Страхування та страхові послуги
Страхування – система економічних відносин, що включає утворення спеціального фонду засобів (страхового фонду) і його використання (розподіл і перерозподіл) для подолання і відшкодування різного роду втрат, збитку, викликаних несприятливими подіями (страховими випадками) шляхом виплати страхового відшкодування і страхових сум.
У страхуванні обов’язкова наявність двох сторін: спеціальної організації, що відає створенням та використанням відповідного фонду, – страховика і юридичних і фізичних осіб, що вносять до фонду встановлені платежі, – страхувальників, взаємні зобов’язання яких регламентуються договором страхування відповідно до умов страхування. Учасниками страхових відносин можуть виступати також треті особи: застрахований і вигодонабувач – особа, призначена для отримання страхового відшкодування.
Суть страхування полягає в тому, що застрахований платить страхової компанії якусь суму. При настанні страхового випадку застрахований людина або вигодонабувач отримує суму, у кілька разів перевищує страховий внесок. Наприклад, при поїздках за кордон туристам рекомендують купити медичну страховку. При вартості страхового поліса 30- 40 дол, страхова компанія може відшкодувати витрати з лікування людини (раптово захворів або потрапив в автомобільну аварію) на суму до 30 000 дол.
У страхуванні виділяють чотири напрямки:
– обов’язкове і державне страхування;
– страхування особистої безпеки, коли основою економічних відносин є події в життя фізичної особи;
– майнове страхування, об’єктом якого виступають різні матеріальні цінності;
– страхування відповідальності (пов’язане з транспортом), предметом якого служать зобов’язання страхувальника щодо відшкодування збитку третім особам.
У кожному напрямку існують різні види страхування. Наприклад, за класифікацією країн ЄС існує до 18 видів майнового страхування.
По терміну договір страхування може бути безстроковим (або довічним) і тимчасовим: короткостроковим (від декількох місяців до 1 року), довгостроковим (від 1 року до 5 років) і до певного терміну.
Страхувальник (застрахований) – це фізична або юридична особа, що виражає страховий інтерес і вступає в цивільно-правові відносини зі страховиком в силу закону або двосторонньої угоди (договору страхування). Страхувальниками в Росії визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками в силу закону. Вони можуть укладати договори про страхування третіх осіб на користь останніх (застрахованих осіб).
При цьому вони можуть призначати фізичних або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат за договорами страхування. Страхувальник зобов’язаний своєчасно вносити страхові внески (страхові премії).
Страховка має два значення. По-перше, це страхова сума, яку отримує страхувальник при настанні страхового випадку, а по-друге, це договір страхування.
Страховик – організація, що проводить страхування і приймає на себе зобов’язання відшкодувати страхувальникові або іншим особам, які беруть участь у страхуванні, збиток або виплатити страхову суму.
Страхування може бути обов’язковим і добровільним. Добровільне, на відміну від обов’язкового, виникає на основі добровільно договору, що укладається між страховиком і страхувальником.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)