НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ – Українська література кінця XIX – початку XX ст
Неоромантизм – одна з провідних течій модернізму. У світовій літературі це мистецьке явище представлене такими іменами: Редьярд Кіплінг, Роберт Луїс Стівенсон, Етель Ліліан Войнич, Генрік Ібсен, Джек Лондон, Ернест Хемінгуей. У польській літературі в стилі неоромантизму творили Станіслав Пшебишевський, Ян Каспрович, у російській – Володимир Короленко, Микола Еумільов, ранній Максим Еорький, Олександр Ерін.
В українській літературі виокремлюють два етапи звернення митців до неоромантичної естетики. Повістями “Людина” (1894) і “Царівна” (1896) Ольга Кобилянська започаткувала перший етап неоромантизму у нашому письменстві. Неоромантичні тенденції притаманні драматичній поемі “Одержима”, драмі “Блакитна троянда” Лесі Українки та драмі “По дорозі в казку” Олександра Олеся.
У кінці XIX ст. Україну охопив дух оновлення, а молоде покоління талановитих письменників, яких Іван Франко називав “Молодою Україною”, зуміло вивести красне письменство на посутньо інший естетичний та стильовий рівень і продемонструвати в художніх текстах цілісні характери молодих українців, їхні свідомі самовіддані пориви до краси і справедливості, тонке розуміння суспільних змін, які стосуються людської гідності, відповідальності перед іншими, понять честі чи безчестя, слави чи ганьби, питань особистого щастя, добробуту родини, виховання дітей свідомими громадянами, права на працю за покликанням і свідомої самопожертви заради національних інтересів.
У статті “Старе і нове в українській літературі” І. Франко дуже виразно вказував на особливості творчого процесу молодих митців, які творили у стилі неоромантизму: “Для них головна річ – людська душа, її стан, її рухи в тих чи інших обставинах… їх можна би назвати ліриками, хоча їх лірика зовсім не суб’єктивна; навпаки, вони далеко об’єктивніші від давніх оповідачів, бо за своїми героями щезають зовсім, переносять себе в їх душу, заставляють нас бачити світ і людей їх очима…”
Теоретиком українського неоромантизму вважається Леся Українка, яка наголошувала, що старий романтизм прагнув визволити яскраву особистість від сірого натовпу, отже, людина протиставлялася суспільству. Натуралісти й почасти реалісти вважали, що особистість “безнадійно підпорядкована натовпу”, неоромантики ж намагалися “визволити особистість, – але тільки винятково героїчну, – від натовпу”; “дати їй можливість знаходити собі подібних або, якщо вона виняткова і до того ж активна, дати їй нагоду підносити до свого рівня інших”. Основна цінність неоромантичного світогляду, на думку Лесі Українки, – це “соціально активна особистість, що є культуротворчим чинником суспільства”.
Олександр Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі (1903)
“Основними психологічними стимулами українського неоромантизму було соціальне і національне визволення України.., видимі перспективи нових культурних і політичних можливостей та масовий приплив творчих сил, що шукали свого динамічного вияву”.
Мікулаш Неврлий
Афіша драми Лесі Українки “Блакитна троянда”. Театр ім. Марії Заньковецької. Реж. Федір Стригун (2011)
Визначальні риси неоромантизму: увага до сфери почуттів людини, емоційно-інтуїтивне пізнання героями самих себе та оточуючого світу; право неповторної яскравої особистості чинити всупереч прийнятим нормам суспільної поведінки; відмова від типізації, використання символів; активніше висвітлення психологічних процесів у душах персонажів, ніж зображення світу зовнішніх подій. Неоромантизм має певні спільні риси з романтизмом: неординарність героїв, їхні високі помисли, яскрава індивідуальність, інтелектуальність і чуттєвість. Та події в неоромантичних творах переважно протікають не на тлі сільської природи, а в місті. Автори – тонкі психологи, широко використовують міфи, важливу роль у їхніх творах відіграють символи, практикують одночасний показ кількох точок зору, а для глибшого розкриття внутрішнього світу героїв використовуються прийоми сну.
Письменники-неоромантики використовували елементи символізму, імпресіонізму, експресіонізму, але в їхніх творах ці “запозичення” мали суто позитивне значення і вносили ліричний струмінь в усвідомлення героями самих себе і відповідне сприйняття світу.
Анатолій Биков. Насіння добра
Другий етап розвитку цієї модерної стильової течії в українській літературі припадає на пореволюційні роки. Рисами неоромантичної естетики позначені твори “Я (Романтика)” Миколи Хвильового; “Княжна” Мирослава Ірчана; “Вершники”, “Чотири шаблі” Юрія Яновського; “Земля”, “Арсенал” Олександра Довженка.
Неоромантичні тенденції простежуються у ліриці Богдана-Ігоря Антонича, митців української діаспори1: Богдана Кравцева, Євгена Маланюка, провідних поетів “Празької школи” (Олени Теліги та Олега Ольжича).
Українська діаспора – українські письменники-емігранти.
Діалог із тексом
1. Назвіть представників неоромантизму у світовій літературі. Як розвивалася неоромантична модерна течія в українській літературі?
2. Кого саме І. Франко називав “Молодою Україною”? Прокоментуйте його інтерпретацію неоромантизму на основі цитати зі статті “Старе і нове в українській літературі”.
3. Як розцінював неоромантизм літературознавець з української діаспори Мікулаш Неврлий?
4. Чому національна ідея для українських письменників-неоромантиків була першорядною?
5. Кого вважають теоретиком українського неоромантизму, а кого – його зачинателем? Назвіть основні риси неоромантизму.
6. Чим відрізнявся другий етап українського романтизму в підрадянській Україні від першого?
7. Перемалюйте з підручника і заповніть таку таблицю:
Основні ознаки неоромантичного за своєю суттю художнього твору | Автор, назва твору, рік написання | Ваші враження від цього художнього твору насамперед як неоромантичного |
Мистецькі діалоги
Доведіть, що картина Анатолія Викова “Насіння добра” має риси неоромантизму.
Консультація
Читацький практикум “Неоромантичний твір. “Ключі” до прочитання. Літературний блог як форма рефлексії над прочитаним”
Літературний блог – це мережевий журнал, тобто створений в інтернеті, своєрідний щоденник подій, іншими словами – веб-сайт, у який регулярно додаються короткі записи важливої в цей момент інформації з певних питань красного письменства. Блоги бувають анонімні й авторські, індивідуальні й колективні. Нині блоги дуже популярні. Найкраще у своєму блозі створити автономні розділи, наприклад “портфоліо”, “резюме” й “записник”. До вашого індивідуального блогу “Неоромантичний твір” однокласники можуть дописувати власну інформацію, дискутувати з вами чи виявляти солідарність у певних питаннях. Насамперед треба створити систему керування блогом (CMS), обрати хостинг і доменне ім’я. Як це зробити практично – проконсультуйтеся у вчителя інформатики або знайдіть відповідну інструкцію в інтернеті. Найдоцільніше створити ваш перший блог на WordPress. Блог можна прикрасити, підготувати плагіни – модулі, які дозволяють розширювати програму.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)