздить до Царського Села (поблизу Петербурга в Росії), а з 1905 до 1910 р. живе в Євпаторії, потім у Києві. Віршувати Ахматова почала з 11 років. З 1910 р. долучилася до групи “Цех акмеїстів”, якою керував її чоловік М. Гумільов, згодом обирає самостійний поетичний шлях. Основні збірки виходять протягом десяти років (з 1912 до 1922 р.). Через політичні поди и особливості погляду на тенденції розвитку літератури за часів радянської влади її майже не друкують. Протягом багатьох років творчість поетеси замовчується. У партійних постановах 1925 і 1946 рр. Анну Ахматову було оголошено поетом, творчість якого не відповідає інтересам радянського суспільства. Ахматова переживає арешт і розстріл М. Гумільова, декілька арештів свого сина, вона разом із народом у період сталінського терору. Не зважаючи на скрутне моральне й матеріальне становище, все ж таки не зважується на еміграцію, займається перекладами, дослідницькою роботою. У роки Великої Вітчизняної війни (1941-1944) перебувала в евакуації в Ташкенті. У 1964 р. праця Анни Ахматової була відзначена літературною премією в Італії, а через рік и обрано почесним доктором Оксфордського університету. Померла Ахматова 1966 р. в Домодєдово, під Москвою. Для перших, дореволюційних збірок Ахматової є характерною “камерність”: про почуття говориться неголосно і просто. Лірична героїня віршів постає перед читачем у розмаїтті почуттів: гордою й веселою, сміливою й переляканою, коханою й покинутою коханим. Вона різна завдяки авторському умінню передавати найтонші нюанси її емоційного стану. Перша світова війна, революція входять у поезію Анни Ахматової як вселенська трагедія. Образ подорожника в її поезії слугує символом трагічної долі народу, його незахищеності від соціальних зламів (збірки “Подорожник”, “Аnno Domini”). Характерною особливістю поезії Анни Ахматової є “пізнання світу через біль”, осмислення категорій моралі через власну долю. У своїй поезії Ахматова звертається також до теми пам’яті, до осмислення ролі поета в суспільстві. Справжнім гімном своєму народові, що пережив жах сталінських репресій у 30-х роках XX ст. стала її поема “Реквієм”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Related posts:

  1. Н – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Н Некрáсов Микóла Олексíйович (1821-1878) – російський поет XIX cт., публіцист, флагман тогочасної революційно-демократичної лірики, митець, який зажив слави “совісті епохи”. У його поезії розкривалися драми й трагедії повсякденного життя суспільних низів та вияскравлювалися глибинні особливості національного характеру. Основні твори: “Вітчизна” (1846), “Учора о шостій на Сінну…” (1848), “Поет і громадянин” […]...

  2. М – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників М Маллармé Стефáн (1842-1898) – французький поет, визнаний “ідеолог і законодавець” символістського руху, одна з ключових постатей поезії межі XIX-XX cт. Творчі ідеї та художні відкриття цього поета справили значний вплив на розвиток модерністської лірики кінця XIX – початку XX cт. Відомі твори: “Полудень Фавна” (бл. 1865), “Вікна” (1866), “Блакить” (1866), […]...

  3. О – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників О Овідій Пýблій Назóн (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – давньоримський поет. Основні твори: “Героїди”, “Наука кохання” (бл. 20-1 рр. до н. е.), “Метаморфози”, “Фасти” (1-8 рр. н. е), “Сумні елегїї”, “Листи з Понту” (після 8 р. н. е.). Публій Овідій Назон народився у м. […]...

  4. Т – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Т Твардóвський Олексáндр Трúфонович (1910-1971) – російський поет, журналіст, публіцист. Основні твори: “Країна Муравія” (1936), “Василь Тьоркін” (1941-1945), “Дім при дорозі” (1946), “За даллю – даль” (1953-1960), “По праву пам’яті” (1969). Народився майбутній поет у Загор’ї Смоленської області. Навчався у Смоленському педагогічному інституті та в Московській вищій школі філології, літератури та […]...

  5. Г – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Г Гарсíа Лóрка Федерíко (1898-1936) – іспанський поет, драматург, літературознавець, музикант, засновник пересувного театру “Ла-Баррака”. Основні твори: збірки “Книга віршів” (1921), “Канте-хондо” (1921-1922), “Циганське романсеро” (1928), “Тамаритянський диван” (1936); п’єси “Маріанна Пінеда” (1927), “Криваве весілля” (1933), “Дім Бернарди Альби” (1935). Народився в с. Фуенте Вакерос у родині фермера і сільської вчительки. […]...

  6. Д – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Д Дáнте Аліг’єрі (1265-1321) – італійський поет, мислитель. В історію літератури ввійшов як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. Основні твори: “Нове життя” (1292-1293), “Божественна комедія” (1307-1321). Народився у Флоренції (Італія) у родовитій сім’ї. Вивчав правознавство в Болонському університеті. У студентські роки захопився поезією, яка згодом приносить йому славу. Данте […]...

  7. Б – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Б Бáйрон Джордж Нóел Гóрдон (1788-1824) – англійський поет, революційний романтик, учасник національно-визвольного руху в Італії і Греції. Твори Байрона відрізняються поетичною пристрастю, глибоким ліризмом, ідейною сміливістю, виразністю образів ( “Паломництво Чайльд Гарольда” -1809 – 1818; “Гяур” – 1813; “Корсар” – 1814; “Манфред” – 1817; “Мазепа” – 1818; “Каїн” – 1821). […]...

  8. І – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників І Íбсен Гéнрік (1828-1906) – норвезький драматург XIX cт., який по сів одне з центральних місць у світовій літературі своєї доби й суттєвою мірою визначив шляхи розвитку театру XX cт. Основні твори: “Бранд” (1866), “Пер Гюнт” (1867), “Стовпи суспільства” (1877), “Ляльковий дім” (“Нора”, 1879), “Привиди” (1881). Генрік Ібсен народився 20 березня […]...

  9. К – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників К Кавабáта Ясунáрі (1899-1972) – японський письменник-модерніст, лауреат Нобелівської премії (1968). Основні твори: “Танцівниця з Ідзу” (1926), “Веселі дівчата з Асакуса” (1929), “Країна снігу” (1937), “Тисяча журавлів” (1951), “Стогін гори” (1953). Ясунарі Кавабата народився в м. Осака. Хлопець ріс сиротою, батьки померли дуже рано, і виховував його дідусь. Ясунарі захоплювався малюванням, […]...

  10. П – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників П Пáвич Милорáд (нар. 1929 р.) – сербський письменник, літературознавець, представник постмодернізму. Основні твори: “Хозарський словник” (1984), “Пейзаж, намальований чаєм” (1988), “Внутрішня сторона вітру” (1991), “Дамаскін” (1998), “Страшні історії кохання” (2001). Народився Милорад Павич у Белграді. У дитинстві пережив нацистську окупацію. Рано вивчив іноземні мови – німецьку, англійську. Літературою захоплювався з […]...

  11. Х – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Х Хайям Омáр (повне ім’я Гійаз ад-Дін Абу-ль-Фатх Омар ібн Ібрахім аль-Хайям Нішапура; 1048 – після 1123) – перський поет, математик, астроном, філософ, послідовник великого мислителя Сходу Авіценни (Ібн Сіни). Сучасники називали його Найученішою людиною століття, Доказом істини, Знавцем грецької науки, Царем філософів Сходу і Заходу. Основні твори: “Рубайят” (понад 400 […]...

  12. З – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників З Золя Емíль (1840-1902) – французький письменник XIX cт., провідний теоретик натуралізму, автор творів: “Кар’єра Ругонів” (1873), “Здобич” (1871), “Черево Парижа” (1873), “Гроші” (1891), “Пастка” (1877), “Жерміналь” (1885), “Земля” (1887). Дитинство Еміля Золя пройшло в боротьбі за виживання. Він рано втратив батька. Хлопець захоплювався віршуванням, і саме це не дало йому […]...

  13. Ш – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Ш Шекспíр Вíльям (1564-1616) – англійський драматург і поет епохи Відродження. Основні твори: “Приборкання норовливої” (1593), “Ромео і Джульетта” (1594), “Сон літньої ночі” (1595), “Багато галасу даремно” (1599), “Дванадцята ніч” (1600), “Гамлет” (1601), “Отелло” (1604), “Король Лір” (1605), “Макбет” (1606). Народився в м. Стратфорді-на-Ейвоні. Літературну діяльність розпочав 1590 р. Писав п’єси, […]...

  14. Е – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Е Езóп (VI cт. до н. е.) – давньогрецький байкар, засновник жанру. Йому приписують сюжети майже всіх відомих за часів античності байок (“Езопові байки” ). Постать Езопа є легендарною. Достеменно про нього нічого не відомо. Кажуть, він жив у VI ст. до н. є. у Давній Греції. Нібито був рабом, та […]...

  15. Г – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Г Гéте Йóганн Вóльфганг (1749-1832) – німецький поет, прозаїк, драматург, філософ і державний діяч. Найвідоміші твори: драма “Гец фон Берліхінген” (1773), трагедія “Іфігенія в Тавриді” (1787), роман “Страждання молодого Вертера” (1774), поема “Герман і Доротея” (1797), балади “Вільшаний король” (1782), “Коринфська наречена” (1797), поема “Фауст” (1808-1831). Народився в м. Франкфурті-на-Майні у […]...

  16. Й – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Й Йонéско Ежéн (1909-1994) – французький драматург, один із засновників “театру абсурду”. Основні твори: “Лиса співачка” (1950), “Урок” (1951), “Стільці” (1952), “Безкорисливий вбивця” (1958), “Носороги” (1959), “Король вмирає” (1963). Народився в Румунії. Батько його був румуном, а мати – француженкою. Невдовзі родина переїздить до Франції. Рідною мовою майбутнього письменника стає французька, […]...

  17. Ч – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Ч Чéхов Антóн Пáвлович (1860-1904) – російський прозаїк і драматургу майстер стислого оповідання. Його творчість стала підсумком “золотої доби” російської класичної прози и відкрила нові обри у світовій драматурги. Основні твори: оповідання “Смерть чиновника” (1883), “Товстий і тонкий” (1883), “Хірургія” (1884), “Хамелеон” (1884), “Іонич” (1898), “Людина у футлярі” (1898), “Палата №6” […]...

  18. В – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів В Вагáнти (від лат. Vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, студенти Західної Європи XI-XIV ст. Автори вільнодумної, життєлюбної, далекої від аскетичних церковних ідеалів, часто гостро сатиричної лірики. Вони стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та церковні ритуали; Найбільшим здобутком поезії вагантів, крім “Кембріджських пісень”, вважається знаменита “Саrminа burana” […]...

  19. К – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів К Кáзка – давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору: переважно прозове оповідання з усталеною композицією (зачин, кінцівка, повтори – часто триразові) про вигадані та фантастичні пригоди героїв. У казках широко використовуються пісні, приказки й прислів’я, загадки й замовляння. Від інших видів художнього епосу казка відрізняється тим, що казкар […]...

  20. Ш – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ш “Шекспíрівське питáння” – питання, яке виникло внаслідок недостатності фактів з біографії В. Шекспіра. Це наштовхнуло деяких дослідників на думку, що Шекспіра як реальної особи взагалі не існувало, а всі його п’єси були створені різними авторами. Серед них називали імена філософа Ф. Бекона, лорда Ретленда, лорда Дарбі, лорда Оксфорда і навіть мореплавця […]...

  21. А – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів А Авангардúзм (Від франц. Avant-garde – передовий загін) – термін, яким позначають так звані “ліві” (нереалістичні) течії у мистецтві, що виникають у кризові періоди, коли певний напрям або стиль переживає вичерпаність своїх зображувально-виражальних можливостей, існує за рахунок інерції, тиражуючи застарілі здобутки та замикаючись на своїх канонічних зразках. Протест проти війни, заперечення різних […]...

  22. С – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів С Сатúра (від лат. Satira, від Satura – суміш, усяка всячина) – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного-суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер. Зародилася вона в усній народній творчості; як особливий викривальний жанр лірики існувала в […]...

  23. О – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів О Óбраз вíчний – див. Вічні образи. Óбраз худóжній – естетична категорія, яка визначає особливий, притаманний лише мистецтву засіб освоєння та зображення дійсності. Це може бути узагальнена картина життя або переживань митця у формі конкретного, життєво повного явища, яскравої постаті героїв (персонажів) у літературних творах тощо. Художній образ звертається насамперед до почуття […]...

  24. Г – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Г Газéль (від араб, Gazal – ліричний вірш) – вірш, що складається не менш як з трьох, не більш як з 12 бейтів (двовіршів), пов’язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (аа, ба, еа…), об’єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор неодмінно називає своє їм я або літературний псевдонім. Основний зміст газелей – […]...

  25. Е – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Е Езóпова мóва (від імені напівлегендарного давньогрецького байкаря VI ст. до н. е. Езопа) – замасковане, алегоричне висловлення думок з іронічними натяками й недомовками. Яскравим зразком езопової мови є байки. “Езоп тільки під ослоною байок міг висказувати свої думки про відносини невільників до панів” (І. Франко). До езопової мови не раз вдавалися […]...

  26. П – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів П Памфлéт (англ. Pamphlet, від грец. Pan – усе, Flego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему. Призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманні ораторські інтонації, яскрава афористичність, експресивність, іронія, сарказм. Жанр памфлету склався за доби Реформації (М. Лютер, Е. Роттердамський та ін.), […]...

  27. Р – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Р Реалíзм (від лат. Realis – речовин, діисний) – один з ідейно-художніх напрямів і творчий метод у літературі та мистецтві XIX ст. Як напрям реалізм, починаючи з 30-х років, набуває розвитку у Франції, згодом – в інших країнах. На відміну від романтизму, в реалізмі на перше місце висувається пізнавально-аналітичний підхід, а типізація […]...

  28. Н – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Н Нáпрям літератýрний – сукупність художньо-змістових та естетичних принципів і тенденцій, що характерні для творчості багатьох письменників певного періоду розвитку літературного процесу. Так, у XVII-XVIII ст. – це класицизм, бароко, сентименталізм, у XIX ст. – романтизм, реалізм, натуралізм тощо. Представників кожного літературного напряму об’єднують однаковий підхід до зображення дійсності, місця людини в […]...

  29. Т – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Т Тáнка (япон. – коротка пісня) – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею метра тут вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Танка виникла в японській поезії у VIII ст., досягла розквіту в IX-X ст., ставши класичною строфічною формою, розкрила свої можливості у творчості “шести безсмертних” ліриків […]...

  30. І – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів І Ідéя художнього твóру (від грец. Idea – першообраз) – провідна думка, вищий смисл, у якому художній твір переконує читача. Сукупність ідей твору становить його ідейний смисл. Імажúзм (від англ. Image – образ) – модерністська течія, що виникла в англійській та американській поезії напередодні Першої світової війни. У різний час з нею […]...

  31. Д – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Д Дадаїзм (від франц. Dada – дерев’яний коник, у переносному значенні – дитячий лепет) – авангардистська течія, що виникла у Швейцарії за років Першої світової війни. Представники – Т. Тцара, Р. Гюльзенбек, М. Янко та ін. Естетичний пошук дадаїстів живився антивоєнними та анархістськими настроями й виливався в епатажні форми вираження хаотичного стану […]...

  32. Список лауреатів Нобелівської премії з літератури – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Список лауреатів Нобелівської премії з літератури Рік Ім’я, країна Тема 1901 Сюллі Прюдом (Франція) “За видатні літературні достоїнства, високий ідеалізм, художню досконалість і незвичайне поєднання щиросердності і таланту”. 1902 Теодор Моммзен (Німеччина) “За монументальну працю “Римська історія””. 1903 Бйорнстерне Мартиніус Бйорнсон (Норвегія) “За благородну високу поезію, яка відрізнялася свіжістю натхнення і рідкісною чистотою духу, а […]...

  33. Л – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Л Легéнда (від лат. Legenda – те, що має бути прочитане) – епічний жанр; невеликий за обсягом прозовий твір усної народної творчості, в якому йдеться про чудесні події й уславлюється головний персонаж. Легендою називають також розповідь про незвичайну й захоплюючу подію, що належить до минулого і, як правило, прийшла з давнини. Виникла […]...

  34. М – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів М “Магíчний реалíзм” – умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Термін увів А. Карпентьєр, який поряд з Г. Гарсіа Маркесом, X. Кортасаром та ін. був одним із найяскравіших представників цієї течії. Для літератури “магічного реалізму” характерним є поєднання фантастичного та реального, своєрідне їх “сплавлення” у ціле, причому вторгнення фантастичного в […]...

  35. З історії світового літературного процесу – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 З історії світового літературного процесу Шкільний курс “Зарубіжна література” містить відомості про “вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення”. Розуміння основних закономірностей перебігу літературного процесу сприятиме повноцінному аналізу та інтерпретації художніх текстів, пропонованих до вивчення. Адже кожний конкретний твір важливо “бачити у літературному, культурному та історичному контекстах”*. Античність […]...

  36. Ц – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ц Цезýра (лат. Caesura, від Caedo – рубаю) – ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка поділяє його на дві, іноді на три частини. Цитáта (нім. Zitat, від лат. Cito – наводжу, проголошую) – дослівний уривок з іншого твору; вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з […]...

  37. Ж – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ж Жáнр лíро-епíчний (від франц. Genre – рід, вид) – своєрідний літературний жанр, у якому гармонійно поєднуються зображальні засоби виразності, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, ліро-епічна поема, роман у віршах та ін.). Зародження ліро-епічних творів простежується в добу романтизму, коли ліричні тенденції розповсюджувалися на […]...

  38. Короткі відомості про фтор, бром і йод Фтор (F); бром (Br); йод (I) належать до групи галогенів. Стоять у 7-й групі головної підгрупи періодичної системи. Загальна електронна формула: ns2np6. Фізичні властивості: F2 – безбарвний, важко Зріджується газ; Br2 – рідина червоно-бурого кольору, легко випаровується, утворюючи червоно-бурі пари; I2 – кристалічна речовина фіолетового кольору зі слабким металевим блиском, при поступовому нагріванні йод сублімується, […]...

  39. Як змінився Єгипет із стародавніх часів до сьогодення? Стародавній Єгипет виник в районі річки Ніл близько 5000 років тому і за наступні 25 століть існування перетворився в одну з найбільших світових цивілізацій. Що таке і чим знаменитий стародавній Єгипет? Стародавні єгиптяни селилися в родючих долинах Нілу. Тут після щорічних розливів річки на її берегах накопичувалось багато мулу, який служив відмінним добривом для грунту. […]...

  40. ІВАН ФРАНКО. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО МИТЦЯ. “ЗАХАР БЕРКУТ”. ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ Мета: поглибити набуті раніше знання учнів про І. Франка – класика, людину надзвичайної працьовитості та енциклопедичних знань, розпочати роботу над ідейним змістом твору “Захар Беркут”; розкрити його історичну основу; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати, логічно мислити, співставляти, робити висновки; активізувати словник школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра; […]...

А – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009
«
»