Home ⇒ 👍Навчання ⇒ Життєвий і творчий шлях – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст

Життєвий і творчий шлях – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст

Життєвий і творчий шлях

Серед списку тих незлічимих каменярів, що лупали зруйновану тепер скелю національної неволі, ім’я Лесі Українки стоятиме на одному з перших місць.

Дмитро Донцов

Життєвий шлях

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в Новограді-Волинському. На формування світогляду майбутньої письменниці великий вплив мали родинне оточення й “спадок предків”: передані з покоління в покоління поняття честі, гідності, патріотизму, глибокої шляхетності. “Такий весь рід – незгідні, незалежні, рівноправці”, – напише згодом в одному з листів Леся Українка. Лесин дід по матері – Яків Драгоманов – був декабристом, окрім того, мав мистецький хист, його твори друкували в тогочасній пресі. Дядько – Михайло Драгоманов – відомий публіцист, історик, активний громадський діяч, якого переслідував царський уряд. Батько – Петро Антонович Косач – юрист за освітою, обстоював інтереси простолюду. Не було в родині панської погорди до простих людей, адже тут поважали людську гідність.

Мати Лесі Українки – Ольга Косач – відома українська письменниця й перекладач Олена Пчілка, була активною громадською діячкою, мала непохитну позицію у всьому, що стосувалося національного питання. Лесині батьки виховали своїх шістьох дітей патріотами, дали їм блискучу освіту.

Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта (1898)

Лесю також формувало найближче оточення Косачів, насамперед – родини Михайла Старицького та Миколи Лисенка. Старицькі, Лисенки й Косачі були, за спогадами письменника й науковця Агатангела Кримського, чи не єдиними людьми, які в часи наступу на все українське не приховували своїх поглядів, були вірні національним переконанням.

Першу поезію Леся Українка написала у дев’ять років, а в тринадцять, у 1884 р., львівський журнал “Зоря” надрукував вірші “Конвалія” і “Сафо”.

Разом із братом Михайлом дівчина переклала оповідання “Запропаща грамота” та “Зачароване місце” Миколи Гоголя. Дівчина була всебічно обдарована від природи, а батьки зробили все від них залежне, щоб розвивалися її таланти. Леся Українка гарно малювала – батько запросив у Колодяжне художника з Ковеля, який навчав її рисунка з натури. Пізніше вона відвідувала рисувальну школу, засновану видатним українським художником Миколою Мурашком. Одна з її робіт, яка збереглася, – мати з дитиною біля пташиного гнізда – свідчить про неабиякий малярський хист.

Через хворобу Леся Українка вчилася вдома. Однак її ерудиція, знання з різних галузей мистецтва й науки викликали подив. Юнка володіла майже всіма основними європейськими мовами, а також старогрецькою та латинською. Французькою, німецькою, італійською могла писати вірші, грунтовно знала вітчизняну й світову літературу.

“Се талант сильний, наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації й ніжності”.

Іван Франко

Леся Українка з братом Михайлом. Фото (поч. 1890-х рр.)

Цікаво знати!

У19 років написала для своєї молодшої сестри, яка навчалася в гімназії, книжку “Стародавня історія східних народів”. Це був перший в Україні підручник про первісне суспільство й історію індусів, єгиптян, ассирійців, вавилонян, фінікійців.

Іще одне джерело, яке потужно живило талант Лесі, – музика. Дівчина чудово грала на фортепіано (її вчителькою була Ольга Лисенко, дружина Миколи Лисенка), виконувала власні композиції. Можливо, вона стала б відомою композиторкою, якби не той “кепський жарт”, який “утяла” їй “натура”. Ідеться про туберкульоз кісток, тяжку хворобу, що почалася взимку 1881 р., коли десятилітня дівчинка промочила ноги в крижаній воді річки Стир.

Цікаво знати!

Подорожуючи світами, Леся Українка винаймала собі помешкання обов’язково з фортепіано, адже навіть хворою рукою намагалася грати бодай для себе, а музичний слух мала ідеальний.

Василь Забашта. Микола Лисенко слухає гру Лесі Українки (1961)

Важливу роль у формуванні Лесиної поетичної натури відіграла й мальовнича природа Волині, легенди й казки Полісся, власне, та атмосфера краси, серед якої вона росла, а також народні звичаї, традиції.

Новоград-Волинський, Ковель, Колодяжне – казкові місця дитинства поетеси.

У 1879 р. родина Косачів перебралася до Луцька. Тоді ж Косачі придбали в селі поблизу садибу, щоб дати можливість дітям бути на природі. Колодяжне назавжди зачарувало Лесю прекрасними краєвидами та розповідями місцевого селянина Лева Скулинського про “нечисту силу”.

На Водохреще на річці Стир Леся Українка застудилася. Довга “тридцятилітня війна”, як висловлювалася сама поетеса, змушувала її шукати рятунку то в місцях із теплим кліматом – у Ялті, Італії, Грузії, Єгипті, то в медичних світил Польщі та Німеччини.

Із середини 1880-х рр. Леся Українка (на той час вона взимку жила переважно в Києві) входить до гуртка творчої молоді “Плеяда”. Плеядівці ставили перед собою завдання розвивати українську культуру, серед запланованого, наприклад, була робота над цілою серією перекладів найкращих зразків європейської літератури. Леся Українка із захопленням перекладає вірші одного зі своїх улюблених поетів – Генріха Гайне (92 її переклади з “Книги пісень” німецького поета побачили світ 1892 р. у Львові). Для зібрань “Плеяди” поетеса й сама починає писати прозу.

У 1890 р. у львівських журналах друкуються поезії “Contra spem spero”, “Мій шлях”, “Сім струн”. Навесні 1891 р. Леся Українка відвідала Львів, познайомилася з Іваном Франком, галицькими діячами літературно-мистецького та громадського життя, а 1893 р. у Львові за сприяння І. Франка вийшла перша поетична збірка Лесі Українки “На крилах пісень”.

Важливою віхою в житті Лесі Українки стала поїздка в Болгарію до рідного дядька Михайла Драгоманова. Тут вона насолоджується інтелектуальною атмосферою, що панує в дядьковій родині, жадібно ковтає сторінки видань, яких не можна було роздобути в Україні. Зустрічі з емігрантами – політичними й громадськими діячами, розмови про волю, освіту рідного народу остаточно формують її суспільно-політичні переконання.

Віктор Зарецький. Леся Українка в гурті “Плеяда” (1961)

А тим часом в Україні запанувала реакція. Обшуки в Київському університеті, арешти студентів. Повернувшись із Болгарії, Леся Українка й сама опиняється під негласним наглядом поліції. Однак продовжує відвідувати таємні гуртки. Навіть надіслала Людмилі Драгомановій статтю “Голос однієї ув’язненої”, у якій засудила французьких митців за їхнє схиляння перед російською імператорською сім’єю під час її перебування в Парижі.

Цілий рік, починаючи з червня 1897 р., Леся Українка лікувалася в Криму. Вілла “Іфігенія”, де оселилася поетеса у своєму “добровільному вигнанні”, самою назвою викликала асоціації з героїнею давньогрецької міфології. Так народилася драматична сцена “Іфігенія в Тавриді”. На той час Леся Українка вже випробувала свій талант у ліро-епіці (поеми “Роберт Брюс, король шотландський”, “Давня казка”, “Поет під час облоги”).

Потужний Лесин талант вибухнув і в драмі: ще 1896 р. поетеса закінчила свій перший драматичний твір – “Блакитна троянда”. Продовжує й перекладацьку роботу: береться за “Макбета” Вільяма Шекспіра, “Божественну комедію” Данте, пропонує друзям українською мовою уривки з “Каїна” Джорджа Гордона Байрона.

Однак у листі до родичів Олена Пчілка писала: “Така у нас біда з Лесею… Вона плаче нишком від мене, а я від неї”. На початку 1899 р. Леся Українка поїхала в Берлін на операцію. Доля нарешті виявилася прихильною: після хірургічного втручання з’явилася навіть надія назавжди побороти багаторічну недугу. У той час починається листовне знайомство поетеси з Ольгою Кобилянською.

Іще влітку 1897 р. у Ялті Леся Українка познайомилася із Сергієм Мержинським, їхня дружба переросла в ніжне кохання. Були короткі зустрічі в Криму, Гадячі, Києві, нарешті – в Мінську, коли в Лесиній долі звершилася вища форма любові – служіння. Усупереч волі матері дівчина поїхала доглядати смертельно хворого друга, для якого вона “почала нову мрію життя”, “вмерла і воскресла”. Невеличка хатина на околиці Мінська, що вростала в землю, стала тим бастіоном, де Леся Українка два місяці тримала останню битву й намагалася вирвати з лабет смерті свого друга. “Вже не може підвестися сам. Листи замість нього пишу я, навіть його найближчим приятелям…” – скаржилася вона Ользі Кобилянській. Глибину своїх почуттів Леся Українка виливає в поетичних рядках. Біля ліжка вмираючого хворого вона написала драматичну поему “Одержима”.

“Я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась”, – зізналася Леся Українка в листі Івану Франкові.

Невдовзі після смерті С. Мержинського змученій фізично й морально Лесі Українці лікарі поставили невтішний діагноз: легені уражені сухотами. Шукаючи бодай якоїсь розради, вона прагне зустрітися з О. Кобилянською і їде на Буковину, відвідує І. Франка у Львові.

До Лесі приходить натхнення. Вона пише легенду “Трагедія” та вірш “Якби вся кров моя уплинула отак…”.

Зустрічі, щирі вітання, захоплення, з яким зустрічали поетесу студенти в Чернівцях, літературно-музичні вечори з декламуванням її поезій повертали до життя. Леся Українка відновлює листування з редакціями, надсилає у видавництва нові твори. 1902 р. в Чернівцях виходить третя поетична книжка Лесі Українки – “Відгуки”.

Сергій Мержинський

Іван Труш. Портрет Лесі Українки (1900)

Цікаво знати!

Коли в Ольги Кобилянської запитали дозволу на видання поштової марки з її фото, вона поставила умову: має бути лише парна світлина з Лесею Українкою, якщо та на це погодиться.

Однак невиліковна хвороба знову “гнала” Лесю Українку “світами”. Дві зими – 1902 і 1903 рр. – вона прожила в Італії.

У Києві 1904 р. вдруге під назвою “На крилах пісень” виходить іще одне видання поетичних творів письменниці (вибране). Однак цензура покалічила збірку, а критики наче й “не помітили” її.

До початку 1907 р. письменниця живе в Києві і стає свідком наступу реакції, коли багато хто з представників інтелігенції різко змінив свої недавно прогресивні погляди. У цей непростий час Леся Українка успішно співпрацює із сатиричним журналом “Шершень”, де публікує низку власних викривальних творів. Поетесі судилося пережити арешт: під час обшуку в її помешканні знайшли заборонену літературу. Однак завдяки популярності Лесю Українку сприймали як “пророка, що в найпідлішу добу національного занепаду проповідував про великий час світанку…, гаслом котрого навіть у найтемніші хвилі життя нації було: “Contra spem spero!”” (Дмитро Донцов).

Улітку 1907 р. Леся погодилася вийти заміж за музикознавця і фольклориста Климента Квітку, який з особливою турботою ставився до неї. Новостворена сім’я переїхала в Балаклаву, де Квітка одержав посаду в суді, а згодом – у Ялту. Здавалося, морський клімат мав би сприяти поліпшенню здоров’я, а хворій поетесі стало тільки гірше. Берлінський професор радив їхати до Єгипту, але зібрані на поїздку гроші подружжя віддало на організацію етнографічної експедиції, яка записувала мелодії українських народних дум. У 1911 р. Леся Українка та Квітка опинилися на Кавказі, в Кутаїсі. Уже звідти письменниці вдалося ще раз відвідати Єгипет. Вражена величчю пірамід, загадковістю сфінкса, вона написала ліричний цикл “Весна в Єгипті”. Письменниця змушена була підпрацьовувати перекладами ділових паперів і давати приватні уроки німецької і французької мов. Вона мужньо зносила всі удари долі. Такими настроями пройнятий і останній її поетичний цикл “З подорожньої книжки” – п’ять поезій, написаних на кораблі в зимовому штормовому морі.

У травні 1913 р., повертаючись із Єгипту на Кавказ, Леся Українка востаннє відвідала Київ, де мала урочисту зустріч із шанувальниками її творчості. Людмила Старицька-Черняхівська згадувала: “Бліда, прозора постать Лесі з руками, повними енергії, любові й віри, зі смертю в очах”.

У Кутаїсі Лесі Українці довелося вкотре пережити тяжке випробування матеріальними нестатками. Крайня грошова скрута призвела до того, що подружжя навіть спродувало хатні меблі. Однак і в цих умовах письменниця вважала неприпустимим просити громадської підтримки (таку допомогу, наприклад, отримували Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко). Із голосу дружини, яка помирала, Климент Квітка встиг записати народні пісні, а матері й сестрі Ользі Леся Українка надиктувала зміст задуманої ліричної драми “На передмістю Александрії”. Голосом своїх героїв вона звернулася у вічність, доручаючи власні “скарби” (творчість) прийдешнім поколінням.

Леся Українка померла 1 серпня 1913 р. в містечку Сурамі (Грузія). Тіло славної доньки України, “святої лицареси, що написала на власному щиті в часи похмурі й тяжкі для нашої Батьківщини гордо – Українка” (Оксана Забужко), перевезли до Києва. Поліція заборонила нести труну на руках, як того вимагала громадськість, заборонила промови, а щоб ніхто не посмів порушити заборони, дала в супровід похоронній процесії наряд кінноти. Та Україна провела в останню путь свою доньку багатотисячною ходою. Поховали Лесю Українку на Байковому цвинтарі.

Пам’ятник Лесі Українці у Києві на площі, названій на її честь. Скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко

Діалог із текстом

1. Як впливала родина на формування світогляду Лесі Українки? Прокоментуйте її слова: “Такий весь рід – незгідні, незалежні, рівноправці”.

2. Який важливий духовний спадок узяла Леся Українка з рідного дому? Що ви дізналися про особливу роль матері у формуванні таланту Лесі? Хто ще, крім батьків, вплинув на виховання майбутньої письменниці?

3. Як ви розумієте лексичне значення псевдоніма Леся Українка?

4. Чому письменниця так багато подорожувала? Чи тільки любов’ю до мандрів були зумовлені її поїздки?

5. Як саме взаємини із С. Мержинським позначилися на творчості Лесі Українки?

Мистецькі діалоги

1. Розгляньте портрет Лесі Українки пензля галицького художника Івана Труша. Якою постає поетеса на ньому? Чи відображає портрет ставлення майстра до моделі?

2. Дізнайтесь, як перетнулися долі Лесі Українки та Івана Труша; підготуйте стислу розповідь про це.

3. Розгляньте репродукцію картини В. Зарецького “Леся Українка в гурті “Плеяда””. Як ви думаєте, чому присутні одягнені переважно в український одяг?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все […]...

  2. Літературне становлення – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Лариса Косач почала писати вірші дуже рано, ще в дев’ятирічному віці. Першими читачами стали члени родини. Коло читачів розширилося, коли в 1884 році львівський журнал “Зоря” опублікував поезії “Конвалія” і “Сафо”, підписані псевдонімом Леся Українка. А вже на початку 90-х років поетеса вирішила видати окрему збірку. Підготовлений рукопис надіслала І. Франкові, який надав їй підтримку. […]...

  3. Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – […]...

  4. Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...

  5. Трагедія правдивого слова (КАССАНДРА) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Міфологічна основа Леся Українка не раз зверталася до жанру драматичної поеми. Написала “Одержиму”, “Вавилонський полон”, “На руїнах”, “В катакомбах”, “Кассандру” та ін. Драматична поема – це жанр, що поєднує ознаки драми й ліро-епічної поеми. їй властиві світоглядний або морально-етичний конфлікт та віршовані діалоги, що нагадують гострі словесні поєдинки. Над “Кассандрою” Леся Українка працювала в 1901 […]...

  6. Неоромантична поезія Мелодій – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ліричний талант Лесі Українки набув розвитку в 90-х роках. А восени 1899 року у Львові вийшла у світ її нова збірка “Думи і мрії”. Допомогу в здійсненні видання надав відомий етнограф, член редколегії журналу “Літературно-науковий вісник” В. Гнатюк. Назва збірки (образ мрії, бажаного ідеалу) узгоджується з її загальним неоромантичним характером. Твори поєднано в цикли “Мелодії”, […]...

  7. Драматична поема Кассандра – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Драматичну поему “Кассандра” Леся Українка почала писати 1901 р., перебуваючи на італійському курорті Сан-Ремо, а завершила 1907 р. Лесина драма “одночасно поетична, політична та інтелектуальна”. У “Кассандрі” знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям. Основою сюжету для драматичної поеми […]...

  8. Громадянські мотиви (Слово, чому ти не твердая криця…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У збірці “Думи і мрії” помітне місце посідає цикл “Невільничі пісні”. Він з’явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу “Народ” “Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: “Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка […]...

  9. Основні мотиви поетичної творчості Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Уся творчість Лесі Українки наснажена потужною життєствердною силою – неоромантичним естетичним ідеалом, згідно з яким провідними мотивами є боротьба, воля, служіння високій меті. Ліричний герой її поетичних творів – сильна духом особистість, яка намагається знайти розв’язання актуальних суспільних і філософських проблем. Характерне для європейської неоромантики відчуття духовної втоми не властиве для поетичного доробку Лесі Українки. […]...

  10. “На шлях я вийшла ранньою весною” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка) “Лесю Українку – славетну и улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі – можна характеризувати її ж поетичним образом – “світло нагірне”. Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю й […]...

  11. Життєвий і творчий шлях – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у сфері фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, […]...

  12. Тема 19. Леся Українка (1871 – 1913) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання “Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім’я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства” (П. Тичина). Життя Лесі Українки – великий подвиг […]...

  13. Драма-феєрія ЛІСОВА ПІСНЯ – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Історія створення, жанрові особливості У “Лісовій пісні” дитячі враження авторки поєдналися з пізнішими філософськими роздумами. У листі до матері Леся Українка писала: “Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку “в умі держала”, ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені […]...

  14. Життєвий і творчий шлях – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (1871-1936) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Стефаник – це митець з Божої ласки. Іван Франко Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русові (нині – Івано-Франківська область) у родині заможних селян Семена та Оксани Стефаників. За родинними переказами, наприкінці XVIII ст. прадід письменника примандрував до Русова із Наддніпрянщини, де згодом одружився й оселився. Дитинство Василя […]...

  15. Мелодія весни (Стояла я і слухала весну…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Назва “Мелодії” вказує на особливу роль музичного елемента у творах циклу. Майже цілком на слуховому сприйнятті побудована поезія “Стояла я і слухала весну…”. В осягненні природного довкілля лірична героїня покладається на свою здатність дослухатися до загадкової й чарівної “мови” весни (“вона мені багато говорила…”). Надалі звукова образність у вірші конкретизується (“вона мені співала…”) і зрештою […]...

  16. Життєвий і творчий шлях – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Широка публіка не тямить вартости коштовних каменів: їй давай мішками мідяну монету – тоді вона буде плескати в долоні… Тому популярності такої, яку мав, наприклад, Грінченко, Коцюбинський не міг досягти, але його публіка і читачі – вибрані… Микола Євшан Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. у Вінниці. Батько письменника […]...

  17. Життєвий і творчий шлях – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Микола Вороний (псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Sirius, Кіндратович, Ношо та ін.) народився 24 листопада (6 грудня) 1871 р. на Катеринославщині, але батьки переїхали у передмістя Харкова, і саме тут на знаменитій іще з часів Григорія Квітки-Основяненка Гончарівці минули його дитячі роки. Батько, що походив із кріпаків, був ремісником і […]...

  18. “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...

  19. ХОТІЛА Б Я ПСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік * * * Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. […]...

  20. Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Леся Українка. Портрет В. Касіяна І слово уста мої німії Оживило, І я вчинила диво… Я збагнула, Що забуття не суджено мені. Леся Українка “Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ…” Хто хоче пізнати життя Лесі Українки, повинен читати її твори. Саме в них уся її біографія, саме в поезіях цієї мужньої жінки концентрується її незглибиме […]...

  21. “Поетичне слово доспіло” (Іван Франко) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Франкова студія творчості Лесі Українки, що була надрукована у 1898 році у “Літературно-науковому віснику”, містить найбільш компетентні оцінки. Дебютна збірка “На крилах пісень” названа найважливішим здобутком української літератури за 1893 рік, хоч талант Лесі Українки “уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету”. Іван Франко певний, що майстерність авторки є “здобутком дуже інтенсивної духовної праці […]...

  22. ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Леся Українка (справжнє ім’я та прізвище Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді-Волинському (нині Житомирська область) у родині українських інтелігентів. Батько, Петро Косач, був повітовим службовцем – юристом, людиною передових поглядів; мати, Олена Пчілка, – українською письменницею. Леся навчилася читати в чотири роки, а в п’ять – грала на фортепіано й […]...

  23. Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Леся Українка народилася в м. Новограді-Волинському на Волині. Батьки поетеси були освіченими людьми: мама – відома письменниця Олена Пчілка. батько – юрист. У родині панувала атмосфера любові до української мови, культури, звичаїв і традицій. Лариса була допитливою дівчинкою, у чотири роки вже читала, а в п’ять написала змістовного листа своєму дядькові – професору Михайлові Драгоманову. […]...

  24. Леся Українка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім – Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу “Киевская старина”. Мати […]...

  25. Пісня про незнищеність краси – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Драма-феєрія “Лісова пісня” (1911) належить до шедеврів світової драматургії. Цей твір, що “як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки” (Максим Василь Касіян. Лукаш і Мавка. 1953 Рильський), не виник несподівано. До його появи поетеса готувалася ще у дитинстві, коли вперше почула про мавок і потай від усіх “в Колодяжному в місячну ніч […]...

  26. Життєвий і творчий шлях – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО (1880-1951) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Російська демократія закінчується там, де починається українське питання. Володимир Винниченко Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 р. в місті Єлисаветграді. У дитинстві був упертим і дуже непосидючим, і батьки надовго запам’ятали його витівки: одного разу по річці Інгул на ковзанах приїхав до бабусі й дідуся, що жили за півсотні кілометрів. Зростав […]...

  27. МОТИВ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Згадаймо, що таке мотив ліричного твору. Мотив – це те саме, що й тема. Аналізуючи епічні твори, використовують термін “тема”, а для епічних – “мотив”. Читаючи поезії Лесі Українки, малюйте в уяві картинки, образи, намагайтеся “побачити” вірш у барвах, відчути запахи, настрій, тоді ви глибше зрозумієте емоційний стан ліричного героя. Це допоможе навчитися визначати мотиви; […]...

  28. Життєвий і творчий шлях – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий. Павло Загребельний Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в Нагуєвичах поблизу Дрогобича на Львівщині в шанованій і досить заможній сім’ї коваля Якова Франка. Батько славився як […]...

  29. Життєвий і творчий шлях – ІСМАЇЛ ГАСПРИНСЬКИЙ (1851-1914) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Стосунки українців і кримських татар мають довгу історію, яка насичена багатьма подіями. Зауважимо, що досвід зв’язків цих двох народів не був виключно негативним, а мав і позитивний відтінок. Зокрема, українці давно відчували історичну спорідненість із кримськими татарами. Пам’ять про це збережена в українській мові, яка наповнена запозиченнями з тюркських мов, та фольклорі. Із цієї причини […]...

  30. Життєвий і творчий шлях – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Майстер віршової форми і легких граціозних пісень. Дмитро Донцов Олександр Кандиба (псевдонім – Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 р. на хуторі Кандиби недалеко від Білопілля на Сумщині. Є припущення, що його родовід сягає корсунського, а згодом ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Батько Іван займався рибним промислом в Астрахані, де й […]...

  31. “Contra spem spero!” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Датований 1890 роком, вірш “Contra spem spero!” (латин. – без надії сподіваюсь) став програмовим для усієї творчості Лесі Українки. У листі до брата Михайла поетеса назвала свій вірш безнадійно-надійним. Він народився у буянні весняного травня з-під пера дівчини, прикутої до ліжка і приреченої на операцію. Цей “приватний” контраст переріс у промовистий контраст художній. Сповнений алегоричних […]...

  32. А В СЕРЦІ МОЄМУ СПІВАЄ ВЕСНА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ У Львові вийшла і друга поетична збірка Лесі Українки – “Думи і мрії” (1899). У її творчості, вочевидь, відбувся певний злам, подібний до того, який пережив Тарас Шевченко в період “трьох літ”. Вона без жалю прощається з романтичними мріями: Мрії рожеві, тепер я розстануся з вами. Мрія новая літа надо мною орлом. Прощається зі сльозами, […]...

  33. ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Відомий український мислитель Григорій Сковорода повчав: “Бути щасливим – це значить пізнати, знайти самого себе”. Але чи існують прості способи, як пізнати себе? Які життєві правила треба засвоїти на шляху до свого щастя? Звичайно, якби існували такі дороговкази, то всі відразу засіли б за книжки, щоб їх вивчити. Хоча, навіть опанувавши їх “на відмінно”, ти […]...

  34. Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Ви вже знаєте, що справжнє прізвище Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач, і цей псевдонім, який дуже зобов’язує, своїй талановитій доні дала відома українська письменниця Олена Пчілка. Лариса була другою дитиною в сім’ї Петра та Ольги Косачів і народилася 25 (13 – за старим стилем) лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Первісток Михайло, не набагато старший […]...

  35. СПІВЕЦЬ – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні. Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...

  36. ДАВНЯ ВЕСНА – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...

  37. Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – славетного […]...

  38. “І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років ІВАН ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИМ 1769-1838 …він з великого пожару України Найбільшу спас народну святість – Слово… Іван Франко На витоптаному пустирі нашої ІСТОРІЇ раптом СМІХ Котляревського. Саме в той час, коли начебто й нічого було сміятися… Євген Сверстюк, український літературний критик, поет, філософ Він зачитувався “Дон Кіхотом” Сервантеса. Принаймні так переповідали його сучасники. Він і сам […]...

  39. Життєвий і творчий шлях – Ольга Юліанівна Кобилянська – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора, що на Південній Буковині в Карпатах (тепер Румунія), в сім’ї дрібного урядовця народилася Ольга Юліанівна Кобилянська. Батько Ольги Кобилян–ської рано осиротів, самотужки здобував освіту, заробляючи на неї приватними уроками (навчав грамоти дітей по різних сім’ях). Це дало змогу обійняти посаду підрядного Урядника, а згодом – мандатора. Свою кар’єру […]...

  40. Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Леся Українка написала “Лісову пісню” влітку 1911 року в Кутаїсі за чотири дні. Три дні опісля поетеса опрацьовувала твір, а потім відіслала його матері – Олені Пчілці. Враження, яке справила “Лісова пісня” на матір, було величезне. Леся Українка писала матері на Україну в листі з Грузії 20 грудня 1911 року: “Успіх “Лісової пісні” серед вас […]...

Життєвий і творчий шлях – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст
«
»