Новий Заповіт (Євангеліє). Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ
Мета:
– Навчальна: продовжити ознайомлення з Біблією, пояснити відмінності між Старим Заповітом та Новим Заповітом; ознайомити зі змістом окремих євангельських притч; поглибити знання учнів про притчу;
– Розвивальна: розвивати логічне мислення та увагу;
– Виховна: виховувати повагу до християнського вчення та прагнення високих моральних ідеалів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок
Учнів.
Обладнання: Біблія (видання для дітей); ілюстрації до біблійних оповідей.
І Слово сталося тілом, і перебувало між нами,
Повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його,
Славу як Однородженого від Отця.
Євангеліє від Іоанна. 14
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
– Чому Біблія має таку назву?
– Що ви знаєте про час появи Біблії?
– Ким і якими мовами її писали?
– Скільки частин має Біблія?
– Що таке притча?
– Що таке алегорія?
– Які життєві цінності утверджують у Книзі книг?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Під час ознайомлення з Біблією ви зазначили, що серед життєвих орієнтирів, які визначає книга, є такі поняття, як порядність, відповідальність за свої вчинки, чесність, відданість Богові та любов.
Слово любов у Біблії асоціюється з іменем Ісуса Христа, який став проповідником нової віри – християнства. Саме він закликав відмовитись від будь-якої помсти й любити ближнього свого, як самого себе. Про життя та смерть Ісуса Христа, його вчення і послідовників розповідається в Новому Заповіті, з яким ми сьогодні й працюватимемо.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота
Біблія – книга.
Заповіт (Завіт) – Союз.
Ісус – Спаситель.
Христос – Месія.
Євангеліє – блага звістка.
2. Загальні відомості про Євангеліє
Слово вчителя
– Євангеліє – головна частина Нового Заповіту. Євангеліє містить розповіді про Ісуса Христа, його життя, вчення, смерть і воскресіння. Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і внесено до Нового заповіту) чотири Євангелія: Євангеліє від Матвія, Євангеліє від Марка, Євангеліє від Луки, Євангеліє від Івана.
З точки зору багатьох спеціалістів, канонічні Євангелія, котрі було визнано дуже рано, відрізняються від апокрифів по-перше, своєю простотою та правдивістю; по-друге, мають найдавніше походження; по-третє, правильно подають догматичні питання, що є запорукою чистоти віровчення; по-четверте, підкріплені авторитетом апостолів або їхніх безпосередніх учнів.
Христос навчав людей притчами: “Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу”. З деякими із притч ми сьогодні ознайомимося.
3. Читання та аналіз євангельських притч
Притча про сіяча (Євангеліє від Матвія; 13:1-23)
– Чому Христос говорив притчами?
– У чому суть притчі про сіяча?
– Укажіть приклади алегорій у притчі.
– Доведіть, що ця розповідь справді є притчею.
Притча про загублену вівцю й загублену драхму (Євангеліє від Луки; 15:1-10)
– Укажіть приклади алегорій у притчі.
– У чому суть цієї притчі?
– Як саме Христос відповідає на слова дорікання з боку фарисеїв та книжників?
– Чому Христос підкреслює, що і людина, і Бог однаково радіють, що загублене було знайдено?
Притча про блудного сина (Євангеліє від Луки; 15:11-32)
– Чи правильно вчинив батько, відпустивши сина?
– Чому батько простив молодшого сина?
– Як ви розумієте слова батька про сина: “Був мертвий і ожив”?
– Що могло б статись, якби батько сина не простив?
– Який висновок із цієї притчі ми можемо зробити для себе?
– Чи перші дві притчі допомагають зрозуміти суть викладеного у третій?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Інтерактивна вправа “Продовж речення”
– “Притча – це…”
– “Найвідоміші біблійні притчі належать…”
– “Своїми притчами Христос навчав…”
– “Із євангельських притч для себе ми можемо взяти…”
– “Згідно з християнською мораллю сенс людського життя полягає в тому, щоб…”
2. Рефлексія
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати притчі про гірчичне зерно (Євангеліє від Матвія; 13) та про бідного самаритянина (Євангеліє від Луки; 10), підготувати їх переказ (для всіх учнів); підготувати повідомлення про втілення біблійних сюжетів у творах мистецтва (для окремих учнів).