З – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Короткі відомості про письменників
З

Золя Емíль (1840-1902) – французький письменник XIX cт., провідний теоретик натуралізму, автор творів: “Кар’єра Ругонів” (1873), “Здобич” (1871), “Черево Парижа” (1873), “Гроші” (1891), “Пастка” (1877), “Жерміналь” (1885), “Земля” (1887).

Дитинство Еміля Золя пройшло в боротьбі за виживання. Він рано втратив батька. Хлопець захоплювався віршуванням, і саме це не дало йому змоги закінчити колеж – іспити були провалені. Із 1860 р. Золя працює писарем у різних конторах, займається різною роботою у книжковому видавництві. Наполегливість у роботі дає йому непоганий заробіток, він навіть має змогу матеріально підтримувати матір. Потроху майбутній письменник знайомиться з мистецьким Парижем. Із 1865 р. починає працювати репортером, пише статті, хроніки, нариси, поступово стає професійним письменником. У 1869 р. виникає задум написати цикл романів “Ругон-Маккари”, що стане для нього справою життя. Задум буде реалізовувати впродовж чверті століття. Після 1893 р. Золя напише нову серію романів під назвою “Три міста”. Усе більше цікавиться політичним життям, стає активним громадським діячем, поборником справедливості. Через це отримує багато листів з погрозами фізичної розправи. Зрештою він гине від чадного газу у своїй квартирі. І до сьогодні таємниця його смерті залишається нерозкритою. В історію світової літератури Золя увійшов як теоретик Натуралізму (течія в мистецтві, спрямована на детальне зображення реальності і людських характерів, зумовлених фізіологічною природою та середовищем). Митець захоплювався природничими науками, біологічними теоріями, зрештою розробив теорію натуралізму, яку оприлюднив у літературно-критичних працях: “Романісти-натуралісти”, “Літературні документи”, “Натуралізм у театрі” та ін. Золя зосереджує увагу на виявленні взаємозв’язку між людиною і соціальним середовищем, ролі спадковості в долі людини. Письменник і вчений у його творах нероздільні. Головним твором його життя стала багатотомна епопея “Ругон-Маккари”, основну ідею якої заявлено в підзаголовку циклу: “Природна и соціальна історія однієї родини в епоху Другої імперії”. Золя взявся за “соціальне дослідження”, прагнучи виявити закономірності життя, обравши за приклад Оноре де Бальзака з його “Людською комедією”.

Зюскінд Пáтрік (нар. 1949 р.) – німецький письменник, представник постмодерністської літератури. Основні твори: “Контрабас” (1980), “Запахи” (“Парфумер” – 1985), “Голубка” (1987), “Історія пана Зоммера” (1991). Народився в м. Амбах (Німеччина), здобув музичну освіту, студіював історію в Мюнхенському університеті. На життя заробляв по-різному: працював у танцювальному залі, займався тенісним тренуванням, працював сценаристом на телебаченні. У 1984 р. п’єса “Контрабас” успішно пройшла в театрі Мюнхена, її почали ставити в театрах Європи. Роман “Запахи” приносить авторові світове визнання. Його переклали 33-ма мовами світу. Майже десять років роман був у списках бестселерів. Головні персонажі творів Зюскінда – це антигерої, яких об’єднують окремі спільні риси: на їхньому життєвому шляху виникають труднощі, їм непросто спілкуватися з людьми, у них є певні відхилення в психіці або ж якась фізична вада. Здебільшого – це одинаки, які живуть у створеному ними світі. У своїй творчості Зюскінд стоїть на позиціях екзистенціалізму, характерним для нього є осмислення одвічних питань буття особистості. Однією з провідних тем його творчості є мистецтво і митець у світі. Автор критично досліджує довкілля, прагне оцінити світ через осягнення досконалості, віднайти певний абсолют: знання, аромат, спокій. Роман “Запахи” має підзаголовок “Історія одного вбивства”. За жанром роман є і детективом, і легендою, і психологічною драмою. Головний персонаж – Батіст Гренуй – ріс у нелюбові й зневазі. Його ім’я у перекладі означає “жаба”. Він таким і є: холодним, бездушним. Він вбиває своїх жертв з розрахунку: щоб вижити, щоб домогтися морального задоволення. На перший план у романі виступає проблема особистості і натовпу. За допомогою винайденого ним запаху парфумів він маніпулює натовпом, який і знищує свого кумира.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

З – Сторінка 2 – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009