Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму

* * *

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб’єш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою…

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

1896

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас поезія? Які образи поезії вразили найбільше?

2. До якого циклу належить поезія “Слово, чому ти не твердая криця…”?

3. Поясніть, як образи поезії пов’язані з назвою циклу.

4. Поміркуйте, чому поетеса порівнює слово з крицею.

5 Які мотиви поєдналися у творі?

6. Доведіть, що лірична героїня твору вірить у силу слова.

ПІЗНЯ ПОЕЗІЯ

Третя збірка Лесі Українки “Відгуки” вийшла друком у 1902 році в Чернівцях. Вона містила поезії, написані з кінця 1899 до червня 1901 року. Нова книжка була порівняно невеликою: окрім власне ліричних творів, що поєднані в цикли “Із циклу “Невольницькі пісні”, “Ритми”, “Хвилини”, “Легенди”, до неї ввійшла також драматична поема “Одержима”. У збірці переважають громадянські та психологічно-особистісні мотиви, а доля, муза, пісня, боротьба, смерть і вічність складають основу образної палітри.

Чимало творів Леся Українка не включила до складу збірок. Це досить різні в ідейно-тематичному й образному плані поезії. Серед них і відомі вірші “Як я люблю оці години праці…”, “Часто кажуть: “ясні зорі…”, “Мріє, не зрадь!..”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль…”. Значну частину своєї інтимної лірики поетеса вирішила не публікувати з особистих міркувань. Ці поезії побачили світ уже після смерті Лесі Українки.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

Дайте короткі відповіді на запитання.

– Коли й де вийшла третя поетична книжка Лесі Українки?

– Які цикли до неї ввійшли?

– До яких мотивів та образів звернулась авторка?

– Які поезії Леся Українка не включила до збірок?

ПОЕТИЧНИЙ ОБРАЗ МРІЇ (“МРІЄ, НЕ ЗРАДЬ!..”)

Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без сумнівів і тривоги за наслідки революційної боротьби. Тоді й постав ліричний монолог “Мріє, не зрадь!..”, що поєднав разом неспокій і самозречення.

Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі (“я вже зрікаюсь життя”). Зосередження на вищій меті спричиняє внутрішній конфлікт (“…я душею повстала сама проти себе”), подолання останніх сумнівів та усвідомлення власного покликання на боротьбу за мрію: “…хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, /а як прийдеться згинуть за теє – дарма!”

У вияві громадянських настроїв Леся Українка свідомо уникала конкретики.

Це прикмета її творчої манери. Ми довідуємось про тугу героїні за ідеалом, безрадісні дні й безсонні ночі, появу надії та про серце, сповнене мрією, про самозречення й готовність до смерті в боротьбі. Творчість для поетеси – це перш за все мистецтво, тому навіть у розкритті громадянських тем і настроїв вона зберігала вірність принципам модерністського естетизму.

Читацький практикум




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму