Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви (Слово, чому ти не твердая криця)
Мета (формувати компетентності): Предметні (розкривати мотиви віршів; характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; давати оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення; критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі); Загальнокультурні (виховувати повагу до життя-подвигу славетної українки, переконання, що за будь-яких обставин потрібно зберігати стоїцизм духу; усвідомлювати важливість духовної цінності неоромантичного світогляду; розуміти те, що любити “слово у вірші” – могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини; розвивати естетичний смак).
Обладнання: підручник, портрет Лесі Українки.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ ЗАНЯТТЯ
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
ІV. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Бесіда з учнями
1. Чи можна сказати, що слово є зброєю? Свою думку аргументуйте. 2. Чи можна поранити словом? 3. Чому людина відчуває біль від слова?
Прокоментуйте прислів’я про силу слова
Давши слово – держись, не давши – кріпись. Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш. Шабля ранить голову, а слово – душу. Рана загоїться, зле слово – ніколи. Удар забувається, а слово пам’ятається. Від теплого слова й лід розмерзає. Гостре словечко коле сердечко. Слово – не стріла, а глибше ранить. Вода все сполоще, а злого слова – ні. Вола в’яжуть мотуззям, а людину словом. Слово старше, ніж гроші. Добре слово варт завдатку. Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. Не роби з писка халяву. Більше діла – менше слів. І від солодких слів буває гірко. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Добре слово краще, ніж готові гроші. Слово до слова – зложиться мова. Не кидай словами, як пес хвостом. Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість. Їж борщ з грибами і держи язик за зубами. На чужий роток не накинеш платок. Хто мовчить, той двох навчить. Довгим язиком тільки полумиски лизать. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Дурний язик голові не приятель.
Вступне слово вчителя
Поетична спадщина Лесі Українки не тільки належить українському народові, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. А поетичним маніфестом письменниці, її мистецьким кредо став вірш “Слово, чому ти не твердая криця?”. Письменниця звертається до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, а отже, “здіймати вражі голови з плеч”. З іменем Лесі Українки в українську літературу ввійшов співець осяйних ідеалів людства, письменник-громадянин.
Виразне читання поезії “Слово, чому ти не твердая криця?”
Бесіда за змістом прочитаного
1. Які враження у вас викликав твір? 2. У чому ви вбачаєте його ідею? 3. Яка тема вірша? 3. Як авторка ставиться до свого таланту? Підтвердіть свою думку словами з поезії. 4. Чому письменниця ототожнює слово із живою істотою? Які прийоми вона для цього використовує? 5. Як ви гадаєте, чому авторка більше покладається на силу своїх творів, аніж на фізичну силу? 6. Кого Леся Українка вважає месниками, що візьмуть її зброю?
Робота з таблицею
Жанр | Громадянська лірика |
Тема | Звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини |
Ідея | Уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості |
Римування | Парне |
Віршовий розмір | Чотирьохстопний дактиль |
Епітети | Твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки) |
Метафори | Зброя “іскриста”, “єдиная зброя”, “меч на катів”, “щира, гартована мова” |
Коментар учителя
У першій строфі поезії письменниця звертається до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, а отже, “здіймати вражі голови з плеч”. А наступна строфа – це по суті аналіз “своєї письменницької громадянської позиції”, поетеса ніколи не видобувала фальшивих нот зі своєї ліри для боротьби з ворогом, гартувала слово кров’ю власного серця. Це добре передано за допомогою алітерації – звукових повторів. Третя строфа – переконання в доцільності своєї письменницької праці, адже її слова приносять людям утіху. У наступній строфі – думка, що її “слово” може стати “кращим мечем на катів”. Дві останні строфи сповнені радісним переконанням: гартоване кров’ю серце, щире, вистраждане всім життям, художнє слово стає міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких вона й гартує цю свою зброю.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати літературознавчий аналіз твору.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)