Цикл віршів Україна – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст
Безпосередньо до образу України Іван Франко у своїй творчості звертався кілька разів. Інша річ, що в радянські часи про ці патріотичні твори навіть не згадували, а вірші з циклу “Україна” (зокрема, “Розвивайся ти, високий дубе…” і “Не пора, не пора…”) зі збірки “З вершин і низин” не ввійшли до 50-томного видання творів митця.
Поезія “Розвивайся ти, високий дубе…” побудована на паралелізмах: настає весна у природі – починається весняне пробудження серед українського народу, його наближення до омріяної перемоги у визвольній боротьбі проти колоніального гніту, а також до здійснення мрії про власну державу. У цій поезії І. Франко наголошує на колишній величі козацької України й окреслює її споконвічні історичні межі: “Встане славна мати Україна, / щаслива і вільна, / від Кубані аж до Сяну-річки / Одна, нероздільна”. Рідна земля персоніфіковано постає розумною і дбайливою матір’ю власного народу, яка в довірливій розмові з найкращими синами й доньками повчає: “Пора, діти, добра поглядати / Для власної хати, / Щоб газдою, не слугою / Перед світом стати!” Як підступні сусіди у цій поезії згадані найближчі держави. Мати-Україна застерігає свій народ не спокушатися намовами не другів, не вдаватися до міжусобиць, не проливати крові своїх братів від Сходу до Заходу: “Чи ще ж то ви мало наслужились / Москві і ляхові? / Чи ще ж то ви мало наточились / Братерської крові?”. Вірш “Не пора, не пора, не пора..” із циклу “Україна” у роки Першої світової війни став народною маршовою стрілецькою піснею:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара –
Нам пора для України жить.
Не пора. Не пора. Не пора
За невігласів лить свою кров
І любити царя, що наш люд обдира, –
Для України наша любов.
Петро Кончаловський. Дуб (1951)
Образ України також присутній у віршах “Поет мовить”, “Україна мовить” із циклу “Поклони” у збірці “Мій Ізмарагд”, до якої ввійшли й поезії “Сідоглавому” та “Декадент”.
Назва збірки “Мій Ізмарагд” (1898) – надзвичайно влучна: у давній літературі “ізмарагдами” зазвичай називали збірники притч, статей і легенд проповідницького характеру. Поезії “Поет мовить” і “Україна мовить” важливі для усвідомлення страждань і негараздів, яких довелося зазнати І. Франкові, бо оточення не розуміло його далекоглядності. У вірші “Поет мовить” ліричний герой скаржиться матері-Україні, що його найкращі пориви стали пропащою справою: “Україно, моя сердечна нене! / Не лай мене, стражденна, незабута, / Що не дало моє життя злиденне / Того, що ждати ти могла від мене!” Проте Україна не сприймає розпачу й слізливих жалів свого сина. Вона спонукає його стати самодостатнім, не зважати на пересуди й наклепи, завжди пам’ятати, що життєвий вибір він зробив свідомо:
Мій синку, ти би менш балакав,
Сам над собою менше плакав,
На долю менше нарікав!
На шлях тернистий сам подався
І цупко по тернах подрався, –
Чого ж ти іншого чекав?
Олена Кульчицька. Українські січові стрільці (1915)
І що тобі за кривда сталась?
Що підняли на тебе галас:
“Не любить Русі він ні раз!”
Наплюй! Я, синку, ліпше знаю
Всю ту патріотичну зграю
Й ціну її любовних фраз.
У ліриці І. Франка образ України надзвичайно близький міфологічному образові Діви-войовниці, яка у тяжкий час спромагається на значно більшу мужність, аніж чоловіки. Наприклад, таким уособленням Французької Республіки є національна героїня Жанна д’Арк.
Георгій Бельцов. Оксана (1964)
Діалог із текстом
1. Що ви можете сказати про образ України в ліриці I. Франка? Чому, на вашу думку, для поета він персоніфікований в образі міфологічної Діви-войовниці, здатної захистити себе в тяжкий час?
2. Проаналізуйте тему та ідею поезій “Розвивайся ти, високий дубе…” та “Не пора, не пора, не пора…” І. Франка. Чому ці твори актуальні досі?
3. Назвіть головні риси образу України-матері у збірці “Мій Ізмарагд” (поезії “Поет мовить”, “Україна мовить”) І. Франка.
Діалоги текстів
Порівняйте, як втілений образ України у творах Т. Шевченка та І. Франка.
Мистецькі діалоги
Розгляньте картину Георгія Бельцова “Оксана”. Чи близький образ дівчини на цій картині до персоніфікованого образу України, яка вимушена захищати себе? Чому ви так вважаєте?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)