Інструменти соціальної політики
Поняття соціальної політики
Соціальна політика – це система заходів, розроблених державними органами з метою розподілу соціальних благ в суспільстві.
У більш широкому розумінні соціальна політика характеризується як державне забезпечення соціальної стабільності суспільства за допомогою ринкового механізму
Заходи соціальної політики реалізуються за допомогою інструментів соціальної політики.
Одним з основних інструментів соціальної політики є перерозподіл і розподіл доходів населення, де ключова роль відводиться державному бюджету.
Державний бюджет акумулює кошти, отримані від справляння податків, проводить трансфертні платежі і формує систему соціального забезпечення, страхування, соціального захисту і т. д.
Потрібно відзначити, що не варто допускати надмірне втручання держави в перерозподіл доходів, оскільки це може знизити мотивацію населення до отримання доходів. Зростання оподаткування призводить до зниження виробничої активності.
Високі допомоги тягнуть розвиток явища соціального утриманства, коли населенню для гідного рівня життя досить виплачуваних допомог. Ще однією проблемою інструменту перерозподілу доходів є втрата частини доходів, пов’язана з осіданням частини посібників в державних структурах.
Соціальне страхування як інструмент соціальної політики
Соціальне страхування є одним з найбільших інструментів соціальної політики.
Соціальне страхування здійснюється за різними програмами, які гарантують населенню захист в разі настання страхового ризику, на який поширюється та чи інша програма.
Найбільш поширеними соціальними ризиками є втрата працездатності, втрата годувальника, безробіття, наступ пенсійного віку та інші.
Таким чином, наступ страхових ризиків можливо у всіх верствах населення, чим обумовлена необхідність розгалуженої системи соціального страхування.
Виділяють наступні види соціального страхування:
- Обов’язкове соціальне страхування Добровільне соціальне страхування
Обов’язкове соціальне страхування – один з видів соціальних гарантій, забезпечених державою за допомогою позабюджетних фондів.
Добровільне соціальне страхування полягає в солідарній допомоги без гарантованої підтримки держави на основі соціального партнерства працівника і роботодавця і залежно виплачуваних допомог від рівня страхових внесків.
Кошти, отримані від страхових внесків, перераховуються в соціальні фонди, які направляють їх на здійснення грошових виплат, допомог, надання пільг і субсидій, фінансування надання соціальних послуг.
Пенсійне страхування як інструмент соціальної політики
Пенсійне страхування є одним з найбільших інструментів соціальної політики.
Пенсії – це грошові виплати, гарантовані державою, в разі втрати годувальника, втрати працездатності або досягнення пенсійного віку.
Виділяють наступні види пенсій:
- Страхові; Соціальні
Страхові пенсії призначаються за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника. Соціальні пенсії призначені для тих, у кого немає права на отримання трудових пенсій. Соціальна допомога як інструмент соціальної політики
Соціальна допомога – це державна підтримка населення, чий рівень життя впав у зв’язку з низьким рівнем доходу, станом здоров’я, віком і потребує матеріальної підтримки.
Соціальна допомога здійснюється у формі соціальних пільг і виплат. Пільги здійснюються в натуральній і грошовій формі і розподіляються за принципом адресності.
Більшість видів соціальної допомоги фінансується з средст державного бюджету, але допускається і їх фінансування з коштів позабюджетних фондів.
Інструменти локальної соціальної політики
Локальна соціальна політика здійснюється в конкретному підприємстві або організації.
Держава гарантує законодавчими нормами базовий рівень захисту працівників при службових відрядженнях, несенні державної служби, отриманні освіти, при звільненні, ліквідації або скорочення і т. д.
Додаткові соціальні гарантії працівникам закріплюються в локальних актах організації і колективному договорі, який укладається між суб’єктами трудових відносин за участю профспілки.
Додаткові соціальні гарантії залежать від підприємства і можуть стосуватися всіх життєво важливих сфер, включаючи житло, надання медичної допомоги, пенсійне страхування та інше.
Локальні інструменти соціальної політики мають наступні види:
- Компенсаційний; Соціальний.
Компенсації – це матеріальні виплати, які виплачуються для заповнення витрат, понесених працівником при виконанні трудових обов’язків.
Компенсаційні виплати полягає у виплаті винагород за підсумки роботи з метою підвищення мотивації працівника.
Компенсаційний пакет соціальної політики організації включає в себе основну оплату праці, премії і бонусні виплати та соціальні виплати.
Таким чином, соціальні виплати як інструмент соціальної політики входить в компенсаційну систему соціальної політики підприємства.
Варто зазначити, що додаткові гарантії, що надаються підприємством, є інструментом не тільки соціальної політики, а й залучення висококваліфікованих працівників в організацію, що відповідає стратегічним завданням підприємств.
Соціальна політика підприємств здійснюється з питань соціального захисту працівників, організації оплати праці, її регулювання, а також облік соціальних інтересів суб’єктів трудових відносин через механізми компенсаційних виплат, забезпечення трудових пільг, а також при дотриманні принципу соціального партнерства.
Соціальне партнерство є також одним з інструментів соціальної політики і полягає у взаємодії роботодавця і представників працівників на підставі укладеного колективного договору з урахуванням принципів поваги та рівноправності сторін.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)