Й – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009

Короткі відомості про письменників
Й

Йонéско Ежéн (1909-1994) – французький драматург, один із засновників “театру абсурду”. Основні твори: “Лиса співачка” (1950), “Урок” (1951), “Стільці” (1952), “Безкорисливий вбивця” (1958), “Носороги” (1959), “Король вмирає” (1963).

Народився в Румунії. Батько його був румуном, а мати – француженкою. Невдовзі родина переїздить до Франції. Рідною мовою майбутнього письменника стає французька, своєю батьківщиною він вважає Францію, хоча з 14 років знову повертається до Румунії, де закінчує школу і вчиться в Бухарестському університеті. З 1938 р. знову живе у Франції. У студентські роки Йонеско починає писати вірші, критичні статті. Драматургічні твори не подобалися йому. Думка написати пародійно-комічний твір з’явилася в нього, коли він самотужки вивчав англійську мову і перекладав діалоги. Звичність, буденність розмов викликала сміх і спонукала його до написання власної версії п єси. У 1950 р. він дебютує в театрі “Ноктамбюль” із п’єсою “Лиса співачка”. Відтепер критики регулярно висвітлюють усе, що він пише. З юних років Ионеско виробив у собі звичку бути незалежною людиною, ніколи не сповідував ідеологію натовпу. Цих принципів він ніколи не зраджував. Усі його п’єси (понад 30) відтворюють і його особисті проблеми, і загальнолюдські, вічні: драматизм буття, страх перед смертю, жах перед насильством і тоталітаризмом. Американський критик М. Есслін сказав: “Йонеско відтворив у своїх п’єсах реальність сну, мрії… Вони розвиваються не логічно, а асоціативно. Сни передають не ідею, а образи”. Реалістичне у творах драматурга переплетене з фантастичним. Він змальовує людей-маріонеток, які здебільшого занурені в життя, доведене до автоматизму. Індивід знеособлений, і тільки окремі особистості по-справжньому усвідомлюють проблеми життя, намагаються боротися з втратою духовності в суспільстві. Автор показує протистояння людини й ідеології влади, змальовує відчуження між людьми, зосереджує увагу на підсвідомому. Драми Ионеско мають сюрреалістичний характер, вони – явище екзистенційного й авангардистського мистецтва. П’єси близькі до жанру притчі – містять елементи повчальності. Йонеско вважається одним з фундаторів “театру абсурду”, де в гротескному вигляді демонструється безглуздість повсякденного життя. Драматургу притаманні сміливий пошук нового, експериментування з формою постановки, використання мовних інновацій, гра зі словом, поєднання балаганності з філософським осмисленням проблем життя. За словами Йонеско, тло його літературних творів становлять два суперечливі почуття: “Світ водночас є дивовижним і жорстоким, він – диво і пекло”. П’єса “Носороги” (1959) була поставлена в театрі “Одеон” (1960) і зробила автора відомим. З нею з’явилося нове поняття “оносорожування”. Слово стало символом обмежених, “зачумлених людей”, які сприймають на віру будь-які ідеологічні лозунги, перетворюються на легко керований натовп. Це основна проблема твору. У гротескній формі автор розкриває проблему фанатизму, заразності тоталітарного способу мислення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Й – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009