Неоромантизм як заперечення прози міщанського життя, втілення мрії про сильну, мужню особистість, яка утверджує себе в протистоянні із суспільною більшістю. Стильові особливості неоромантизму (сюжет, мова творів) – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Мета: визначити причини формування неоромантизму, дати характеристику образів неоромантичних творів, звернути увагу на особливості їхньої мови та сюжету; розвивати навички роботи з різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити висновки, узагальнювати опрацьований матеріал; збагачувати словниковий запас учнів, їхню ерудицію, розвивати творчі здібності; виховувати такі риси як уміння визначити мету, наполегливість у її досягненні, толерантність, вміння співпрацювати з товаришами по команді, вести діалог, дискусію, репрезентувати результати досліджень.

Теорія літератури: неоромантизм.

Обладнання: довідники, словники літературознавчих термінів, інші паперові носії інформації, підручник, комп’ютер з підключенням до Інтернету.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГМОМЕНЇ (ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ, ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ)

IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ слово вчителя

На уроці ми повинні отримати інформацію про неоромантизм – течію раннього модернізму в європейській художній культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття, риси якої відбилися у творчості українських митців. Перед тим як шукати його ознаки у творах, що вивчаються, ми повинні чітко усвідомлювати, що саме шукати. Отже, наше завдання – детально познайомитися з напрямом. Сподіваємося, що урок за технологією змішаного навчання надасть нам можливість отримати більш розширену інформацію, ніж та, що є у підручнику.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

Ø Назвіть причини виникнення романтизму.

Ø Дайте характеристику романтичного сюжету.

Ø Назвіть характерні риси романтичного героя.

Ø Визначте головний конфлікт романтичного твору.

Ø Які стильові ознаки притаманні романтизму?

Ø Назвіть представників європейського романтизму.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Клас об’єднується у групи, які працюватимуть у зонах оф-лайн, он-лайн, зоні роботи у групах. Групи отримують маршрутний лист та лист оцінювання.

1. Завдання для зони офлайн

Прочитайте статтю з інтернет-ресурсу “Навчальні матеріали онлайн” (http://pidruchniki. com/15890315/literatura/neoromantizm) і дайте відповіді на питання вчителя.

Неоромантизм – течія раннього модернізму в європейській художній культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття, умовне найменування комплексу різноманітних течій та естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі ХІХ-ХХ століть як реакція на позитивізм в ідеології та натуралізм у мистецтві. Ці течії відродили ряд естетичних принципів романтизму – пафос особистої волі, заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики тощо. Спорідненість неоромантизму з декаденством проявляється в тому, що він створює штучний світ. Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького, авантюрного, “екзотичного” роману, основи якого заклали Майн Рід та Фенімор Купер.

Неоромантизм (грец. Neos – новий, молодий і франц. Romantisme) – стильова течія модернізму, яка виникла в українській літературі на початку XX століття. Леся Українка називала його новоромантизмом. Неоромантизм яскраво виявився у ліриці та драматичних творах Лесі Українки, прозі О. Кобилянської, Миколи Хвильового,

О. Довженка, Ю. Яновського, поезії Олександра Олеся, Є. Плужника, Б.-І. Антонича. Термін “неоромантизм” використовували у 20-х роках О. Дорошкевич, О. Білецький, Я. Савченко, М. Доленго. Ця течія була, мабуть, найсильнішою в новітній українській поезії. Неоромантики відмовилися від народницької тематики і поетики, шукали нових тем і засобів образного вираження. “Основними психологічними стимулами українського неоромантизму,- відзначає М. Неврилий,- було соціальне і національне визволення України в 1917 році, видимі перспективи нових культурних і політичних можливостей та масовий приплив творчих сил, що шукали свого динамічного вияву”.

Неоромантизм зберіг риси класичного романтизму, зокрема конфлікт з дійсністю, який породжував гострий напружений сюжет. Неоромантики відкинули раціоцентризм, матеріалістичне сприйняття світу, на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання. Вони представляли свої ідеали в яскравих художніх образах, виняткових героїв у виняткових обставинах, зосереджували увагу на дослідженні внутрішнього світу людини. Неоромантики використовували засоби символіки, гіперболізацію, гру кольорів і півтонів, дбали про багатство ритміки і строфіки. На відміну від класичних романтиків, які освоювали переважно сільську тематику, передавали переживання робітника, інтелігента (“червона зима” В. Сосюри), вони поетизували революційні події (“Залізниця” В. Сосюри, “Повстання” В. Еллана-Блакитного, “Слово о полку” М. Бажана), історичних осіб (“Тарас Трясило” В. Сосюри, “Галілей” Є. Плужника, “На Ігоревім полі” Т. Осьмачки, “Бондарівна” Марка Вороного), висловлювали тугу за духовними і моральними цінностями (“Дев’ята симфонія” О. Влизька, “Нічний рейс” М. Бажана, “Деспотам” Т. Осьмачки, “Діалог з мужністю” Ю. Яновського), почуття зневіри й розпачу в непівський і передкультівський періоди (“Місто” В. Сосюри, “Сліпці” М. Бажана).

Творам неоромантиків властивий динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, різке заперечення комуністичного тоталітаризму, туга за героїзмом, уславлення активної людини, “великого чину”. “Тільки цей чин,- зауважують Ю. Ковалів та І. Дзюба, – бачився не в боротьбі за світову соціалістичну революцію, а в боротьбі за визволення України від більшовизму. Уславлювано не соціалістичний, а національний ідеал”. Письменники Галичини і еміграції зверталися до героїчних сторінок української історії, поетизували княжу державотворчу і гетьманську добу. Ідеалу інтернаціональної радянської України протиставляли ідеал України як національної держави.

Неоромантична стихія захопила ранніх футуристів (М. Бажана, О. Влизька), символістів (П. Тичину, М. Терещенка, Я. Савченка). Творчість неоромантиків окрилювала національна ідея. У середині 20-х років у творах неоромантиків з’являються мотиви розпачу, зневіри. Вони мали соціально-психологічні причини, в період непу підняли голови імперські сили. В. Сосюра, який із зброєю в руках воював за вільну Україну, писав, що його серце розколоте “на дві половини” (“В мене серце на дві половини”), він проклинає зрусифіковане місто, заявляючи, що хоче стріляти “в кожні жирні очі, в кожну шляпу і манто”.

Внутрішнє роздвоєння добре передає герой новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Неоромантичні тенденції були у Б.-І. Антонича, Б. Кравціва, поетів “празької школи” (О. Теліги, Олега Ольжича, І. Ірлявського).

Неоромантизм – національна течія української літератури. Вона пройшла два етапи розвитку: початок XX ст. (Леся Українка, Олександр Олесь) і 20-ті рр. XX ст. (Микола Хвильовий, М. Бажан, О. Близько, Є. Плужник). Неоромантизм не був чистим, він використовував прийоми символізму (загадковість, недомовленість), футуристичні звукові ефекти, урбаністичні пейзажі, елементи імажинізму, експресіонізму, необароко. М. Бажан репрезентує неоромантизм, поєднаний з необароко, використовує складні метафоричні сполуки, гру ритмів. Вершинним твором неоромантизму М. Бажана є збірка “Будівлі” – своєрідна філософія історії. У творах Миколи Хвильового, Є. Плужника і Д. Фальківського неоромантизм поєднується з імпресіонізмом, у прозі О. Кобилянської – із символізмом, Григорія Косинки – з неореалізмом, у поезії О. Влизька – з футуризмом. Засоби неоромантичної поетики використовують деякі шістдесятники (В. Симоненко, М. Вінграновський, Б. Олійник, Р. Лубківський).

Неоромантизм характерний для англійської літератури (Р. Стівенсон, Дж. Конрад), французької (Е. Ростан, Ж. А. Барб’є д’Оревільї), польської (С. Пшебишевський, С. Висп’янський, Я. Каспрович), російської (В. Короленко, М. Горький, Л. Андреєв, Д. Мережковський, О. Ремізов).

2. Завдання для зони онлайн

Самостійно знайдіть у словнику літературознавчих термінів, літературній енциклопедії, підручнику, інтернет-джерелі тощо інформацію про неоромантизм. Зіставте, порівняйте інформацію, обміняйтеся нею з членами групи. Зберіть інформацію в окрему папку для подальшого використання на уроці.

3. Завдання для роботи у групах

Оберіть одне з завдань із теми уроку й узагальніть отриману інформацію у доступній для вас формі:

1. Таблиця “Романтизм – неоромантизм. Спільне і різне”.

2. Таблиця “Неоромантизм в українській літературі та його представники”.

3. Підготуйте повідомлення “Сильна, мужня особистість, яка утверджує себе в протистоянні із суспільною більшістю” за планом:

План

1. Неоромантичний герой – непересічна сильна особистість.

2. Риси характеру романтичного героя в образах неоромантиків.

3. Риси надлюдини в образах героїв неоромантичного твору.

4. Взаємостосунки неоромантичного героя і суспільства.

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Фронтальне опитування. Питання до статті “Навчальні матеріали онлайн” (зона офлайн)

Ø Дайте визначення неоромантизму.

Ø Назвіть причини появи неоромантизму в українській літературі.

Ø У творчості яких українських письменників можна знайти риси неоромантизму?

Ø Які риси класичного романтизму збереглися у неоромантизмі?

Ø Що нового внесли неоромантики і українську літературу? (Філософські ідеї, художні засоби, теми, ідеї тощо)

Ø Які риси неоромантизму розвивалися у творчості окремих письменників? (Імена, назви творів)

Ø У чому особливість розвитку українського неоромантизму? (Два етапи розвитку, використання прийомів символізму (загадковість, недомовленість), футуристичні звукові ефекти, урбаністичні пейзажі, елементи імажинізму, експресіонізму, необароко)

Ø Назвіть визначальні риси героя українського неоромантизму.

Ø З якими ще літературними напрямами окрім названих поєднувався український неоромантизм? (Імена письменників, назви літературних напрямів)

Ø В яких літературах неоромантизм виявився найбільш яскраво? (Назва країни, ім’я письменника)

2. Перегляд таблиць. Обговорення та аналіз створеного

3. Повідомлення учнів

Заслуховування повідомлень учнів про героя неоромантичного твору, складених на основі інформації з паперових та інтернет-джерел.

V. ЗОНА РЕФЛЕКСІЇ

Презентація листа оцінювання групи (оцінка виставляється кожному члену групи залежно від його внеску в роботу членами групи).

Орієнтовний зразок листа оцінювання

П/п

Ім’я

Та прізвище учня

Ступінь активності у балах за 12-бальною шкалою

Загальна

Оцінка

Участь у пошуку інформації

Участь у систематизації інформації (зона роботи у групах)

1

2

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Залежно від наступної теми з урахуванням отриманих під час уроку знань, умінь та навичок.

1. Переглянути літературні блоги.

2. Дайте відповідь на питання: яку практичну допомогу вони можуть вам надати?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Неоромантизм як заперечення прози міщанського життя, втілення мрії про сильну, мужню особистість, яка утверджує себе в протистоянні із суспільною більшістю. Стильові особливості неоромантизму (сюжет, мова творів) – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ