Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі (Слово, чому ти не твердая криця). Особливості поетичного стилю письменниці, її новаторство у галузі ритміки, строфіки – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст поезії, особливості мови і поетичного стилю поетеси; розвивати навички ідейно-художнього аналізу тексту, виховувати почуття патріотизму, поваги до людини, яка віддає свій талант, сили і серце служінню мистецтву, Батьківщині, вміння висловлювати власні думки і почуття, навіяні поезією.
Обладнання: тексти поезій Лесі Українки.
Теорія літератури: художні засоби, афористичність мови, актуальність твору, поетичний стиль, ритміка, строфіка вірша
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда з учнями
Ø Пригадайте, у творах яких поетів з вивчених раніше, ви зустрічали порівняння поезії зі зброєю? (Вірш М. Ю. Лермонтова “Поет”. Слово порівнювалося з кинджалом.)
Ø Прокоментуйте таке порівняння.
2. Тематичний словниковий диктант “Слово-зброя”
Слово-меч (О. Олесь, Леся Українка), слово-кинджал (М. Лермонтов), слово – твердая криця, слово-штик (В. Маяковський, В. Сосюра), слово – куля (В. Сосюра).
IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Актор і музикант Олександр Скляр колись сказав:
Когда война на пороге,
Нам не убежать, не спрятаться,
Надо просто выбрать оружие, которым сражаться.
Леся Українка обрала слово.
У віршах, які дослідники відносять до громадянської лірики, лірична героїня Лесі Українки – патріот, мужня та незламна, витривала, волелюбна людина, яка служить Батьківщині словом – пробуджує національну свідомість співгромадян, запалює в них прагнення волі, бажання змінити статус країни. Вона оспівує подвиг заради батьківщини і вірить у її звільнення від полону. Саме тому утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі створює порівняння слова зі зброєю: “Слово, моя ти єдиная зброє”.
Ми познайомимося з поетичним маніфестом, мистецьким кредо Лесі Українки, віршем “Слово, чому ти не твердая криця…”, розкриємо його ідейно-художній зміст і будемо з його допомогою навчатися справжнього патріотизму.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Ідейно-художній аналіз змісту поезії
Виразне читання учнем (виконання індивідуального завдання) вірша “Слово, чому ти не твердая криця…” (збірка “На крилах пісень”. Цикл “Невільничі пісні”).
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Робота з поняттями теорії літератури (повторення)
Ø Дайте визначення поняття “поетичний стиль”. (Сукупність елементів художньої форми, яка надає поетичному творові естетичне обличчя; наскрізний принцип побудови художньої форми, який визначає цілісність, єдиний тон поезії. Стильова визначеність характерна і для окремого твору (стиль твору), і для творчої індивідуальності художника (стиль письменника), і для групи авторів (стильова тенденція, стильова течія))
Ø Що ми називаємо ритмікою? (Вчення про ритм. Цей термін у віршознавстві вживається у двох значеннях: лад ритму певного віршового твору чи сукупності творів; розділ віршознавства, спрямований на вивчення ритміки у різних системах версифікацій (розміри, рими, строфи тощо))
Ø Що ми називаємо строфікою вірша? (Розділ віршознавства, що вивчає властивості, внутрішню структуру строфи як ритмічно-інтонаційної цілості, як фонічно викінчену віршову сполуку, а також історію її виникнення, еволюцію, зв’язок з жанром та віршовим розміром, визначає її класифікацію. Водночас термін “строфіка” вживається у значенні строфічного ладу творів певного автора чи стильової течії або явища)
Визначення особливостей поетичного стилю Лесі Українки, її новаторства у галузі ритміки, строфіки. Заповнення таблиці
Особливості поетичного Стилю | Музикальність. Акцент не на діях, а на емоціях; не на смисловому враженні, а на душевних переживаннях; передача почуттів у динаміці, а не статично. Зорове і слухове вираження емоцій; нове естетичне осмислення поезії; метафорична образність асоціативного плану; місткі символи, характерні для поезії неоромантизму; часте уживання антитези; афористичність поетичного вислову; поетична фонетика: асонанси, алітерації, дисонанси, уміння передавати враження безнастанного руху, його ритміку через контрасти світла і тіней. Характерні особливості громадянської лірики Лесі Українки полягають у злитті автобіографічних та громадянських мотивів |
Новаторство Строфіки | Надзвичайна різноманітність строфіки: сонети, секстини, катрени, терцини, гекзаметр: використання всіх віршових стоп; білого вірша, верлібра |
Новаторство Ритміки | Зміни ритму в рамках одного вірша |
Самостійна групова робота над аналізом вірша
Клас об’єднується у 4 групи, які працюють над відповідями на запитання запропонованої схеми аналізу твору. Після закінчення роботи – презентація результатів. Учитель доповнює, коригує.
План аналізу вірша (З бажаними варіантами відповіді)
1. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо). (цього вірша Леся Українка написала 25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у додаток до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все українське.
2. Тема поезії та провідні мотиви. (Звернення до слова як до могутньої зброї в руках людини. Мотив значення художньої творчості, роздуми про призначення поета та поезії.)
3. Ідея твору. (Уславлення могутньої сили слова, яке може стати потужною зброєю у боротьбі за справедливість)
4. Жанр твору. (Громадянська лірика)
5. Ліричний герой. (Лірична героїня – борець за майбутнє свого народу, зброєю якої є слово. Його вона загартовує для майбутніх месників і сподівається на його силу більше, ніж на силу фізичну)
6. Образи, символи твору. (Алегорично-символічні образи: слово – гострий меч на катів, іскриста зброя, “щира гартована мова” – клинок, яку героїня “видобуть з піхви готова”)
7. Сюжетні лінії. (М. Рильський писав, що якби потрібно було б одним словом виразити творчість Лесі Українки, то цим словом була б боротьба. Саме боротьба за свободу народу словом – мечем – основа сюжету вірша. Його ліричний герой – поет, готовий до подвигу, до найважчих випробувань, борець, зброєю якого є “щира, гартована мова”.
Перша строфа – звернення ліричної героїні до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, у наступній строфі вона аналізує своєю громадянську позицію. У третій строфі лірична героїня говорить про доцільність своєї письменницької праці. У четвертій строфі звучить думка про те, що її “слово” може стати “кращим мечем на катів”. У двох останні строфах лірична героїня ділиться переконанням, що художнє слово стає міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких вона і гартує цю свою зброю)
8. Настрій твору. (Настрій мажорний, оптимістичний)
9. Художні засоби. (Епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки); метафори: слово – “зброя іскриста”, “єдиная зброя”, “меч на катів”, “щира, гартована мова”; звернення до слова; використання алітерацій – р, з, г, ц, ж, д.)
10. Віршований розмір, рима. (Чотирьохстопний дактиль, рима парна, строфа складається з 4-х рядків)
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Бесіда з учнями
Ø Визначте головний мотив поезії.
Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя.
Ø Які рядки поезії можна назвати афористичними?
Ø Доведіть або спростуйте думку: “Вірш Лесі Українки звучить дуже актуально”.
2. Сенкан
Складіть сенкан “Леся Українка”.
3. Слово вчителя
М. Євшан, один із перших дослідників творчості поетеси, назвав поезію великої доньки українського народу “цілою програмою духовного та культурного відродження”, вогнем, “який має розпалити глухо роджений люд і зробити його видючим”. це “найсильніший вислів нової національної душі після Шевченка”. Доведіть цю думку прикладами з вивчених поезій Лесі українки
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Ø Як вплинула на тебе “пристрасність почуттів” поетеси?
Ø Який вірш ти хотів(ла) би вивчити напам’ять і чому?
Ø Чим вразили тебе вірші української поетеси?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку.
2. Складіть самодиктант “Риси індивідуального стилю Лесі Українки”.
3. Індивідуальне випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення про образи світової літератури, які використовувала Леся Українка у своєму драматургічному доробку.
4. Зібрати інформацію про міфологічних персонажів драми-феєрії та давні уявлення народу про світ природи та взаємини з нею для обміну знайденим на уроці матеріалом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)