Він знав війну… – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ

Related posts:

1. ЛИСТИ ДО СЕБЕ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ ЛИСТИ ДО СЕБЕ 1 Кожна людина хоча б раз у житті пише собі листа. Як правило, на папері, хоча це й не обов’язково. Найбільша проблема – привітання. Не знаєш, як його розпочати. “Дорогий?” – дуже вже самозакохано. “Друже?” – досить згадати, як ти себе поводив у житті, Аби зрозуміти – дружбою з самим собою тут […]...
2. Повернення – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Повернення Коли старого затягли до камери, він вже не чинив опору, тільки дивився на вартових примруженими підсліпуватими очима. Неправильно так дивився. Неначе ображена дитина, яка все зробила, як батько звелів, а той замість медового пряника взяв та й висік. Вартові буквально на руках внесли сухорляве тіло та кинули полоненого на підлогу. Він упав і в […]...
3. ЛАБІРИНТ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ (роман у віршах) П е р ш а ч а с т и н а 1. В с т у п Боляче на серці! Дракон кружляє в височині… Як боляче на серці! Де я нині? де ми нині? Ми розтанули У чийомусь сні. Ніч. Вона дере нас пазурами неба, Гіллям чіпляє за краєчки душ І […]...
4. Rara avis – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Rara avis 1. Ця історія сталася дуже давно. Настільки давно, що жодного запису про неї не збереглося. Отож, якщо керуватися сучасними науковими поглядами на світ, правдивість її перебуває під великим сумнівом. Можна навіть стверджувати, що такого взагалі не було, що все це лише вигадки химерного оповідача. Стверджуйте. Може й не було. Може й краще, аби […]...
5. Смерть Харона – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ “Харон помер! Харон, Харон помер!” – і вигук, що у натовпі родивсь померлих тіней, птахом кровокрилим злетів над водами ріки, цей край завмерлий, дикий прагнучи залишить. В скорботі похилились асфоделі, здригнувся Цербер в тонкім напівсні, і чийсь кульгавий силует зітхнув, задкуючи за бескид ніжно-білий, ховаючись від поглядів чужих. “Харон помер!” Широкобокий човен щеням притиснувся до […]...
6. Сліпота – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Сліпота Присвячується О. Угрюмову Він прокинувся, бо похолоднішало. Тіло змерзло, майже не слухалося, майже не відчувалося. Він спробував розплющити очі – очі не розплющилися. Йому стало моторошно. “Не варто було вчора працювати так довго”, – чужа, фальшива думка. Він зітхнув, намагаючись позбавити від неї напівсонну свідомість – не вдалося. Думка розтіклася липкою калюжею свіжої крові, […]...
7. Суть і мета – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Суть і мета Побачень? – Нема. Та – єдині в нас душі: Мов хвилі ріки, Що, острівцем розлучені, За ним – ціле знов… Ісе моногатарі Він рухався – стрімкіше й стрімкіше! Поверхня, якої він торкався, із кожною долею часу мчала повз нього швидше, хоча годі було збагнути, куди ж саме “повз”. “Я падаю? чи злітаю […]...
8. Повстать, чи примиритися, чи..- ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ “Повстать, чи примиритися, чи…” (легенди Ільсвуура) “Це сталося в ті давні часи, коли бог торгівлі Ашкандук вмовив богиню полювання Сіанне вийти за нього заміж. Як стверджують легенди, на вечері богів столи ломилися від найрізноманітніших страв та напоїв і гості від душі розважалися, вітаючи молодят. І от, коли вже було десь за північ, Ашкандук, як слід […]...
9. УРОКИ ОСЕНІ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ УРОКИ ОСЕНІ П е р е д м о в ч а н н я …Звеліли навантажити останній Осінній мертво-жовтий мотлох листя, – Уламки листувань весни із літом… Летіли в небі легко горобці, Цвірінькаючи: “Ми попереджали. Постійності не місце на землі. Ви ж мліли, ви ж, байдужії, раділи, Ділили все, і смуток, і квітки, Кипіли, […]...
10. Ніколи я не знав, що так люблю – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Ніколи я не знав, що так люблю – До болю, до смертельного жалю – Понад Дніпром сріблисті верболози. Березу, що прозорі ронить сльози На тиху, присмирнілу мураву, Бур’ян в напівзасипанім рову, Де часом вальдшнеп, поетична птиця, Між листям жовтим від стрільця таїться. Ніколи я не знав, як тяжко жить Без солов’я, що в пісні аж […]...
11. Геть розмови про війну! – Волт Вітмен Геть розмови про війну! Геть і війну саму! Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, Видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для Диких тигрів та вовків із висунутими Язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко! Свої вимпели, Праце, випускай на […]...
12. Папуга, який знав татуся – Рей Бредбері Про викрадення, звісно, дізнався весь світ. Лише кілька днів потрібно було, щоб усю вагу цієї новини з Куби збагнули і в Сполучених Штатах, і на лівому березі Сени в Парижі *, і, нарешті, в маленькій затишній кав’ярні в Пампілоні, де напої такі гарні, а дні чомусь завжди такі погідні. [288] * На лівому березі Сени […]...
13. Що означає вираз “знав би прикуп, жив би в Сочі” Напевно, кожен хоч раз чув вираз “Знав би прикуп, жив би в Сочі”, але далеко не всі, навіть не кожен житель згаданого міста, знають сенс і походження фрази. Насправді все простіше, ніж здається – це вираз з’явився за часів СРСР, маючи широке поширення в кримінальному середовищі, де його, в основному, застосовували любителі підпільних азартних ігор […]...
14. Коротка інформація про Велику Вітчизняну війну Велику Вітчизняну війну без перебільшення можна назвати найбільшою подією XX століття, які провели справжній вибух в історії нашої країни і залишив незгладимий слід в історії всього світу. Сьогодні в літературі можна зустріти суперечливі думки про початок військових дій. Одні дослідники стверджують: напад Гітлера стало повною несподіванкою для Радянського Союзу, що й стало однією з причин […]...
15. Твір “Пам’ять про війну” Час невблаганно рухається вперед. Змінюються люди, технології, правила і навіть мораль. У новинах постійно розповідають про незвичайні події, які викликають різні емоції, але не залишають байдужими. У засобах масової інформації часто розповідають про катастрофи: літаки терплять катастрофи, терористи підривають будівлі, вибухають бомби, ламається техніка. Все це дуже лякає. Але жодна така біда не зрівнятися з […]...
16. Твір про війну Страшне слово “війна”. Воно не вимагає додаткових визначень. П’ять букв, зібрані воєдино, несуть в собі стільки жаху, болю і гіркоти втрат, що мурашки мимоволі пробігають по тілу. Російська історія настільки багата війнами, що немає жодної родини, не зберігає пам’ять про передчасно втрати коханих. За що воювали і воюємо донині? За своїх вождів, які, живучи в […]...
17. Твір на тему “Що я знаю про війну?” Моя вчителька часто розповідала нам про війну. Щороку на свято 9 Травня в нашому місті ми з ветеранами несемо квіти на могили невідомих солдатів. А потім вони розповідають нам про воєнний час. Наше покоління не знає, який жахливою була війна, і за це ми повинні дякувати наших дорогих ветеранів. Одного разу я запитав у мами: […]...
18. Коротко про семирічну війну 1756-1763 років В середині XVIII століття основний противник Росії, Пруссія, активно заявив про себе загарбницькими маневрами. Підтримуваний Англією, він виступив проти Росії і її союзників. В результаті тривалих військових дій Пруссія була практично поставлена ​​перед необхідністю капітуляції, якби не смерть Єлизавети Петрівни та наступного зміни зовнішньополітичного курсу Петром III. Це мало сумні наслідки для Росії. Причини 7-річної […]...
19. ХТО ЗНАВ, ХТО ВІВ СМЕРТЯМ І СТРАТАМ ЛІК? (голодомор 1932-1933 рр. в Україні та відображення його в українській літературі) Нагадайте мені інший народ, щоб він зазнав такої чорної недолі, Як народ український?! Іван Огієнко Багатовікова історія України – це літопис життя народу-великомученика. Майже кожне століття, як свідчать наукові джерела, позначене голодними роками, епідеміями, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Ніколи український народ не мав навіть короткочасного перепочинку задля відновлення своїх сил та енергії. Та. найбільших втрат […]...
20. Не прийшла ти. Один без тебе – Володимир Свідзинський Лесі Чілінгаровій Не прийшла ти. Один без тебе, Я липовий цвіт ірвав. І сонце прозорим медом Точилось по листю трав. Я ліг і заснув. Збудився – Нема медяного дня. І тільки зоря над гаєм, Як грива гнідого коня. І липовий цвіт коло мене, Що ми мали зривати вдвох. І липовий цвіт од спеки Помарнів і […]...
21. Либонь усе життя на перехрестях – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – світ за очі піти! Туди, де, стрінувшись негадано-неждано, Нам знов судилось навмання іти Алеями, де з лагідних каштанів Злітало квіття на твої й мої сліди, Де у мінливім надвечірнім світлі Пелюстки пролітали […]...
22. Поема про Троянську війну (Іліада) Илион – так інакше називали греки місто Трою. Звідси походить назва “Іліада”, що означає “поема про Іліон”. У поемі розповідається про події, що сталися в останній, десятий, рік облоги Трої. Починається “Іліада” з опису сварки могутнього героя ахейців Ахіллеса з ватажком ахейского воїнства Агамемноном. Правитель Мікен відібрав у героя полонянку-рабиню, і розлючений Ахіллес відмовився брати […]...
23. Теперішнє! Мов хатка картяна – Володимир Свідзинський Теперішнє! Мов хатка картяна, Ти падаєш од подиху зітхання, Од руху вуст – а завжди непорушне. Теперішнє! Золотогранна свічка, Що кожну мить згоряє безнастанно На сонячнім престолі, а проте Стоїть на нім од віку і до віку! Моє “тепер”! Ти ж і тоді було, Коли я цілував кохане тіло, І нині є, коли в землі […]...
24. Жанрові, композиційні особливості роману “Війну і мир” Роман являє собою унікальний витвір, це величезна художнє полотно, що не підпадає ні під один жанровий канон. У творі близько 600 героїв (майже 200 – реальні історичні персонажі), описано 20 батальних сцен, роман містить величезну кількість побутових сцен. У літературознавстві “Війну і мир” прийнято називати романом – епопеєю. До романическим рис належать розповідь про приватних […]...
25. Трагічний і гуманістичний пафос творів про Другу світову війну – ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ На полях Другої світової війни загинули мільйони чоловіків і жінок. Вони могли б працювати, любити, народжувати дітей, радіти життю, але полягли в боях, не дійшовши до перемоги. Друга світова війна стала випробуваннням віри в людину, в прогрес. Смерть завжди несправедлива, але загибель мільйонів молодих людей на фронтах і в таборах смерті ще більш трагічна. Після […]...
26. КВІТКА, ЩО НАКИВАЛА П’ЯТАМИ – ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ КВІТКА, ЩО НАКИВАЛА П’ЯТАМИ Мабуть, розвідка ця закінчилася б для Давані щасливо, коли б не Вітько Капустін та його суперник по драмгуртку Васько Миколаєнко. Вони саме поверталися з репетиції і від нічого робити затіяли суперечку про те, хто з них знає більше всіляких незвичайних історій та випадків. – А ще є “літаючі блюдця”,- говорив Васько. […]...
27. УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
28. Володимир Святий (Володимир Красне Сонечко) Позашлюбний син великого князя Святослава, його матір’ю була ключниця княгині Ольги Малуша, сестра воєводи Добрині. І хоча батько визнав дитину, багато хто називав його “сином рабині”. Рік народження князя невідомий. Вважається, що це приблизно 960 рік (оскільки його батько, Святослав, народився в 942, а його син, Вишеслав, близько 977). Пізні літописі XVI століття (Никонівський і […]...
29. ПАТРІОТА ІВАН – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; Ще й […]...
30. Ранок після бою – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Ранок після бою Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів – Не пахким чебрецем, До нудоти їдким йодоформом Був напоєний подих Розлогих південних степів. Пригадай, як лічили копита Ніким не раховані милі… Знаю, друже, Ми згадуєм завжди про них І про те, […]...
31. І довго я шукав живущої води – Володимир Свідзинський Пам’яті З. С-ської V І довго я шукав живущої води. Аж повістила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі; А як зугарний дійти, поспитай у сонця”. І я знайшов неходжені дороги. Передався за гори з голубими верхами І вийшов на долину, де з кожної скелі, З кожного каменя журкотіло світло. Там бавилися молоді веселки, […]...
32. Покульбачити тигра – Володимир ІШКІЛІВ *** Архітектура втечі Подібна до архітектури звіра Пророк втікаючи до медіни Утворює тінь лева пустельного А я відповзаючи від тебе Займенниковим маршрутом Утворюю тінь щура Іншої мануфактурної речі Що просотується з мітингів на ліжко А там вмирає Від інфекційного енцефаліту *** Зрадник зет зрадниця дабл-зет Також повертають колесо дхарми Вперед До перемоги місцевих Й до […]...
33. ЗНОВ СЕЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Знов село. По блакитному трапу Сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, Де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа Одягнув я, смуглявий юнак, Коли став на заводі робити, Не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, Що минали на фоні заграв, Коли я гострооким повстанцем На шинель […]...
34. ДРУЗІ З ЛІСОВОЇ ЗАПЛАВИ – ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ КОЛИ ТИ ПОТРІБЕН Осінь була не за горами. Ночі ставали все довшими і холоднішими. Птахи готувалися у вирій. Пожовкле листя з сумним шурхотом злітало з гілок і, погойдуючись, повільно пливло за течією на південь – туди, куди збиралися і пташині зграї. Одна лише скринька з трубками, розтинаючи килим з опалого листя, вперто пробивалася проти течії. […]...
35. ВІЙНА ПАСКУДА – ВОЛОДИМИР СЕРДЮК Більш за все мені заважали вуса. Хоч я й вирощував їх три місяці, все одно, терпіти не міг. Найгидкіше за все – вип’єш чогось, і на них одразу ж повисають краплі, а носовичка мати не дозволено. Чому?! Невже вони, й справді, дикуни? До того ж, вуса довелось перефарбувати, а голову виголити, і все одно, пофарбувати […]...
36. МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Володимир Сосюра Вийшов вчитель… Згадки – Як намети… Ми говорим про те і про те… “Я не знав, що мій учень Поетом, Українським поетом Зросте…” Працювать, працювать Безумовно! Кожній хвилі нема ж Вороття! Ні! Я зовсім іще не заповнив Золотої анкети життя. Володимир Сосюра “МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ…” Про Володимира Сосюру можна розповідати довго й […]...
37. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА – ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Лісова річка брала свій початок з маленького джерельця. Прозорим дзвінким струмочком квапливо бігла вона через веселі, всіяні квітами лісові галяви, з розгону пірнала під замшіле каміння і струхлявілі колоди. І знову поспішала все далі й далі. По дорозі вона зустрічалася з іншими струмками та річечками і врешті-решт перетворювалася на глибоку, повноводну річку. По […]...
38. ЧЕРВОНА ЗИМА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ЧЕРВОНА ЗИМА I Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, Музика у садку та потяг в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Про вас мої пісні під сивий біг хвилин… На щебінь часто ми до Сущенка ходили, За це платили нам щоденно четвертак. Та по ночах дівчат в половниках любили… О […]...
39. Івану Багряному – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Івану Багряному ( в сьому річницю смерти ) Ні, не вінків – сердець було б замало! Могила – трав’янисте покривало, Плита стоїть надгробна прямокутна Й лиця подоба до плити прикута. Рясні дощі полощуть мертвий камінь, Живу траву напоюють струмками, А ранні роси пестять ніжні квіти, Що їх дружина посадила й діти. Це сьомий рік. Зійшлись, […]...
40. “ХОЧУ МОРЕ МОРЩИТЬ…” – ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ “ХОЧУ МОРЕ МОРЩИТЬ…” Наступного ранку господар затону з сином упоряджували Омашин город. Самої Омаші не було: вона зранку подалася в гості до Зубатки. Не було і Чари. Маленька русалка понад усе боялася залишити лісові джерельця без догляду. – Може, воно, чи що?- бурчав Бухтик.- А той, кому це потрібно, з гостей не вилазить. – Облиш,- […]...