ВЕДИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА
Найдавнішими священними писаннями світу вважаються Веди, прадавні індоіранські тексти, пам’ятки давньоіндійської літератури. Творення цих текстів відбувалося протягом тисячоліття: перші гімни з’явилися ще в XVI ст. до н. е., а останні – в V ст. до н. е. Веди складаються з чотирьох збірників (самхітів): Рігведа – веда гімнів; Самаведа – веда пісень; Яджурведа – веда жертвоприношень; Атхарваведа – веда заклинань жерців.
У Ведах зібрані знання давніх індійців про богів, людей і жертвоприношення, що поєднують світ людей і світ богів. Вони написані санскритом – літературно опрацьованою (на відміну від пракриту – неопрацьованої) староіндійською мовою, яка стала основою індоєвропейських мов, до яких належить і українська.
На санскриті слово veda означає знання, мудрість (від кореня vid – – знати, бачити). Цей корінь знаходимо в українському слові відати, білоруському веды (знання), російському ведать, англійському wisdom (мудрість), німецькому Wissen (знати, знання), норвезькому Viten (знання), шведському Veta (знати), польському Wiedza (знання), латинському video (я бачу), чеському vim (я знаю) і vidim (я бачу), голландському weten (знати).
З літературного погляду найціннішою є Рігведа, яка складається з 1028 гімнів, зібраних у десять окремих книг. Боги, які славляться в Рігведі, перебувають у трьох космічних сферах: небі, повітрі та землі. Спочатку вони уособлювали лише сили природи. Найпопулярніший бог Вед – Індра, могутній і нестримний, прекрасний і золотоволосий. Йому присвячено 250 гімнів. Він – свавільний раджа (повелитель) ведійських богів, який переміг сили зла і поклав початок миру. Це героїчний і звитяжний бог битви, володар бурі і дощу, бог-громовержець, як еллінський Зевс чи слов’янський Перун. Його золотою колісницею керує бог вітру Ваю. Індра і Ваю – “повітряні” боги.
На небі мешкають прихильні до людей боги, які пов’язані зі світлом, сонцем та зорями. Серед них і промениста діва Ушас, богиня вранішньої зорі. Саме вона прокладає шлях закоханому в неї богу сонця Сур’ї, всевидющому оку богів. Він підтримує небо й охороняє все, що рухається. Пересувається Сур’я-сонце на колісниці, запряженій сімома кобилицями, сонячними променями (сім кольорів райдуги?). У почті Сур’ї мчать у небі на золотій колісниці, запряженій кіньми та птахами, Ашвіни – брати-близнюки, боги краси, світанкових та вечірніх сутінків. Це захисники людей, рятівники, які допомагають у біді. Саме Ашвіни обдаровують аріїв багатством, добробутом, дітьми, довгими роками життя та світлом. Вони несуть щастя і перемогу, виліковують хворих і навіть можуть оживити померлих… До небесних сонячних богів належить і Вішну. Саме він допоміг розгубленим богам здолати всемогутнього злого демона Балі, який захопив було владу над усіма трьома світами. Перетворившись на карлика, Вішну прийшов до демона і попросив у нього стільки простору у владарювання, скільки він, “карлик”, зможе відміряти лише трьома кроками. Пихатий Балі погодився, після чого Вішну перетворився на велетня і за два кроки пройшов Небо і Землю, та після покірливих благань демонів свій третій крок зробив коротшим, залишивши їм частину Підземного світу. Допоміг Вішну також Індрі, коли той боровся зі змієм Врітрою, який викрав Сур’ю, через що на землі запанувала зима і всі ріки позамерзали. Індра покликав на допомогу Вішну, який за своїм звичаєм спочивав на кільцях тисячоголового світового змія Шеші, котрий є уособленням вічного часу і тримає своїми головами всі планети Всесвіту. Зробивши три кроки, Вішну прийшов на допомогу Індрі, і вони вдвох здолали Врітру та звільнили Сур’ю, – і на землю повернулася весна. Так були переможені хаос і пітьма, уособленням яких уважався Врітра.
Індра в оточенні слуг. Камбоджа, IX ст.
Серед земних богів найголовнішим у Ведах вважається Агні (із санскр. – “вогонь”), бог священного вогню і домашнього вогнища. Він – посередник між богами і людьми. У Рігведі Агні присвячено понад 200 гімнів. Агні – бог-воїн, вогневолосий та червонобородий, із залізними зубами, якими пожирає ліси. Пересувається він на колісниці, що виблискує золотом і в яку запряжені вогняні коні-вихори. Він живе у кожному домі (домашнє вогнище), захищаючи його від злих духів. Це благодійник людей, який спустився до них зі світу богів і таким чином пов’язав небо із землею, передаючи кинуті у жертовний вогонь дари небесним богам. Саме зі звертання до Агні починається Рігведа.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)