Романна епопея про Івана Мазепу – Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст

Related posts:

1. Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Богдан Лепкий (автопортрет, 1907) Богдан Лепкий (повне ім’я – Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в селі Кривенькому на Тернопільщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався в школі та в гімназії в Бережанах. Навчаючись у гімназії, написав перші літературні твори, захопився малярством. Після гімназії вступив до Віденської академії […]...
2. Роман МОТРЯ – Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Історична основа роману Трилогію Богдана Лепкого відкриває роман “Мотря”. У центрі цього твору – Іван Мазепа, український політик і державний діяч, який дістав гетьманську булаву в 1687 році. Він зміцнив козацьку державу, над усе прагнув позбутися залежності від Москви, а в 1708 році підтримав шведського короля Карла XII у війні проти Росії. Мазепа ввійшов в […]...
3. Історична повість Мотря – БОГДАН ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання. Над романом-епопеєю про гетьмана І. Мазепу письменник почав працювати 1923 р. Робота тривала аж до кінця життя, але так і не була завершена. Роман Б. Лепкого – пенталогія, однак найпопулярнішими стали такі частини епопеї, як “Мотря”, “Не вбивай” і “Батурин”, тому за твором закріпилося визначення “трилогія”. Роман-епопея – один із різновидів епічних жанрів, […]...
4. ЖУРАВЛІ – Богдан Лепкий (1872-1941) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА У Лепкого виробилася властива йому манера письма: щира, лаконічна, хвилююче тепла, з глибоким психологічним підтекстом. Роман Коритко Народився письменник Богдан Лепкий у селі Кречулець на Тернопіллі 9 листопада 1872 року в родині сільського священика. Перші уроки освіти здобув у родинному домі. У п’ятирічному віці прочитав повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка, знав напам’ять твори Тараса Шевченка. Закінчив […]...
5. БОГДАН ЛЕПКИЙ (1872 – 1941) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Дослідники творчості Б. Легшого стверджують, що бібліографія його наукових і художніх праць становить до тисячі позицій і в українській літературі більше за нього написав тільки І. Франко. Автор романів, повістей, оповідань, казок, збірок поетичних творів, блискучий перекладач, учений-літературознавець і мистецтвознавець, публіцист, художник, активний громадський діяч та ідеолог Українського Січового стрілецтва, талановитий педагог – ось неповний […]...
6. МИШКА – БОГДАН ЛЕПКИЙ (1872 – 1941) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” (Казка для дітей: для малих і великих) Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. У самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! Мишка […]...
7. Пантелеймон Куліш – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. Одночасно […]...
8. Сценічне життя драми. Богдан Ступка в ролі Миколи в постановці Київського драматичного театру імені Івана Франка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА Мета: дізнатися про сценічну історію п’єси, різноманітні варіанти їх прочитання; розвивати в учнів емоційність, вміння знаходити матеріал у різних джерелах інформації, систематизувати його; виховувати інтерес до театрального мистецтва, почуття поваги до творчих пошуків українських митців – режисерів, акторів. Обладнання: відеофрагменти з постановок п’єси, фільмів за твором (на вибір вчителя або учнів), фото з театральних вистав. […]...
9. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – Українська література кінця XIX – початку XX ст Період останніх десятиліть XIX ст. і початку XX ст. для українського письменства став особливим. Такого потужного грона літературних талантів, як це було в тогочасній українській літературі, не мала жодна європейська. Зміни в естетичній свідомості митців зумовили різноманітність і високу художність творчих надбань. Тоді ж чітко визначилися дві основні тенденції літературного розвитку. Одна була вже звична, […]...
10. Філософія історії – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” – Лев Толстой 1828 – 1910 Багато з розділів “Війни і миру” присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не підвладний волі конкретних людей розвиток. Однак у чому ж причина історичних подій, “руху” […]...
11. Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Михайло Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї службовця. Початкову освіту здобув у містечку Барі, потім навчався в Шаргородському духовному училищі на Вінниччині. У цей час захопився літературою, почав планувати власне літературне майбутнє. Через складні родинні та матеріальні обставини не зміг вступити до університету. Брак систематичних знань надолужував […]...
12. Від реалізму до модернізму – Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Писати М. Коцюбинський почав рано – у дванадцять років. Літературну славу здобув не одразу. Подав своє перше оповідання до журналу та дістав натомість пораду покинути літературу й “не калічити нашу святу мову”. Тож мусив довго й ретельно вдосконалювати свою художню техніку. Спершу М. Коцюбинський захоплювався реалізмом, наслідував І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. Писав твори для […]...
13. Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
14. Тематична і жанрова різноманітність лірики Івана Франка – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Лірика другої половини XIX – початку XX ст. Івана Франка виявилася найвагомішим творчим здобутком тогочасної української поезії. Поет плідно освоїв і зреалізував тематичні, стильові й жанрові можливості українського слова. Сергій Єфремов наголошував: “Виступивши, як сам каже, на ниву громадсько-літературної діяльності “впору тяжкого перелому” в галицькому житті, Франко… записав своє ім’я не тільки в подіях того […]...
15. Шлях Івана Франка до модернізму. Поетична суперечка з Миколою Вороним – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Микола Вороний. Фото, надіслане Михайлові Коцюбинському (1896) На початку XX ст. модерністські віяння набували поширення в Україні, а в середовищі молодих авторів були дуже популярні. Українські митці прагнули бачити українську літературу не народницькою чи просвітницькою, адже “фотографування” людських бід засобами слова давно себе вичерпало, а такою, де художні персонажі є цілісними характерами й повноцінними психотипами […]...
16. Поема Мойсей – філософське осмислення історичного шляху українського народу. Віра в його щасливе майбутнє. Проблематика твору – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА Мета: з’ясувати біблійну основу сюжету, розкрити проблематику, ідейно-художній зміст прологу до поеми; розвивати навички роботи з текстом, удосконалювати роботу над розкриттям ідейно-художнього змісту; виховувати критичне мислення, бажання працювати з додатковою літературою. Теорія літератури: філософська поема. Обладнання: текст твору, словник літературознавчих термінів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
17. Літературна діяльність – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ще навчаючись у хліборобській школі, поет брав активну участь у випуску рукописних журналів, до яких подавав власні твори. У 1903 році побував на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де зібралися відомі письменники. Познайомився з багатьма українськими митцями, почав планувати й власну літературну кар’єру. А в 1906 році вже підготував до друку поетичну збірку “З […]...
18. Модернізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Модернізм – комплекс мистецьких напрямів кінця XIX – перших десятиліть XX ст. із загальною орієнтацією на оновлення, або модернізацію. Створення світу (IX) (Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, 1905) Обкладинка часопису “Українська хата” (Михайло Жук, 1910) Наприкінці XIX ст. в літературі й культурі утвердився модернізм. Він зародився у Франції, а згодом поширився на всі європейські країни. На виникнення […]...
19. Схиляння перед красою – Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст “Інфанта” увійшла до поетичного циклу “Лілеї й рубіни”. Датуючи цей вірш, автор уточнив: “Накидано 1907 р. – викінчено 1922 р.”. Твір написаний у дусі символізму – це ліричний роздум, позбавлений життєвої конкретики. Не випадковим є й прийом сну (“Різьблю свій сон…”), який дозволяє відтворити в уяві риси ідеального жіночого образу та навіяні ним враження. З […]...
20. Літературна творчість – Василь СТЕФАНИК (1871-1936) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Василь Стефаник Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. Початкову освіту здобув у Русові, згодом навчався в Снятині, у гімназіях Коломиї та Дрогобича. У Коломиї почав писати літературні твори, а в Дрогобичі захопився громадською діяльністю. За наполяганням батька В. Стефаник став […]...
21. Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився б грудня 1871 року на Катеринославщині (нині – Дніпропетровська область). Його батько був ремісником і дрібним торгівцем. Дитинство М. Вороного минуло в Харкові. Навчався він у Харківському й Ростовському реальному училищах, у гімназії в Ростові-на-Дону. У сьомому класі гімназії за участь у революційній організації потрапив під нагляд поліції, […]...
22. Літературна творчість – Володимир ВИННИЧЕНКО (1880-1951) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Коли журнал “Київська старовина” оголосив конкурс на кращий літературний твір, В. Винниченко запропонував своє оповідання й переміг. Відтоді його твори стали часто з’являтися в періодиці, а в 1906 році вийшла ціла збірка оповідань “Краса і сила”. Тоді письменник спробував себе в драматургії й написав твори “Дизгармонія”, “Щаблі життя”, “Великий Молох”, “Memento”, “Брехня”, “Чорна Пантера і […]...
23. Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
24. Журба і радість – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Невеликий за обсягом вірш на дві строфи й два місткі символи. В уяві ліричного героя “журба” і “радість” обертаються на універсальні рушії самого життя, протиставляються й парадоксальним чином поєднуються в складному переживанні. Здається, самого героя раптово охоплює емоційне осяяння-прозріння. Піднесена тональність, дивна суміш здивування й захоплення характеризують його почуття. Журба і радість, сльози і сміх, […]...
25. Трагедія правдивого слова (КАССАНДРА) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Міфологічна основа Леся Українка не раз зверталася до жанру драматичної поеми. Написала “Одержиму”, “Вавилонський полон”, “На руїнах”, “В катакомбах”, “Кассандру” та ін. Драматична поема – це жанр, що поєднує ознаки драми й ліро-епічної поеми. їй властиві світоглядний або морально-етичний конфлікт та віршовані діалоги, що нагадують гострі словесні поєдинки. Над “Кассандрою” Леся Українка працювала в 1901 […]...
26. Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й […]...
27. Повість ЛЮДИНА – Ольга КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Історія створення У 1887 році О. Кобилянська написала оповідання “Вона вийшла заміж”. Спроба видати твір у збірнику жіночої прози “Перший вінок” виявилась невдалою. Тоді авторка надіслала його до віденського журналу “An der blauen schonen Donau” (“На прекрасному голубому Дунаї”), Редактор видання не прийняв оповідання до публікації, однак підтримав творчі наміри авторки, порадивши “писати під кожним […]...
28. Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
29. Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Титан духу і думки Іван ФРАНКО (1856-1916) ■ Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “На дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, […]...
30. Богдан Лепкий. Огляд життя і творчості митця – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: ознайомити учнів з життєвим шляхом б. Лепкого; проаналізувати його громадянську і життєву позиції; вказати на роль у духовному відродженні нації; розвивати навички виразного читання, роботи з джерелами інформації; уміння аналізувати дібрані матеріали; на прикладі життя письменника виховувати в учнів патріотизм, віру в свої сили, бажання розвивати свої природні задатки і здібності. Теорія літератури: історичний […]...
31. Імпресіонізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Імпресіонізм (від фр. impression – враження) – мистецька течія останньої чверті XIX – початку XX ст., що зародилась у малярстві, а потім поширилася на інші види мистецтва. Її назва походить від картини відомого французького художника Клода Моне “Враження. Схід сонця”. Брати Едмон та Жуль Гонкури Представники імпресіонізму не зображували дійсність, а прагнули передати суб’єктивні враження […]...
32. Мелодія весни (Стояла я і слухала весну…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Назва “Мелодії” вказує на особливу роль музичного елемента у творах циклу. Майже цілком на слуховому сприйнятті побудована поезія “Стояла я і слухала весну…”. В осягненні природного довкілля лірична героїня покладається на свою здатність дослухатися до загадкової й чарівної “мови” весни (“вона мені багато говорила…”). Надалі звукова образність у вірші конкретизується (“вона мені співала…”) і зрештою […]...
33. Володимир ВИННИЧЕНКО (1880-1951) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Володимир Кирилович Винниченко народився 28 липня 1880 року у Єлисаветграді (нині – Кропивницький) у сім’ї селянина. Закінчив народну школу, навчався в місцевій гімназії. Був відрахований через конфлікт з адміністрацією, а в 1900 році підготувався і склав іспити в Златопільській гімназії, де й одержав атестат про середню освіту. Того ж року вступив на юридичний факультет Київського […]...
34. Краса материнства – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки “З вершин і низин” теж працював над розкриттям вічної теми. […]...
35. Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
36. Поетична творчість Павла Тичини – вершина української поезії XX cт. – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета”, – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех. Не секрет, що Тичина-семінарист багато читав і намагався бути в курсі всіх літературних новин. Особливе враження на […]...
37. Неоромантизм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Неоромантичний погляд на світ зазнав помітного впливу філософії Ф. Ніцше, який обгрунтував ідеал надлюдини – цілісної, вольової, духовно розвиненої особистості. Представники неоромантизму, як правило, зображували своїх героїв у виняткових обставинах. Їх захоплювала яскрава індивідуальність, наділена духовним аристократизмом, прагненням до ідеалу, волею до боротьби з усім, що обмежує розвиток людини. Прибічників неоромантизму приваблювали незвичайні життєві ситуації, […]...
38. Експресіонізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Експресіонізм – мистецький напрям перших десятиліть XX ст., що виник у Німеччині й поширився по інших європейських країнах. Теоретиками експресіонізму були К. Пінтус і К. Едшмід, у літературі цей напрям представляли С. Георге, Г. Тракль, Ф. Кафка, Б. Брехт та ін. Напрям постав як реакція на духовну кризу початку XX ст., що породила, особливо після […]...
39. Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка […]...
40. Експресіонізм у творах В. Стефаника – Василь СТЕФАНИК (1871-1936) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст На творчу манеру новеліста вплинув польський модернізм. Визнаючи роль лідера групи “Молода Польща” у своєму творчому становленні, В. Стефаник писав: “Станіслав Пшебишевський – сам великий і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво”. У новелах В. Стефаника переважають риси експресіонізму. Більшість творів В. Стефаника пов’язана з темою українського села. У розкритті теми він рішуче відійшов […]...