Home ⇒ 👍Підручники ⇒ Ш – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Ш – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Короткі відомості про письменників
Ш

Шекспíр Вíльям (1564-1616) – англійський драматург і поет епохи Відродження. Основні твори: “Приборкання норовливої” (1593), “Ромео і Джульетта” (1594), “Сон літньої ночі” (1595), “Багато галасу даремно” (1599), “Дванадцята ніч” (1600), “Гамлет” (1601), “Отелло” (1604), “Король Лір” (1605), “Макбет” (1606). Народився в м. Стратфорді-на-Ейвоні. Літературну діяльність розпочав 1590 р. Писав п’єси, сонети, поеми (“Венера і Адоніс”, 1593; “Лукреція”, 1594). У 1590-1600 рр. Шекспір написав більшість своїх комедій (“Комедія помилок”, 1592; “Приборкання норовливої”, 1593; “Сон літньої ночі”, 1596; “Багато галасу даремно”, 1598; “Віндзорські витівниці”, 1598; “Як вам це сподобається”, 1599), в яких прославляв людяність, засуджуючи феодальні забобони і пережитки, а також створив історичні хроніки (“Генріх IV”, 1590-1592; “Річард III”, 1593; “Тіт Андронік”, 1594), що подавали демократичне вирішення проблеми державної влади. Перша трагедія Шекспіра – “Ромео і Джульетта” (1595) розповіла про велике і чисте, але трагічне кохання двох молодих сердець.

Шекспір – реаліст. У своїй творчості він майстерно охоплює найтонші градації почуттів і стосунків, піднесені і низинні сторони життя, велич і занепад людських душ, трагічне і комічне, особисте і громадське. У соціально-філософських трагедіях 1600-х років (“Гамлет”, 1601; “Отелло”, 1604; “Король Лір”, 1605; “Макбет”, 1606), трагедіях з античного життя (“Антоній і Клеопатра”, 1607; “Коріолан”, 1607; “Тимон Афінський”, 1608) відображена доля людини в обстановці кризи феодалізму і народжуваного буржуазного егоїзму. Вони проникну ті вірою в безсмертя гуманістичних ідеалів. Характерним для Шекспіра є відтворення життя сучасного йому суспільства, всебічне зображення персонажа, показ його характеру в розвитку, використання прийому контрасту для розкриття його трагікомічної сутності.

Шíллер Фрíдріх (повне ім’я – Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер; 1759-1805) – німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, філософ, історик. Основні твори: “Розбійники” (1781), “Підступність і кохання” (1784), “Дон Карлос” (1787), “Рукавичка” (1797), “Орлеанська діва” (1801), “Вільгельм Телль” (1804).

Народився Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер у м. Марбах-на-Неккарі. Світогляд формувався під впливом німецьких і французьких просвітників. Юнацькі драми (“Розбійники”, 1781; “Змова Фієско в Генуї”, 1783) пройняті Ненавистю до сучасної драматургу феодальної дійсності. Реалістична драма “Підступність і кохання” (1783) спрямована проти соціальної нерівності. У драмі “Дон Карлос” (1787) втілена мрія письменника про досягнення свободи і справедливості завдяки освіченому і мудрому королю. У 1787 р. Шіллер переїхав до Веймара, у 1789 р. – став професором історії Йенського університету. Він пише праці з історії, дослідження з теорії літератури і мистецтва, поетичні твори (“Історія Тридцятирічної війни”, 1791-1793; “Про трагічне мистецтво”, 1792; поема “Художники”, 1789). Дружба з Й. В. Гете мала благотворний вплив на творчість Шіллера останнього десятиліття життя. Він пише філософську лірику, балади, поеми (“Ідеал і життя”, “Кубок”, “Рукавичка”, “Івікові журавлі”, “Пісня про дзвін”). В історичних народно-героїчних драмах (трилогія “Валленштейн”, 1798-1799, вид. 1800; “Марія Стюарт”, 1801; “Орлеанська діва”, 1801; “Вільгельм Телль”, 1804) Шіллер виступав як гуманіст, борець за національну незалежність, за права кожної людини на гідне життя. Для його стилю характерні реалістичне змалювання побутових сцен, народна мова, зображення героїв, які прагнуть свободи, долаючи в собі одвічний страх і покору перед тиранами. Шіллер був глибоко переконаний у тому, що кожна людина має право на щастя. Вірив, що призначення мистецтва полягає в пробудженні мрій про царство розуму и братерства, про здатність людей побудувати гуманне суспільство.

Шóлохов Михáйло Олексáндрович (1905-1984) – російський письменник, який змалював епічну картину життя донського козацтва з його історичними особливостями, традиціями, складним переплетінням людських взаємин, соціальними потрясіннями доби революції та громадянської війни у “Донських оповіданнях” і романі “Тихий дон”. Лауреат Нобелівської премії (1965). Основні твори: “Донські оповідання” (1926 ), “Тихий Дон” (1928-1940), “Піднята цілина” (1932-1960), “Вони воювали за Батьківщину” (1943-1969), “Доля людини” (1956-1957).

Народився М. О. Шолохов 1905 р. на хуторі Кружилін станиці Вешенської, повіту війська Донського в сім і селянина. Батько письменника родом з Рязанської губернії, хоч і не мав освіти, був людиною начитаною і докладав усіх зусиль, щоб дати освіту синові, прищепити йому любов до книги. Мати Шолохова, Анастасія Данилівна Чернікова, походила з бідної селянської сім і, яка була вивезена за кріпаччини з Чернігівщини. “Мабуть, мати, – писав російський письменник О. Серафимович, – подарувала йому у спадок бути видатним художником, подарувала дорогоцінний талант митця”. Розповіді матері допомогли потім письменнику створювати самобутні и колоритні образи українців, написані проникливо, з розумінням національного характеру, побуту, мови. Влітку 1942 р. Анастасія Данилівна загинула в станиці Вешенській від німецької бомби. “Моя мати – українка Чернігівської області – з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні – однієї з наймелодійніших у світі”, – писав М. Шолохов. У формуванні свідомості і художніх нахилів майбутнього письменника велику роль відіграло те, що його дитинство пройшло серед мальовничих степів і луків Придоння, де майбутній митець жадібно вбирав у своє серце кольори і запахи рідного краю. У 1912 р. Шолохов розпочав навчання в парафіяльний школі, потім в гімназії. Родині доводилося часто переїжджати, тому у гімназіях Москви, Богучара, Вешенської Михайлу вдалося закінчити лише чотири класи. Захоплення творами класиків суттєво поповнило освіту, спрямувало і виховало почуття та художні смаки. Вирішальну роль у визначенні долі молодого Шолохова відіграли революція та громадянська війна. Юнак опиняється у самому вирі подій. Пізніше письменник згадував: “З 1920 р. служив і мандрував по Донській землі. Довго був продпрацівником. Ганявся за бандами, що хазяйнували на Дону до 1922 р., і банди ганялись за нами. Все йшло, як заведено. Доводилося бувати у різних халепах…”. Враження, пов’язані з цими подіями, пізніше послужили поштовхом до написання “Донських оповідань”. Після війни Шолохов переїжджає до Москви продовжувати освіту, та більше навчатись йому не довелося: він змушений був працювати вантажником, муляром. Водночас юнак самостійно поповнював свої знання. У цей час, як він пізніше напише, – “з явився справжній потяг до літературної праці”. На початку 1926 р. була написана і надрукована збірка “Донські оповідання”, через рік – збірка “Лазоревий степ”. У 1926 р. Шолохов розпочав писати роман “Тихий Дон” – грандіозну епічну картину життя донського козацтва з його історичними особливостями, традиціями, складним переплетінням людських взаємин, соціальними потрясіннями доби революції та громадянської війни. Пісенна назва “Тихий Дон” контрастує з гостро драматичним змістом твору. Історична панорама, відображена в романі, вражаюча. У творі широко змальовані події, які відбувалися на фронтах Першої світової війни, корніловський заколот, революційні події в Петрограді, на Дону, наступ денікінської добровольчої армії, розгром денікінських військ. На тлі бурхливих історичних подій майстерно змальовується особисте життя героїв роману. У квітні 1928 р. перша книга роману з’являється на сторінках часопису “Октябрь”, у жовтні виходить друга книга, які викликають схвальні відгуки критики. На початку 1929 р. у Берліні в перекладі німецькою мовою виходить перша книга роману. Це принесло письменнику світове визнання. Під час роботи над “Тихим Доном” письменник уважно слідкував за перетвореннями, які відбувалися в країні – колективізацією, створенням перших колгоспів. Так народився роман “Піднята цілина”, над яким Шолохов працював протягом 30 років, завершивши його написання у 1960 р. Роман змальовує долю донського козацтва після громадянської війни. У 1934 р. письменник виїжджає за кордон до Стокгольма, Копенгагена, Лондона, Парижа, де виступає з доповідями про радянську літературу, популяризуючи її серед громадськості цих країн. У роки Великої Вітчизняної війни М. Шолохов – військовий кореспондент газети “Правда”, брав участь у боях під Смоленськом, Ростовом, на Волзі, фронтовими шляхами дійшов до кордонів Німеччини. У травні 1943 р. “Правда” і “Красная звезда” почали друкувати роман “Вони воювали за Батьківщину”. Письменника завжди приваблювали людські взаємини у непрості часи історичних і соціальних змін. Своїх героїв автор зображує на межі морального вибору, психологічного зламу. Його персонажі – прості люди, доля яких складається на тлі історичних подій.

Шóу Бернáрд (1856-1950) – англійський драматург ірландського походження, автор яскравих театрознавчих та літературно-критичних статей, лауреат Нобелівської премії (1925), громадський діяч. Його творчість стала важливою віхою на шляху оновлення європейського театру. Основні твори: п’єси “Будинки вдівця” (1892), “Професія місіс Воррен” (1893), “Кандіда” (1894), “Учень диявола” (1897), “Цезар і Клеопатра” (1898), “Майор Барбара” (1905), “Пігмаліон” (1912), “Дім, де розбиваються серця” (1916), публіцистика: “Довідник революціонера” (1903), “Війна з точки зору здорового глузду” (1914), літературна критика: “Квінтесенція ібсенізму” (1891).

Народився Джордж Бернард Шоу 26 липня 1856 р. в Дубліні в родині негоціанта-невдахи Джорджа Карра Шоу. Упродовж 1867-1871 рр. навчався по черзі у протестантській, католицькій і знов у протестантській школах, після чого рік працював спочатку клерком, а потім касиром в агентстві нерухомості. У 1872 р. родина Шоу розпалася: мати Бернарда разом з дочками та вчителем музики Ванделером Лі перебралася до Лондона, а сам Бернард залишився з батьком. За чотири роки він також переїхав до Лондона, де якийсь час служив у телефонній компанії Едісона, а також у музичній газеті В. Лі “Горнет”. Від 1879 до 1883 р. молодий літератор написав п ять романів, які, однак, окремими книжками опублікувати йому не вдалося. У 1884 р. захопившись Марксовим “Капіталом”, Шоу вступив до Фабіанської соціалістичної спілки. Наступні вісім років він інтенсивно співпрацював із газетами спершу як музичний, а згодом і як театральний критик. У 1892 р. була написана й поставлена у лондонському “Незалежному театрі” перша п’єса Шоу “Будинки вдівця”, яка викликала обурення публіки. Лише після створення п’єси “Учень диявола” (1897) та її вдалої постановки у Нью-Йорку письменник зміг залишити журналістику. У 1898 р. Шоу взяв шлюб із Шарлоттою Пейн-Таузенд, яка була його секретаркою. Того ж року вийшла друком збірка “П’єси приємні та неприємні”. У 1902 р. з’явилася п’єса “Людина та Надлюдина”, яка принесла драматургові славу одного з найвпливовіших митців “зламу століть”. У 1913 р. була створена драма “Пігмаліон”. У розпал Першої світової війни був оприлюднений їдкий памфлет Б. Шоу “Війна з точки зору здорового глузду”, який спровокував зливу звинувачень. У роки війни драматург написав і одну з найяскравіших своїх п’єс – “Дім, де розбиваються серця” (1916). У 1917 р. письменник виступає з палкою підтримкою соціалістичної революції в Росії. Упродовж 1921-1923 рр. виходять друком й ставляться на сцені його драми “Назад до Мафусаїла” та “Свята Іоанна”, присвячена Жанні д’Арк. У 1925 р. Б. Шоу була присуджена Нобелівська премія, яку він віддав Англо-шведській літературній спілці. У 30-ті роки разом з дружиною він подорожував різними країнами світу, багато виступав перед аудиторією та на радіо. Письменник помер 2 листопада 1950 р. Творчий внесок Бернарда Шоу в розвиток нової англійської драми вагомий: 56 п’єс. Шоу мріяв про театр філософічного напрямку, де б актори і глядачі мислили, а в ході гри та після закінчення спектаклю замислювались над явищами життя, робили власні висновки. Самобутньою рисою творчості Шоу-драматурга є парадокс. За допомогою цього художнього засобу письменник прагнув привернути увагу глядача до проблеми. П’єси Шоу провокували до дискусій. Автор не давав готового рецепту для розв’язання зазначених соціальних проблем, його твори мали “відкритий фінал”. “Нова драма” Б. Шоу ставила на меті виявляти фальш моральних цінностей суспільства, закликати до бунту проти застарілих життєвих норм, робити глядача співучасником драматичної дії, змусити його замислитися над власним життям і життям суспільства в цілому.

______________________________________

* Аудієнція – офіційний прийом у високопоставленої особи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. О – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників О Овідій Пýблій Назóн (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – давньоримський поет. Основні твори: “Героїди”, “Наука кохання” (бл. 20-1 рр. до н. е.), “Метаморфози”, “Фасти” (1-8 рр. н. е), “Сумні елегїї”, “Листи з Понту” (після 8 р. н. е.). Публій Овідій Назон народився у м. […]...

  2. І – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників І Íбсен Гéнрік (1828-1906) – норвезький драматург XIX cт., який по сів одне з центральних місць у світовій літературі своєї доби й суттєвою мірою визначив шляхи розвитку театру XX cт. Основні твори: “Бранд” (1866), “Пер Гюнт” (1867), “Стовпи суспільства” (1877), “Ляльковий дім” (“Нора”, 1879), “Привиди” (1881). Генрік Ібсен народився 20 березня […]...

  3. Х – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Х Хайям Омáр (повне ім’я Гійаз ад-Дін Абу-ль-Фатх Омар ібн Ібрахім аль-Хайям Нішапура; 1048 – після 1123) – перський поет, математик, астроном, філософ, послідовник великого мислителя Сходу Авіценни (Ібн Сіни). Сучасники називали його Найученішою людиною століття, Доказом істини, Знавцем грецької науки, Царем філософів Сходу і Заходу. Основні твори: “Рубайят” (понад 400 […]...

  4. З – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників З Золя Емíль (1840-1902) – французький письменник XIX cт., провідний теоретик натуралізму, автор творів: “Кар’єра Ругонів” (1873), “Здобич” (1871), “Черево Парижа” (1873), “Гроші” (1891), “Пастка” (1877), “Жерміналь” (1885), “Земля” (1887). Дитинство Еміля Золя пройшло в боротьбі за виживання. Він рано втратив батька. Хлопець захоплювався віршуванням, і саме це не дало йому […]...

  5. Т – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Т Твардóвський Олексáндр Трúфонович (1910-1971) – російський поет, журналіст, публіцист. Основні твори: “Країна Муравія” (1936), “Василь Тьоркін” (1941-1945), “Дім при дорозі” (1946), “За даллю – даль” (1953-1960), “По праву пам’яті” (1969). Народився майбутній поет у Загор’ї Смоленської області. Навчався у Смоленському педагогічному інституті та в Московській вищій школі філології, літератури та […]...

  6. А – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників А Алкмáн (друга половина VII cт. до н. е.) – давньогрецький поет. Один з відомих віршів – “Сплять усі верховини гірські”. Давньогрецький поет Алкман жив у Спарті, але походив з лідійського міста Сард. Дехто вважає, що він був рабом багатого спартанця, дехто заперечує цей факт, але незаперечним залишається його талант, через […]...

  7. М – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників М Маллармé Стефáн (1842-1898) – французький поет, визнаний “ідеолог і законодавець” символістського руху, одна з ключових постатей поезії межі XIX-XX cт. Творчі ідеї та художні відкриття цього поета справили значний вплив на розвиток модерністської лірики кінця XIX – початку XX cт. Відомі твори: “Полудень Фавна” (бл. 1865), “Вікна” (1866), “Блакить” (1866), […]...

  8. К – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників К Кавабáта Ясунáрі (1899-1972) – японський письменник-модерніст, лауреат Нобелівської премії (1968). Основні твори: “Танцівниця з Ідзу” (1926), “Веселі дівчата з Асакуса” (1929), “Країна снігу” (1937), “Тисяча журавлів” (1951), “Стогін гори” (1953). Ясунарі Кавабата народився в м. Осака. Хлопець ріс сиротою, батьки померли дуже рано, і виховував його дідусь. Ясунарі захоплювався малюванням, […]...

  9. Н – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Н Некрáсов Микóла Олексíйович (1821-1878) – російський поет XIX cт., публіцист, флагман тогочасної революційно-демократичної лірики, митець, який зажив слави “совісті епохи”. У його поезії розкривалися драми й трагедії повсякденного життя суспільних низів та вияскравлювалися глибинні особливості національного характеру. Основні твори: “Вітчизна” (1846), “Учора о шостій на Сінну…” (1848), “Поет і громадянин” […]...

  10. Д – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Д Дáнте Аліг’єрі (1265-1321) – італійський поет, мислитель. В історію літератури ввійшов як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. Основні твори: “Нове життя” (1292-1293), “Божественна комедія” (1307-1321). Народився у Флоренції (Італія) у родовитій сім’ї. Вивчав правознавство в Болонському університеті. У студентські роки захопився поезією, яка згодом приносить йому славу. Данте […]...

  11. Е – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Е Езóп (VI cт. до н. е.) – давньогрецький байкар, засновник жанру. Йому приписують сюжети майже всіх відомих за часів античності байок (“Езопові байки” ). Постать Езопа є легендарною. Достеменно про нього нічого не відомо. Кажуть, він жив у VI ст. до н. є. у Давній Греції. Нібито був рабом, та […]...

  12. Г – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Г Гарсíа Лóрка Федерíко (1898-1936) – іспанський поет, драматург, літературознавець, музикант, засновник пересувного театру “Ла-Баррака”. Основні твори: збірки “Книга віршів” (1921), “Канте-хондо” (1921-1922), “Циганське романсеро” (1928), “Тамаритянський диван” (1936); п’єси “Маріанна Пінеда” (1927), “Криваве весілля” (1933), “Дім Бернарди Альби” (1935). Народився в с. Фуенте Вакерос у родині фермера і сільської вчительки. […]...

  13. Б – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Б Бáйрон Джордж Нóел Гóрдон (1788-1824) – англійський поет, революційний романтик, учасник національно-визвольного руху в Італії і Греції. Твори Байрона відрізняються поетичною пристрастю, глибоким ліризмом, ідейною сміливістю, виразністю образів ( “Паломництво Чайльд Гарольда” -1809 – 1818; “Гяур” – 1813; “Корсар” – 1814; “Манфред” – 1817; “Мазепа” – 1818; “Каїн” – 1821). […]...

  14. П – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників П Пáвич Милорáд (нар. 1929 р.) – сербський письменник, літературознавець, представник постмодернізму. Основні твори: “Хозарський словник” (1984), “Пейзаж, намальований чаєм” (1988), “Внутрішня сторона вітру” (1991), “Дамаскін” (1998), “Страшні історії кохання” (2001). Народився Милорад Павич у Белграді. У дитинстві пережив нацистську окупацію. Рано вивчив іноземні мови – німецьку, англійську. Літературою захоплювався з […]...

  15. Ч – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Ч Чéхов Антóн Пáвлович (1860-1904) – російський прозаїк і драматургу майстер стислого оповідання. Його творчість стала підсумком “золотої доби” російської класичної прози и відкрила нові обри у світовій драматурги. Основні твори: оповідання “Смерть чиновника” (1883), “Товстий і тонкий” (1883), “Хірургія” (1884), “Хамелеон” (1884), “Іонич” (1898), “Людина у футлярі” (1898), “Палата №6” […]...

  16. Й – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Й Йонéско Ежéн (1909-1994) – французький драматург, один із засновників “театру абсурду”. Основні твори: “Лиса співачка” (1950), “Урок” (1951), “Стільці” (1952), “Безкорисливий вбивця” (1958), “Носороги” (1959), “Король вмирає” (1963). Народився в Румунії. Батько його був румуном, а мати – француженкою. Невдовзі родина переїздить до Франції. Рідною мовою майбутнього письменника стає французька, […]...

  17. Г – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Г Гéте Йóганн Вóльфганг (1749-1832) – німецький поет, прозаїк, драматург, філософ і державний діяч. Найвідоміші твори: драма “Гец фон Берліхінген” (1773), трагедія “Іфігенія в Тавриді” (1787), роман “Страждання молодого Вертера” (1774), поема “Герман і Доротея” (1797), балади “Вільшаний король” (1782), “Коринфська наречена” (1797), поема “Фауст” (1808-1831). Народився в м. Франкфурті-на-Майні у […]...

  18. Ш – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ш “Шекспíрівське питáння” – питання, яке виникло внаслідок недостатності фактів з біографії В. Шекспіра. Це наштовхнуло деяких дослідників на думку, що Шекспіра як реальної особи взагалі не існувало, а всі його п’єси були створені різними авторами. Серед них називали імена філософа Ф. Бекона, лорда Ретленда, лорда Дарбі, лорда Оксфорда і навіть мореплавця […]...

  19. А – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів А Авангардúзм (Від франц. Avant-garde – передовий загін) – термін, яким позначають так звані “ліві” (нереалістичні) течії у мистецтві, що виникають у кризові періоди, коли певний напрям або стиль переживає вичерпаність своїх зображувально-виражальних можливостей, існує за рахунок інерції, тиражуючи застарілі здобутки та замикаючись на своїх канонічних зразках. Протест проти війни, заперечення різних […]...

  20. Д – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Д Дадаїзм (від франц. Dada – дерев’яний коник, у переносному значенні – дитячий лепет) – авангардистська течія, що виникла у Швейцарії за років Першої світової війни. Представники – Т. Тцара, Р. Гюльзенбек, М. Янко та ін. Естетичний пошук дадаїстів живився антивоєнними та анархістськими настроями й виливався в епатажні форми вираження хаотичного стану […]...

  21. Л – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Л Легéнда (від лат. Legenda – те, що має бути прочитане) – епічний жанр; невеликий за обсягом прозовий твір усної народної творчості, в якому йдеться про чудесні події й уславлюється головний персонаж. Легендою називають також розповідь про незвичайну й захоплюючу подію, що належить до минулого і, як правило, прийшла з давнини. Виникла […]...

  22. Т – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Т Тáнка (япон. – коротка пісня) – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею метра тут вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Танка виникла в японській поезії у VIII ст., досягла розквіту в IX-X ст., ставши класичною строфічною формою, розкрила свої можливості у творчості “шести безсмертних” ліриків […]...

  23. Е – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Е Езóпова мóва (від імені напівлегендарного давньогрецького байкаря VI ст. до н. е. Езопа) – замасковане, алегоричне висловлення думок з іронічними натяками й недомовками. Яскравим зразком езопової мови є байки. “Езоп тільки під ослоною байок міг висказувати свої думки про відносини невільників до панів” (І. Франко). До езопової мови не раз вдавалися […]...

  24. Н – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Н Нáпрям літератýрний – сукупність художньо-змістових та естетичних принципів і тенденцій, що характерні для творчості багатьох письменників певного періоду розвитку літературного процесу. Так, у XVII-XVIII ст. – це класицизм, бароко, сентименталізм, у XIX ст. – романтизм, реалізм, натуралізм тощо. Представників кожного літературного напряму об’єднують однаковий підхід до зображення дійсності, місця людини в […]...

  25. П – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів П Памфлéт (англ. Pamphlet, від грец. Pan – усе, Flego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему. Призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманні ораторські інтонації, яскрава афористичність, експресивність, іронія, сарказм. Жанр памфлету склався за доби Реформації (М. Лютер, Е. Роттердамський та ін.), […]...

  26. О – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів О Óбраз вíчний – див. Вічні образи. Óбраз худóжній – естетична категорія, яка визначає особливий, притаманний лише мистецтву засіб освоєння та зображення дійсності. Це може бути узагальнена картина життя або переживань митця у формі конкретного, життєво повного явища, яскравої постаті героїв (персонажів) у літературних творах тощо. Художній образ звертається насамперед до почуття […]...

  27. К – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів К Кáзка – давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору: переважно прозове оповідання з усталеною композицією (зачин, кінцівка, повтори – часто триразові) про вигадані та фантастичні пригоди героїв. У казках широко використовуються пісні, приказки й прислів’я, загадки й замовляння. Від інших видів художнього епосу казка відрізняється тим, що казкар […]...

  28. Р – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Р Реалíзм (від лат. Realis – речовин, діисний) – один з ідейно-художніх напрямів і творчий метод у літературі та мистецтві XIX ст. Як напрям реалізм, починаючи з 30-х років, набуває розвитку у Франції, згодом – в інших країнах. На відміну від романтизму, в реалізмі на перше місце висувається пізнавально-аналітичний підхід, а типізація […]...

  29. С – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів С Сатúра (від лат. Satira, від Satura – суміш, усяка всячина) – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного-суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер. Зародилася вона в усній народній творчості; як особливий викривальний жанр лірики існувала в […]...

  30. Г – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Г Газéль (від араб, Gazal – ліричний вірш) – вірш, що складається не менш як з трьох, не більш як з 12 бейтів (двовіршів), пов’язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (аа, ба, еа…), об’єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор неодмінно називає своє їм я або літературний псевдонім. Основний зміст газелей – […]...

  31. М – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів М “Магíчний реалíзм” – умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Термін увів А. Карпентьєр, який поряд з Г. Гарсіа Маркесом, X. Кортасаром та ін. був одним із найяскравіших представників цієї течії. Для літератури “магічного реалізму” характерним є поєднання фантастичного та реального, своєрідне їх “сплавлення” у ціле, причому вторгнення фантастичного в […]...

  32. І – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів І Ідéя художнього твóру (від грец. Idea – першообраз) – провідна думка, вищий смисл, у якому художній твір переконує читача. Сукупність ідей твору становить його ідейний смисл. Імажúзм (від англ. Image – образ) – модерністська течія, що виникла в англійській та американській поезії напередодні Першої світової війни. У різний час з нею […]...

  33. В – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів В Вагáнти (від лат. Vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, студенти Західної Європи XI-XIV ст. Автори вільнодумної, життєлюбної, далекої від аскетичних церковних ідеалів, часто гостро сатиричної лірики. Вони стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та церковні ритуали; Найбільшим здобутком поезії вагантів, крім “Кембріджських пісень”, вважається знаменита “Саrminа burana” […]...

  34. Список лауреатів Нобелівської премії з літератури – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Список лауреатів Нобелівської премії з літератури Рік Ім’я, країна Тема 1901 Сюллі Прюдом (Франція) “За видатні літературні достоїнства, високий ідеалізм, художню досконалість і незвичайне поєднання щиросердності і таланту”. 1902 Теодор Моммзен (Німеччина) “За монументальну працю “Римська історія””. 1903 Бйорнстерне Мартиніус Бйорнсон (Норвегія) “За благородну високу поезію, яка відрізнялася свіжістю натхнення і рідкісною чистотою духу, а […]...

  35. Ц – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ц Цезýра (лат. Caesura, від Caedo – рубаю) – ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка поділяє його на дві, іноді на три частини. Цитáта (нім. Zitat, від лат. Cito – наводжу, проголошую) – дослівний уривок з іншого твору; вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з […]...

  36. Ж – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ж Жáнр лíро-епíчний (від франц. Genre – рід, вид) – своєрідний літературний жанр, у якому гармонійно поєднуються зображальні засоби виразності, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, ліро-епічна поема, роман у віршах та ін.). Зародження ліро-епічних творів простежується в добу романтизму, коли ліричні тенденції розповсюджувалися на […]...

  37. З історії світового літературного процесу – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 З історії світового літературного процесу Шкільний курс “Зарубіжна література” містить відомості про “вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення”. Розуміння основних закономірностей перебігу літературного процесу сприятиме повноцінному аналізу та інтерпретації художніх текстів, пропонованих до вивчення. Адже кожний конкретний твір важливо “бачити у літературному, культурному та історичному контекстах”*. Античність […]...

  38. Як змінився Єгипет із стародавніх часів до сьогодення? Стародавній Єгипет виник в районі річки Ніл близько 5000 років тому і за наступні 25 століть існування перетворився в одну з найбільших світових цивілізацій. Що таке і чим знаменитий стародавній Єгипет? Стародавні єгиптяни селилися в родючих долинах Нілу. Тут після щорічних розливів річки на її берегах накопичувалось багато мулу, який служив відмінним добривом для грунту. […]...

  39. ІВАН ФРАНКО. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО МИТЦЯ. “ЗАХАР БЕРКУТ”. ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ Мета: поглибити набуті раніше знання учнів про І. Франка – класика, людину надзвичайної працьовитості та енциклопедичних знань, розпочати роботу над ідейним змістом твору “Захар Беркут”; розкрити його історичну основу; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати, логічно мислити, співставляти, робити висновки; активізувати словник школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра; […]...

  40. Короткі відомості про фтор, бром і йод Фтор (F); бром (Br); йод (I) належать до групи галогенів. Стоять у 7-й групі головної підгрупи періодичної системи. Загальна електронна формула: ns2np6. Фізичні властивості: F2 – безбарвний, важко Зріджується газ; Br2 – рідина червоно-бурого кольору, легко випаровується, утворюючи червоно-бурі пари; I2 – кристалічна речовина фіолетового кольору зі слабким металевим блиском, при поступовому нагріванні йод сублімується, […]...

Ш – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009
«
»