Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь. Вітаїстична сила, щирість почуттів ліричного героя Лесі Українки – сильної (емоціями, волею, інтелектом) особистості, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Мета: визначити основні мотиви поетичної творчості Лесі Українки, її неоромантичний струмінь, дати характеристику ліричного героя поезій; розвивати навички сприйняття інформації на слух і запису її у вигляді тез, аналізу поетичного твору, узагальнення вивченого матеріалу, самостійної роботи на уроці, формувати почуття патріотизму та національної самосвідомості.

Обладнання: матеріали про творчість Лесі Українки, зібрані учнями до уроку, словник літературознавчих термінів, збірки поезій “На крилах пісень”, “Думи і мрії” та ін., підручник, монографії, літературні енциклопедії.

Теорія літератури: Неоромантизм та його ознаки (повторення та поглиблення поняття), вітаїзм.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (зачитування творів-роздумів “Чому Лесю Українку називали дочкою Прометея?”)

Орієнтовний текст твору

У своїй творчості Леся Українка зверталася до образу Прометея. Титан-Прометей став для неї величним символом революційного духу і безсмертя народу, нескореності, боротьби і віри в торжество правди, революційного перетворення світу, ідеалом героя-борця з царством насильства, рабської психології, суспільної інертності.

Я вважаю, що Лесю Українку називали дочкою Прометея ще й тому, що її життєвий шлях мав багато спільного з життям міфологічного героя.

Вона своїми віршами запалювала серця співвітчизників на боротьбу за національну незалежність, пробуджувала творчу уяву. Прикладом можуть бути десятки імен митців, на творчість яких вплинули поезії Лесі Українки, та сотні тисяч простих людей, в яких її вірші пробуджували почуття патріотизму та національної самосвідомості.

Вона мужньо терпіла фізичні страждання так само, як Прометей, прикутий до скелі жорстоким Зевсом.

Навічно залишиться поетеса в пам’яті нащадків. Про це свідчать твори, присвячені Прометею та видатній українці (література, живопис, кіно тощо), стійкий інтерес до цих зразків величі людського духу – геніальної дочки українського народу та міфологічного героя Прометея.

Прометей був титаном за походженням, а Лесю Українку можна назвати титаном духу.

Отже, враховуючи сказане, можна впевнено назвати Лесю Українку дочкою Прометея.

2. Словникова робота

Вітаїзм – це напрям в українській літературі та мистецтві першої половини XX ст. Проявився в кількох модерністських напрямах (неоромантизм, футуризм, експресіонізм). Грунтується на засадах гуманізму, загальнолюдських духовних цінностей, мистецьких критеріїв; активний романтизм. В українській літературі вітаїзм також стверджував життєвість, незнищенність нації. Представленийтворами М. Хвильового, Є. Маланюка, О. Ольжича, У. Самчука.

3. Бесіда з учнями

Ø Розкажіть про дитячі роки Лесі Українки.

Ø Яку роль у формуванні естетичних смаків і поглядів, в освіті майбутньої письменниці відіграла родина та культурне оточення?

Ø У чому громадянський та особистісний подвиг Лесі Українки?

Ø Сформулюйте громадянську позицію письменниці?

Ø Що свідчить про визнання великої поетеси в Україні та за її межами?

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Головні завдання уроку будуть такі: ми повинні не тільки познайомитися з ліричними творами Лесі Українки, а й визначити їх ідейно-художній зміст, знайти в них віддзеркалення неоромантичних тенденцій, познайомившись спочатку з поняттям неоромантизму, який був основою естетичної позиції Лесі Українки, дати характеристику ліричного героя поезій.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Лекція вчителя з елементами бесіди (учні складають тези лекції за планом, написаним на дошці)

План лекції

1) Характеристика доби, в яку розвивається творчість Лесі Українки.

2) Причини змін у культурному житті суспільства.

3) Особливості зображення проблеми призначення мистецтва і ролі митця в творчості письменниці.

4) Риси модернізму у творчості Лесі Українки.

5) Поняття неоромантизму.

6) Неоромантизм у світовій, українській літературі та у творчості Лесі Українки.

Ø Які процеси відбуваються в економічному та політичному житті світу на зламі століть? (Міжпредметні зв’язки з історією)

Ø Що вам відомо про модернізм як мистецький рух? (Міжпредметні зв’язки з художньою культурою)

Ø Що вам відомо про модернізм як літературний напрям? (Повторення вивченого на уроках української та світової літератур)

Лекція вчителя з елементами бесіди

Становлення творчості Лесі Українки припало на період зламу епох, коли відбувалася переакцентація естетичних та інтелектуальних цінностей, перегляд критеріїв, переоцінка явищ у контексті універсального культурного досвіду. На рубежі XIX-XX століть виникли нові погляди, концепції, вчення, привернуло до себе особливий інтерес те, що довгий час замовчувалося або не бралося до уваги. З чим пов’язані вищезазначені процеси?

Нова епоха відмовлялася від прагматики, від соціальної заангажованості, шукала ідеальні цінності та створювала культ “чистої” краси. Саме ці чинники спричинили філософську, естетичну переорієнтацію в культурі, мистецтві, літературі. У цей час особливо охоче розмірковували про місце й призначення мистецтва й митця, про артистизм, який мав би облагородити все довкола. Мистецьке середовище у багатьох видатних письменників стає пріоритетним об’єктом зображення. В українському письменстві можна спостерігати це явище в Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.

Бесіда з учнями

Ø Назвіть твори Лесі Українки, в яких ідеться про роль мистецтва та митця? (Учні згадують поему “Давня казка”.)

Для Лесі Українки проблема призначення мистецтва і ролі митця, художника була надзвичайно важливою й непростою. Письменниця врешті стала на бік особистісної, а не громадської моралі, обравши об’єктом зображення індивідуальне, неповторне “я”. У видатної поетеси на перший план виступає людина творча, зі своїми художніми шуканнями. Письменниця змальовувала особистість, що здатна протиставити себе натовпу, масі. Активність такої особистості й проявляється саме в цьому протистоянні, у здатності до бунту.

Бесіда з учнями

Ø Що вам відомо про розвиток модернізму в українській літературі (повторення вивченого на попередніх уроках)?

Ø Назвіть імена представників українського модернізму.

У період зламу століть формується новий, модерністський, напрям в українській літературі. Яскравий вияв модерністських тенденцій дослідники здебільшого вбачають у творчості Лесі Українки. Вона, як усі модерністи, зверталася у своїй творчості не до типових, а до індивідуальних характеристик людини, виводячи на перший план психологічні проблеми. Звідси прагнення збагнути таємниці людської психіки, потаємні, підсвідомі структури, інтерес до психологічного аналізу, що відкриває простір для вияву безлічі чинників впливу на формування характерів персонажів.

Питання нового, модерного, мистецтва стало для Лесі Українки чи не основним. У статті “Малорусские писатели на Буковине” вона пробує захищати нові явища й принципи, згодом у статтях “Винниченко” і “Новейшая общественная драма” висловлює програмові міркування про новоромантичний (термін Лесі Українки) напрям у західноєвропейській та українській літературах.

2. Зачитування тез, складених учнями. Доповнення, уточнення вчителя та учнів класу

3. Знайомство з літературознавчим поняттям “неоромантизм”

Заслуховується повідомлення учня (індивідуальне випереджувальне завдання. Завдання повідомлення – систематизувати і узагальнити інформацію, яка вже вивчалася на оглядовому уроці, присвяченому неоромантизму. Див. урок № 78.)

Неоромантизм – течія раннього модернізму в європейській художній культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття, умовне найменування комплексу різноманітних течій та естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі 19-20 століть як реакція на позитивізм в ідеології та натуралізм в мистецтві. Ці течії відродили ряд естетичних принципів романтизму – пафос особистої волі, заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики тощо. Спорідненість неоромантизму з декаденством проявляється в тому, що він створює штучний світ. Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького, авантюрного, “екзотичного” роману, основи якого заклали Майн Рід та Фенімор Купер.

Неоромантизм генетично пов’язаний з романтизмом. Характерними рисами неоромантизму є прагнення поєднати ідеал з дійсністю, привернути увагу до чуттєвої сфери людини, емоційно-інтуїтивного пізнання світу; усвідомлення індивідуальної і суспільної свободи, піднесення постаті визначного героя, який, зазвичай, є самотнім. Самотність у неоромантиків є виміром самоцінності й трактується як філософська категорія, що визначає високість душі. (Визначення записується в зошит.)

На естетику неоромантизму справили вплив філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, наукові відкриття З. Фройда, взаємодія з реалістичними тенденціями.

Персонажі у творах неоромантиків

Як і попередники – представники романтизму 19 століття, неоромантики заперечували прозу “обивательського” життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой – непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами “надлюдини”, вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.

Довідка. Тлумачення поняття “надлюдина”

Надлюдина, за Ніцше, автора теорії про надлюдину,- не раб загальноприйнятих думок і цінностей. Це людина гранично індивідуалістична, має сильну волю, сама обирає для себе моральні цінності, сама вирішує, що є добро і зло. це людина, яка не визнає осуду інших, зі зневагою ставиться до слабких і невдах, відчуває відразу до загалу як до натовпу.

Сюжет неоромантичного твору

Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.

Неоромантизм увійшов в україномовну літературу в кінці ХІХ століття і привніс корінні зміни в розвиток художньої свідомості, продовжуючи певні усталені традиції. “Покоління Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Миколи Вороного та інших… різко повернуло корабля української літератури в загальноєвропейське річище, при цьому не тратячи питомих національних ознак. Воно заперечило “народницький напрям” і “тенденційну поезію” (терміни Лесі Українки) й почало фактично витворювати явище, що ми тепер звемо неоромантизм”. (В. Шевчук).

У теоретичних працях Лесі Українки тлумачення “неоромантизму” має три аспекти: по-перше, стилю як певного лексико-синтаксичного оформлення художнього тексту; по-друге, як певної техніки “ліплення” характерів, що включає різкий поділ персонажів на головних і другорядних; по-третє, як певний мистецький “синтез”, як створення демократичного образу ідеалу людини майбутнього. У своїй літературній практиці поетеса прагнула до гармонійного поєднання цих трьох аспектів. Неоромантичні мотиви вона втілює, як правило, в ускладнених умовних художніх формах, із залученням багатозначних символів: алегорій, з варіативним повторенням певного ряду образів, що набувають відтак нової глибини значення. Леся Українка зробила найбільший внесок у розвиток неоромантизму у вітчизняній літературі.

4. Аналіз мотивів поетичної творчості Лесі Українки

Мета роботи: визначення головного мотиву творів та пошуку в них рис неоромантизму.

“Хто вам сказав, що я слабка…” (вірші поза збірками)

Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

Чи пісня й думка к волі?

Ви чули, раз я завела

Жалі та голосіння,-

То ж була буря весняна,

А не сльота осіння.

А восени… Яка журба,

Чи хто цвіте, чи в’яне,

Тоді й плакучая верба

Злото-багряна стане.

Коли ж суворая зима

Покриє барви й квіти –

На гробі їх вона сама

Розсипле самоцвіти.

Ø Визначте головний мотив поезії. (Утвердження незламності духу людини)

Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя. (Сюжет напружений, основа сюжету – боротьба сильної духом людини з власною фізичною слабкістю. Лірична героїня – людина сильної волі, яка не кориться долі, мужня. Їй властивий дух непокори, волелюбності, зневага до труднощів і втоми, гордовите бажання ніколи не бути слабкою, розбитою, зневіреною)

“Сторононька рідна! Коханий мій краю” (збірка “На крилах пісень”, цикл “Сльози-перли”)

Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.

Сторононько рідна! коханий мій краю! чого все замовкло в тобі, заніміло?

Де-не-де озветься пташина несміло,

Немов перед бурею в темному гаю,

І знову замовкне… як глухо, як тихо…

Ой лихо!

Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?

Чому ти не зійдеш на землю із неба?

Осяяти землю безщасную треба!

Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?

Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?

Ой горе!

О люде мій бідний, моя ти родино,

Брати мої вбогі, закуті в кайдани!

Палають страшні, незагойнії рани

На лоні у тебе, моя Україно!

Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?

Ой боже!

Коли ж се минеться! чи згинем без долі?

Прокляття рукам, що спадають без сили!

Навіщо родитись і жити в могилі?

Як маємо жити в ганебній неволі,

Хай смертна темнота нам очі застеле!

Ой леле!

Завдання

Ø Визначте головний мотив поезії. (Ідея патріотизму)

Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя. (Сюжетові притаманні напруженість, елементи боротьби: “Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?”, “Прокляття рукам, що спадають без сили!”; прагнення волі, зневага до офіційної позиції щодо становища України в Російській імперії. Поетеса всупереч тиску влади пише про кривди рідного краю. Ліричний герой зневажає буденність, животіння, життя без боротьби)

“Нічка тиха і темна була” (збірка “Думи і мрії”. Цикл “Мелодії”)

Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.

Нічка тиха і темна була.

Я стояла, мій друже, з тобою;

Я дивилась на тебе з журбою,

Нічка тиха і темна була.

Вітер сумно зітхав у саду.

Ти співав, я мовчазна сиділа,

Пісня в серці у мене бриніла;

Вітер сумно зітхав у саду…

Спалахнула далека зірниця,

Ох, яка мене туга взяла!

Серце гострим ножем пройняла…

Спалахнула далека зірниця…

Завдання

Ø Визначте головний мотив поезії. (Оспівування краси рідної природи).

Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя. (Картини природи передають внутрішній стан героїні: розуміння нею неможливості повноти людського щастя співзвучне настрою природи “вітер сумно зітхав у саду”; тиха і темна ніч контрастує з піснею, яка бринить у серці героїні.)

Інтимна лірика Лесі Українки “Квіток, квіток…”. “Ви щасливі, пречистії зорі”

Слово вчителя. Інтимна лірика Лесі Українки своєрідна, навіть віддалено ніким не повторена у мотивах і образах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вона є виразом найболючішої, найпрекраснішої, найшляхетнішої часточки жіночої душі. Стосунки поетеси із Сергієм Мержинським – це історія взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного єднання і… кохання без відповіді, нездійснених мрій, вічної розлуки, гіркої самотності. Низка поезій, присвячених взаєминам поетеси із Сергієм Мержинським, не об’єднана в цикл, але сприймається як “лірична драма кохання”. Цей вірш – посвята Сергію Мержинському, який помер у березні 1901 р. (Вірші не аналізуються: ця робота здійснюватиметься на наступних уроках.)

Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору

Скупа весна твого скупого краю

Мені квіток багато не дала,

Тим спогадом собі я серце краю,

Як я тобі в дарунок їх несла.

То був останній дар.

“Квіток, квіток, як можна більше квітів

І білого серпанку на обличчя,

Того, що звуть ілюзією…” Боже!

Як часто ті слова вчуваються мені

Посеред ночі: “Квітів, безліч квітів!

Я ж так любив красу!.. ” Мій бідний друже,

Я принесла тобі всі квіти, що дала

Скупа весна твого скупого краю,

Я всі зібрала і в труну вложила,

Всю ту весну убогу поховала.

Як мало нам квіток дало життя,

А ми ж їх так любили! Чом, мій друже,

Ми не зростили більше їх для себе

В якому зільнику?.. Даремні жалі!

Ти спиш в землі між мертвими квітками,

І страшно думати мені про них

І про твій сон, я краще знов укрию

Серпанками ілюзії твій сон,

Щоб не чіпать страшних містерій смерті.

Я досить слухала її прелюдій,

Вони мені морозили всю кров,

Вони мене у камінь обертали;

Я досі того вимовить не можу,

Чого мене навчила пісня смерті.

Ні, ні, мій друже, спи спокійно, спи,

Я не скажу нікому слів таємних.

Квіток просив ти? Дам тобі їх більше,

Ніж та ворожая весна дала,

Весна та люта, що тебе забрала.

Я дам живих квіток, зрошу їх кров’ю,

І заблищать вони, немов рубіни, –

Не так, як ті бліді, убогі квіти

Весни лихої, і не будуть в’януть,

І в землю не підуть, і не умруть,

І ти знов оживеш в вінку живому

Живих квіток; ілюзії серпанок,

Серпанок мрій моїх тебе скрасить,

Та не закриє, будеш ти сіяти,

Як промінь сонця в мареві легенькім,

Що стелеться по золотому полі.

Нехай собі минає рік за роком,

Нехай мій вік уплине за водою,

Ти житимеш красою серед квітів,

Я житиму сльозою серед співів.

Виразне читання вірша “Ви щасливі, пречистії зорі…””, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору

Ви щасливі, пречистії зорі,

Ваші промені – ваша розмова;

Якби я ваші промені мала,

Я б ніколи не мовила слова.

Ви щасливі, високії зорі,

Все на світі вам видко звисока;

Якби я так високо стояла,

Хай була б я весь вік одинока.

Ви щасливі, холоднії зорі,

Ясні, тверді, неначе з кришталю;

Якби я була зіркою в небі,

Я б не знала ні туги, ні жалю.

Ø Визначте головний мотив поезії. (Оспівування гармонійного поєднання людини і природи)

Ø Назвіть неоромантичні риси ліричного героя. (Самотність)

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Творче завдання

Пласти тематичний словниковий диктант “Риси характеру ліричної героїні Лесі Українки” за її віршами.

Патріот, мужня, незламна, витривала, волелюбна, чуттєва, вольова, сильна, непокірна, самотня тощо (перелік може бути продовжений).

2. Продовжити речення

Характерні особливості лірики Лесі Українки полягають у злитті… (автобіографічного, громадянського, інтимного, узагальненого, створеного за допомогою художньої уяви).

3. Бесіда з учнями

Спробуйте скласти психологічний портрет ліричного героя Лесі Українки на основі творів, що аналізувалися. (Сильна духом особистість, яка вирізняється щирістю почуттів. Емоційна, інтелектуально розвинена, патріотична. Яка постійно шукає розв’язання най – гостріших духовних проблем життя. Відчуває зв’язок з природою, любить і славить життя попри все.)

4. Прокоментуйте вислів І. Франка

“Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності… Її поезія – то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна”.

Чи можна вважати цю оцінку творчості поетеси ілюстрацією до відповіді на попереднє завдання?

5. Установіть відповідність

Ключ: 1 Б; 2 Г; 3 Ж; 4 В; 5 Д; 6 А.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Рефлексія

Продовжити речення:

□ З тих віршів, що були прочитані на уроці, найбільш мене схвилював…

□ Життєвий досвід Лесі Українки, втілений у віршах, може допомогти людині…

□ Життєвий досвід Лесі Українки, втілений у віршах, може допомогти особисто мені…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

2. Повторити поняття символічність, романтичний образ, контраст, афористичність, актуальність твору, романтичний образ.

3. Творче завдання: Схвальну рецензію на книгу “На крилах пісень” написав О. Маковей, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси: “Перший – то сумовитий погляд авторки на своє життя і долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе”. Прокоментуйте цей вислів.

4. Індивідуальні завдання: підготувати виразне читання віршів “Мріє, не зрадь!”, “Contra spem spero”.



(1 votes, average: 5.00 out of 5)