АРСЛАН-КИЗ ДІВЧИНА-ЛЕВИЦЯ – Ісмаїл ГАСПРИНСЬКИЙ (1851-1914) – Класик кримськотатарської літератури – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст
Історична основа та жанрові особливості
Письменник звернувся до давніх подій в одному з регіонів Кокандського ханства. Ця держава існувала з 1709 до 1876 року на території сучасних Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, південного Казахстану та Сіньцзянь – Уйгурського автономного району Китаю. “Час подій нашої оповіді,- зазначив автор,- це час Кокандського ханства, де правили хаджі – праведники, нащадки самого пророка”.
Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння китайському імперському війську. Один з епізодів цього протистояння І. Гаспринський зобразив у “Дівчині-левиці”. Цей епічний твір має жанрові ознаки історичного оповідання: невеликий обсяг, однолінійний сюжет на основі давніх подій, різнобічно розкритий образ однієї героїні.
■ Східний базар у Самарканді (Яків Хаїмов, 1946)
Коментар фахівця
Ісмаїл Гаспринський у цьому творі розповідає про запеклу битву новизни і застарілого, добра і зла, про приховану в давніх легендах історію древнього кримськотатарського народу. Ісмаїл Гаспринський робить спробу показати нам те, що може зробити людина задля Батьківщини.
Ю. Кандим, кримськотатарський поет, заслужений діяч мистецтв України
Читаємо взірці української художньої літератури
Прочитайте твір Ісмаїла Гаспринського “Арслан-киз (Дівчина-левиця)”.
Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.
В електронному додатку до підручника на сайті interactive. ranok. com. ua ви знайдете повний текст твору.
Сюжетна організація
Експозиція оповідання – облога багатотисячним китайським військом мусульманського міста Учтурфан. Жорстокі нападники вимагають від містян здатися й заплатити викуп. А на нараді в мулли шейха Іззета-Ати більшість уже готова прийняти цей ультиматум.
Сюжетна зав’язка припадає на епізод, коли до присутніх виходить дочка господаря Гульджемал і закликає до боротьби: “Товариство, не здавайтесь!”. Дівчина збирається за підмогою до Кашгару. Усі захоплені її сміливістю, а міський старшина навіть вигукує: “Ця дівчина… ні, ця левиця зможе звільнити нас від ворога!”.
Здійснення наміру Гульджемал і становить розвиток дії. Одягнена як чоловік, вона дістається до Кашгару й намагається переконати суддів і старшин перейти до рішучих дій.
У кульмінаційному епізоді дівчина викриває зраду старшини Таштімур-бека та схиляє мешканців Кашгару до боротьби: “Ще дві години тому безталанні сіроми, безвольні бідолахи, кашгарці обернулись на відважних вояків”. Події мають щасливу розв’язку: китайці нарешті знімають облогу Учтурфана й відступають від міста.
Образ Гульджемал-ханум
Юна донька шейха змалку відзначилася сильним і рішучим характером. Батько стежив за її вихованням і багато чого навчив. Вона їздила верхи не гірше за хлопців, уміла користуватися компасом і біноклем, добре стріляла з рушниці. А до всього ще й мала добру освіту, знала декілька мов.
Дівчина була наділена особливим даром красномовства, умінням переконувати інших. Ось як вона звернулася на нараді до поважного товариства: “Ви хочете ввіритися лютим катам? Певно, ліпше, добродії, рятувати не голову й тіло, а душу й домогтися спокою й слави… Я не з тих, що здаються”. Автор у кількох порівняннях дає їй якнайкращу характеристику: “…ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мулла, окрилена, як поет”.
У Гюльджемал ніколи слова не розходяться з ділом. Тому й вирушила в небезпечну поїздку за підмогою, узявши з собою меч, рушницю та револьвер. Ніщо не змогло її зупинити – навіть двоє китайських дозорців, яких застрелила однією кулею. У Кашгарі Гюльджемал виявила ще й властиві їй хитрість і дипломатичність, винахідливість і рішучість. Вона без страху промовляла перед людьми, що зібралися на майдані: “Слід прогнати ворога. Сьогодні немає жінок і чоловіків, є тільки бійці… Може, хтось з вас і боїться тиранів, але сміливців значно більше”.
Не дивно, що емоційні заклики знайшли шлях до сердець багатьох містян: “Хоробрі слова дівчини, відвага й патріотизм, що променилися в її очах і осявали всіх, перетворили бійців на військо левів”.
У справі захисту батьківщини героїня нічим не поступається чоловікам. За виявленими лідерськими якостями, сміливістю, рішучістю, розумом та винахідливістю вона є взірцем гідної людської поведінки.
Виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Яке враження справив на вас твір?
2. Які події зобразив письменник?
3. Які ознаки історичного оповідання має твір “Арслан-киз”?
4. Якою постає головна героїня оповідання? Які риси її характеру підкреслює автор?
5. Поміркуйте, чи є психологічно вмотивованими вчинки героїні.
6. Прочитайте характеристику, яку дав твору “Арслан-киз” сучасний кримськотатарський поет (с. 233). Поміркуйте, чому Юліус Кандим визначає цей твір як легенду. Визначте риси легенди й оповідання у творі. Свої спостереження занотуйте в таблиці.
Жанрова своєрідність твору Ісмаїла Гаспринського “Арслан-киз”
Риси легенди | Риси оповідання |
Запрошуємо до дискусії
7. Чи завжди в житті людини є можливість виявити свій патріотизм?
ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО
Щоб перевірити свої знання з розділу “Українська література кінця XIX – початку XX ст.”, виконайте завдання в підручнику та пройдіть тест в електронному додатку до нього.
Виберіть правильний, на вашу думку, варіант відповіді.
1. Іван Франко родом із
А Галичини
Б Слобожанщини
В Волині
Г Буковини
2. Однією з особливостей неоромантизму є зображення
А подробиць повсякденного життя
Б типових персонажів у типових обставинах
В яскравої індивідуальності, здатної до боротьби
Г героїв, відсторонених від злободенних проблем
3. Укажіть твір І. Франка, що, покладений на музику композитором К. Данькевичем, став популярним романсом.
А “Гімн”
Б “Декадент”
В “Чого являєшся мені у сні?..”
Г “Мойсей”
4. Азазель у поемі “Мойсей” І. Франка – це
А пророк
Б темний демон пустелі
В князь конюхів
Г світла сила
5. Михайла Коцюбинського називають
А каменярем
Б королем українського тиражу
В великим сонцепоклонником
Г українським Одіссеєм
6. Прочитайте уривок із новели “Intermezzo”.
Ми таки стрілись на ниві – і мовчки стояли хвилину – я і людина. То був звичайний мужик.
Цей епізод є
А експозицією
Б зав’язкою
В кульмінацією
Г розв’язкою
7. У реченні “Тоді я раптом почув велику тишу” використаний троп
А оксиморон
Б уособлення
В метонімія
Г гіпербола
8. Веселим лісовиком, що танцює і співає, у творі “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського постає
А арідник
Б нявка
В щезник
Г чугайстир
9. Прочитайте рядки.
З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що все стирали бліду усмішку царинок.
Укажіть використаний троп.
А метонімія
Б порівняння
В гіпербола
Г уособлення
10. Доберіть приклади до художніх засобів (“Тіні забутих предків” М. Коцюбинського).
Художній засіб | Приклад | ||
1. | Діалектні слова | А | “Ліси ще дихали холодками, .. плай радісно підіймався угору. |
2. | Метафора | Б | Тим часом ватра розгоралась на полонині. |
3. | Епітет | В | Черемош простягався в долині, як срібна нитка. |
4. | Порівняння | Г | …а в долині кучерявий Черемош… світив попід скелі недобрим зеленим вогнем. |
Д | Весь час, всі думки займала турбота про сіно |
11. Ідея незнищенності кохання єднає твори
А “Земля” О. Кобилянської, “Лісова пісня” Лесі Українки
Б “Мойсей” І. Франка, “Intermezzo” М. Коцюбинського
В “Сікстинська Мадонна” І. Франка, “Земля” О. Кобилянської
Г “Contra spem spero!” Лесі Українки, “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Д “Лісова пісня” Лесі Українки, “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського
Дайте розгорнуті відповіді на запитання.
1. Які художні принципи сповідували модерністи?
2. Якими напрямами представлений модернізм?
3. Як відбувалося тематичне оновлення української літератури?
4. Хто належав до перших українських модерністів?
5. У чому своєрідність “нової драми”?
6. На яких українських авторів вона вплинула?
7. До якої збірки входить поезія Лесі Українки “Contra spem spero!”?
8. У чому полягає життєве кредо ліричної героїні цього твору?
9. Якими настроями перейнятий вірш Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця…”?
10. Які риси неоромантизму наявні в “Лісовій пісні” Лесі Українки?
11. У чому жанрова своєрідність цього твору?
12. У чому виявився вплив “нової драми” на “Лісову пісню”?
13. Які життєві цінності протиставляються в “Лісовій пісні”?
14. До якого літературного напряму належить творчість М. Вороного?
15. До яких роздумів спрямовує читачів згадка про Фауста у вірші Олександра Олеся “Чари ночі”?
16. Які характерні риси ранньої творчості П. Тичини?
17. Які твори присвятив П. Тичина Г. Сковороді? Яким постає Г. Сковорода в поемі П. Тичини?
18. Чому Б. Лепкий звернувся до історичної прози?
19. Які проблеми порушив Б. Лепкий у романі “Мотря”?
20. У чому полягає жанрова своєрідність твору І. Гаспринського “Арслан-киз”?
(2 votes, average: 3.50 out of 5)