КОРАН – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ – Хрестоматія
Коран (з араб, читання в голос, декламація) – головна священна книга мусульман, запис проповідей, виголошених пророком Мухаммедом у формі пророчих одкровень, головним чином в Мецці та Медіні між 610 і 632 рр.
Мусульмани вірять, що Коран не створений, а існує передвічно, він є словом Аллаха і містить його остаточну і повну волю, яку Аллах промовив через пророка Мухаммеда1.
Коран є цінною історичною і літературною пам’яткою ранньосередньовічної епохи історії арабів.
Текст Корану сформувався переважно після смерті Мухаммеда, в VII ст. Складається він із 114 сур (глав) – 90 “мек – канських” (проголошених у Мецці) і 24 “медінських” (проголошених у Медіні).
Більша його частина – діалогічна полеміка між Богом, противниками ісламу й тими, хто вагається. Його зміст становлять проповіді Мухаммеда, уславлення Бога, закони, легенди, полеміка з євреями і християнами. У ньому можна виділити чотири змістові пласти:
– релігійні погляди на світ, догматичне та культове вчення ісламу:
– правові та моральні норми, обряди, традиції арабських племен, покладені згодом в основу правової й моральної системи ісламу:
– давньосемітські, давньоарабські, іудейсько-християнські та інші міфи, легенди про пророків та їх діяння;
– фрагменти фольклору доісламської епохи, відомості історичного, етнографічного, географічного характеру.
У Корані людське життя поділене на земне і потойбічне. Земне трактується як тимчасове, як підготовка до майбутнього життя. Вихідним моментом вчення про людину є ідея її гріховності. Легенди в Корані та Біблії про гріхопадіння Адама та Єви здебільшого тотожні. За Кораном, люди поділяються на мусульман та невірних. Він містить вказівки щодо основної святині ісламу – Кааба в Мецці – та обряду паломництва.
Значна частина Корану – сказання про пророків, пройняті погрозами жорстокої розправи з тими, хто не слухатиме провісників Бога. Багато з них – дещо змінені міфи з Біблії, Талмуда. Так, у Корані розповідається про Ноя (Нусі), Авраама (Ібрагіма), Ісаака (Ісхака), Мойсея (Мусі), Аарона (Херуні), Давида (Дауда), Соломона (Сулеймана), Ісуса Христа (Icy) та ін.
Коран XII cт. Андалузія
1 Магомет (араб. Muhammad, “той, кого хвалять”, трапляються також варіанти транслітерації Мухамед, Мухаммед, Мухаммад, Мохаммед, Мугаммед, Могаммад, Мугаммад, Могамед та інші) (570 – 8 червня 632) – святий і пророк, що започаткував релігію Іслам. Вчені вважають Магомета історичною особою, засновником перших громад мусульман, зі слів якого записано Коран.
Коран IX ст. Музей Рези Аббасі. Тегеран
Уявлення про світобудову містять багато фантастичних тверджень про походження і впорядкування Всесвіту. Так, згідно із Кораном, Аллах сказав: “Будь!” – і з’явилися “небеса і земля”. Для створення світу Богові потрібно було шість днів. Першого дня були створені небеса; другого – сонце, місяць, зірки й вітер; третього – тварини, які живуть на землі і в морях, а також ангели на семи небесах і в повітрі. Четвертого дня Аллах створив воду і всім тваринам призначив їжу, цього ж дня за його повелінням потекли ріки. П’ятого дня було створено рай, а шостого перші люди – Адам і Єва. В суботу справи було завершено, у світі запанували порядок і гармонія.
Коран твердить, що золоті літа людства часів Адама і Єви минули безповоротно. Тому не треба шукати щастя на землі, сумувати з приводу життєвих негараздів, радіти доброму, бо “ніщо із явищ на землі або в ваших душах не осягається без того, щоб його не було в Писанні”. Щасливе майбутнє дається людині волею Аллаха в потойбічному житті. Рай уявляється місцем, де немає спеки й палючого сонця, а натомість – вологий клімат і тінисті дерева. Проте в пеклі – спека, гаспидське полум’я.
Говорячи про суспільну нерівність, Коран стверджує, що це є божественною волею. “З вами відбувається тільки те, що наперед визначене для вас Богом”.
Основу “морального кодексу” Корану становлять заповіді: “Поважай Аллаха, не забувай про день суду, будь богобоязливим. Зломи гординю, будь лагідним, корись владі й сильним світу цього, бо вони – від Бога”.
Згідно з Кораном, за одні, навіть найлегші, гріхи Аллах карає суворо, а інші, тяжчі вчинки, прощає. Він мстить синові за батька, онукові – за діда. Божественна кара (будь-яка невдача, горе, нещастя) спіткає людину несподівано, і ніхто не може знати справжньої причини гніву Аллаха.
На ранньому етапі ісламу Коран був єдиним джерелом віровчення та права. Однак з часом він перестав відповідати новим запитам, оскільки, написаний в родоплемінному суспільстві, він не міг пояснити складних явищ феодальної дійсності. Так з явилася Суна – переказ висловлювань та вчинків пророка Мухаммеда, друге після Корану джерело віровчення в ісламі. Розповіді (хадиси) про справи та висловлювання Мухаммеда збирали близькі йому люди (сахаби, халіфи). Хадиси переважно відображали юридичні та моральні норми, обрядово-ритуальні настанови. Кожен хадис має дві частини: перша містить перелік імен людей, які передали його, аж до тієї людини, яка особисто чула вислів Мухаммеда; друга – суть розповіді.
Перші спроби перекладу Корану на староукраїнську (старослов’янську) мову були здійснені в XV ст. у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському. Після приєднання до Великого князівства Литовського Великим князем Вітовтом Криму в Литву переселилася значна група татар. Саме ними й були здійснені перші спроби перекладу Корану на офіційну мову Великого князівства Литовського, тобто українську.
Питання, пов’язані з Кораном, вивчалися в XVI – XVII ст. в Острозькій та Києво-Могилянській академіях. А Іоанікій Галятовський видав 1683 р. в Чернігові трактат “АльКоран Мухамедів”.
Першу спробу перекласти Коран сучасною українською зробив видатний український учений-сходознавець Агатангел Кримський.
У 1913-1914 рр. Коран переклав львівський поліглот Олександр Абранчак Лисинецький. Текст залишився неопублікованим.
Часткові переклади Корану з мови оригіналу опублікували Ярема Полот – нюк та Валерій Рибалкін.
Повний переклад Корану з арабської мови виконав острозький науковець Михайло Якубович. Цей переклад схвалила до друку Комісія Центру імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою (Медіна, Саудівська Аравія). У 2013 р. україномовний Коран вийшов друком.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)