Контрольна робота з теми Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ
Мета:
– Навчальна: розглянути загальні особливості розвитку античної літератури; сформувати чітке поняття про античну літературу, її хронологічні межі; дати учням загальне поняття про основні етапи, роди і жанри античної літератури;
– Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, уміння опрацьовувати інформативний матеріал; активізувати читацький інтерес учнів.
– Виховна: прищеплювати інтерес до античної спадщини.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок учнів.
Обладнання: зображення архітектурних та скульптурних пам’яток античності; портрети Есхіла, Овідія, Гомера.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз помилок, допущених під час написання контрольної роботи
2. Інтерактивна вправа “Асоціативний кущ”
(Заповнення учнями на дошці та в зошитах асоціативних кущів за темами “Міф та міфологія”, “Міфи про Прометея”, “Міфи про Геракла”.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Антична література мала надзвичайний вплив на всю світову культуру. Давньогрецькі мотиви були популярні і в архітектурі, і в скульптурі, і в живописі різних часів. Подих античності ми відчуваємо і у мовленні. Пригадаймо хоча б такі крилаті вислови, як олімпійський спокій, скринька Пандори, яблуко розбрату. Як бачите, античність набагато ближча до нас, ніж здається. І саме з творами цієї епохи ми й будемо ознайомлюватися.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Лекція вчителя
– Антична література (від лат. Antiquus – Стародавній, давній) – література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). Її письмові пам’ятки, створені діалектами грецької мови і латиною, належать до І тисячоліття до н. е. і початку І тисячоліття н. е. Антична література охоплює дві національні літератури: давньогрецьку та давньоримську. Історично грецька література передувала римській.
Антична література пережила п’ять етапів у своєму розвитку.
Давньогрецька література:
– Архаїка. Період архаїки, або дописемний період, охоплює довгий ряд століть усної народної творчості та закінчується протягом першої третини І тисячоліття до н. е. і увінчується появою “Іліади” і “Одіссеї” Гомера (VIII-VII ст. до н. е.).
– Класика. Другий період античної літератури збігається зі становленням і розквітом грецького класичного рабовласництва (VII-IV ст. до н. е). Характеризується розквітом ліричної поезії. Висока класика представлена жанрами трагедії (Есхіл, Софокл, Евріпід) і комедії (Арістофан).
– Еллінізм. Початок цього періоду пов’язують з діяльністю Александра Македонського. Відбувається оновлення жанрів і тематики, виникає жанр прозового роману. Афіни втрачають культурну першість, виникають нові центри елліністичної культури. Цей період можна розділити на ранній еллінізм (III ст. до н. е. – І ст. н. е.) і пізній еллінізм (І ст. н. е. – V ст. н. е.).
– Давньоримська література:
√ Час Риму. У літературі цього періоду вирізняють: етап республіки, який завершується роками громадянських війн (III-І ст. до н. е.); “золотий вік”, або добу імператора Августа (І ст. до н. е. – І ст. н. е.); літературу пізньої античності (I-III ст.).
√ Перехід до Середньовіччя. Євангелія, створені у І ст., знаменують повний світоглядний злам, провісник якісно нового світовідчуття і культури.
2. Роди і жанри античної літератури
(Учитель дає короткі визначення кожного із термінів, у подальшому учні самостійно працюють зі словничками.)
У літературознавстві виділяють три основних літературних роди: епос, лірику і драму. Ця класифікація, що виникла ще за часів античності, зберігає своє базове значення донині. Тоді ж були започатковані й усі літературні жанри, про що свідчать їхні переважно грецькі назви: епічна поема, трагедія, комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман.
3. Естетика античної літератури
(слово вчителя або мультимедійна презентація)
Міфологічність – персонажі античних міфів повністю олюднені, а міфотворчість розвивається у формі розповідей про героїв. Богам відведена центральна роль лише в деяких спеціальних видах міфів: космогоніях – міфах про походження світу і теогоніях – міфах про походження богів. Ще однією особливістю античних міфів є те, що вони позбавлені розумування.
Окремо зауважимо, що антична поезія не знала рими і застосовувала різноманітні та складні розміри (гекзаметр).
Публічність – античній літературі притаманні публічні форми побутування.
Особливості стилю – система стилів у античній літературі повністю підпорядковувалась системі жанрів. Для низьких жанрів був характерний низький стиль, близький до розмовного, високих – високий стиль, що був розроблений риторикою.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія. Інтерактивний прийом “Мікрофон”
– Навіщо вивчати античну літературу?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знайти в літературознавчому словничку визначення термінів, згаданих на уроці, і виписати їх у власні словнички (для всіх учнів).
2. Підготувати короткі повідомлення про відмінності давньогрецької та давньоримської культури (на розсуд вчителя).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)