У фундаменті найскладніших систем дії знаходиться одиничну дію, т. Е. Дія окремої людини в його конкретної ситуації, яку він визначає як реальну і життєво важливу. “Дія – по Парсонсу – це певний процес в системі” суб’єкт дії – ситуація “, що має мотиваційний значення з точки зору чинного індивіда або, у разі колективу, мотивації складових […]
Об’єкт соціології здоров’я Коли перед дослідником стоїть завдання визначити об’єкт своєї роботи, то він розуміє під об’єктом деяку частину навколишнього світу, як об’єктивного, так і суб’єктивного, яка існує в якості реальності і не залежить від самого дослідника. В рамках соціології здоров’я під об’єктом слід розуміти різноманіття реальних проявів життєдіяльності як окремого індивіда, так і колективу […]
Перед тим, як прийняти те чи інше рішення, необхідно провести детальний аналіз даного процесу. Аналізування рішення представлені динамічним виміром даних, зібраних в результаті досліджень поточного стану ситуації в міжнародній політиці. Одним з найактуальніших підходів до аналітики ППР можна вважати методологічний індивідуалізм, що включає кілька етапів дослідження. На початку експерт повинен виділити особи, які відповідають за […]
Щоб позначити взаємні відносини між країнами в історичному аспекті, дослідники, що використовують традиційно-історичний підхід користуються терміном “Міжнародна система”. Засновник даного підходу в МВ позначає історичний досвід країн в якості основного критерію оцінки. При цьому дослідники, що працюють відповідно до принципів даного підходу, уникають моделювання абстрактних ситуацій. Приміром, Р. Арон (засновник) порівняно відносин між полісами стародавньої […]
Проблема розлучення знаходиться в тісному зв’язку із зміною типу відносин в сучасній сім’ї: нові моделі сім’ї породжують власні форми розриву цих відносин. Якщо в традиційному шлюбі під розлученням розуміють розрив відносин в юридичному, економічному, психологічному плані, що тягне за собою реорганізацію життя обох подружжя, то сучасні форми сімейних відносин припускають, що і після їх припинення […]
Символічний капітал – це капітал особливого роду. Звичайно, він служить психологічною основою для підтримки почуття власної гідності, самоповаги та сімейної гордості, оскільки мається на увазі висока репутація, довіра, повага оточуючих, добре ім’я. Але це, можна сказати, для внутрішнього споживання, головне – його висока конвертованість в інші види капіталів, у тому числі і в грошовий, що […]
Під соціальною революцією в сучасній науковій літературі розуміється різка зміна соціального ладу переважно насильницьким шляхом за участю великих мас народу; стрибкоподібне якісна зміна в розвитку соціальних явищ, процесів; спосіб переходу від однієї фази суспільного розвитку до іншої. За своєю суттю, революція являє собою складне соціальне явище, яке носить суперечливий парадоксальний характер: з одного боку, – […]
Які завдання стоять перед соціологією як наукою? 1. Методологічні. До них відноситься осмислення соціологією своєї ролі і місця серед інших наук; розробка методів просування до істинності та об’єктивності; вироблення принципів (т. е. якими способами просуватися вперед). 2. Теоретичні та описові. Узагальнення великої кількості емпіричного матеріалу, накопиченого в попередні періоди розвитку науки; розробка напрямків соціології не […]
Проблеми шлюбно-сімейних відносин приваблювали людей з давнини як предмет обговорення, вивчення, дослідження, тому що в основі цих відносин – один з найважливіших і найсильніших інстинктів людини – продовження людського роду, що забезпечує природне і безперервне відтворення людей. Всі спроби осмислення суспільного життя пов’язані з розумінням сімейно-рольової організації. Інтерес до походження людини завжди супроводжувався інтересом до […]
Люди прагнули до пізнання світу і навчання в усі часи. Однак говорити про доступну освіту можна тільки стосовно до сучасної школи. Спочатку навчання проходило в інших формах і традиціях. У чому ж різниця між сучасною школою і минулою? Перші школи з’явилися в античні часи, в Стародавньому Римі та Греції. Забезпечені сім’ї відправляли спадкоємців до відомих […]
Класифікація конфліктів різноманітна і залежить від безлічі факторів. Залежно від суб’єкта конфлікту розрізняють міжособистісні, міжгрупові і міжнародні. По спрямованості конфлікту можна назвати зовнішні і внутрішні конфлікти. Із зовнішніх конфліктів найбільш поширеними вважаються територіальні вимоги, розбіжності на дипломатичному або економічному рівнях. Всі ці конфлікти можуть виступати у формі воєн, збройних сутичок, політичних попереджень, економічних заходів. За […]
Типові помилки і труднощі застосування експерименту виникають у зв’язку з наступними причинами: 1) сформульовані гіпотези не відображають проблемних ситуацій, істотних залежностей в досліджуваному об’єкті; 2) в якості незалежної змінної виділений фактор, який не може бути причиною, стійкої детермінантою процесів, що відбуваються в досліджуваному явищі; 3) зв’язки між залежною і незалежною змінними мають випадковий характер. Неправильно […]
Вперше соціологічний аналіз символічного капіталу конкретної людини провів відомий американський соціолог У. Уорнер. Предметом його дослідження стали “значення і функції деяких символів сучасної Америки. Це результат польового дослідження наших політичних та історичних символів, символів еліти і обивателя… живих і мертвих, церковних і світських свят, а також “міфів” і ритуалів християнства “[604]. Першу частину великої роботи […]
Престижне споживання – складний, суперечливий і багато в чому загадковий феномен. Дійсно, з точки зору здорового глузду, людина, що купує товари і послуги не заради їх споживчих властивостей, т. Е. Не для того, щоб використовувати за призначенням, а з якихось незрозумілих міркувань, здається, м’яко кажучи, екстравагантним, що не від світу цього. Але і в гомеостатичну […]
Функції соціальної сфери Основна функція соціальної сфери – розвиток і відтворення, організація спілкування і взаємодії, цілісне задоволення насущних потреб всіх соціальних суб’єктів, які входять в суспільство – спільнот і соціальних груп, колективів, сімей, індивідів. Існують також такі функції соціальної сфери: Соціально-інтеграційна функція – це коригування процесу формування суспільного устрою за допомогою диференціювання і вливання індивідів […]
Для повних сімей дві найбільш складні проблеми – це погані житлові умови і брак грошей. Жінок вони турбують дещо більше, ніж чоловіків. Так, на погані житлові умови вказали 43,3% чоловіків і 46,4% дружин, а на матеріальні проблеми – 44,7% чоловіків і 45,3% дружин. У неповних сім’ях житлову проблему відзначило менше число опитаних (34,0%). У порівнянні […]
Кадрова проблема є ключовою для забезпечення життєздатності та сталого розвитку соціуму. До ключових можна віднести не просто важливі та актуальні “тут і зараз” проблеми – їх число незмірно, якщо починати рахунок з індивідуального рівня, – а саме такі, увага до яких індукує енергію у всіх точках соціального поля, стимулює подолання труднощів, оновлення та підвищення життєстійкості […]
Методом фокус-груп називають неформализованное інтерв’ю, проведена не з індивідуальним респондентом, а з групою. Елементи інтерв’ю, т. Е. Трансакції “інтерв’юер – респондент”, поєднуються в цьому методі з елементами групової дискусії, т. Е. Трансакціями “респондент – респондент”. Метою фокус-груп, на відміну від інших видів групових дискусій, є отримання інформації про думках і реакціях їх учасників. Досягнення інших […]
Сутність соціальної поведінки Соціальна поведінка людини виступає одним з об’єктів вивчення соціологічної науки. Дослідження в цій галузі почали проводитися ще з середини 19 століття, і, крім поняття “соціальна поведінка” в один ряд з ним встали такі елементи, як соціальна дія і взаємодія. Соціальна поведінка групи – в соціологічній науці це якісна характеристика соціальної дії і […]
Види і технології соціальної роботи Оскільки соціальна робота – це багатогранне поняття, то дуже важливо усвідомлювати, що воно може розпадатися на декілька видів, які мають своєю технологією і особливостями. Так, в науковій літературі виділяють наступні види і типи соціальних технологій, що забезпечують соціальну роботу. За ступенем новизни розрізняють принципово нові і традиційні технології соціальної роботи. […]
На сучасному етапі наукового розвитку соціологія молоді є самостійною область соціологічного пізнання. Її становлення в нашій країні здійснювалося в 60-х роках минулого століття, в період “хрущовської відлиги”, коли з’явилися перші дослідження молоді як окремої соціальної категорії, окремої соціальної спільності. Становлення самостійного напрямку соціологічних досліджень було обумовлено низкою об’єктивних факторів, посиленням ролі молодих людей у життєдіяльності […]
Для того щоб можна було зрозуміти сутність соціології та її окремих напрямків, необхідно розібратися в основних соціологічних поняттях і категоріях, а також в її структурі. Для початку введемо поняття соціологічного закону. На думку німецького соціолога і економіста Макса Вебера, закони соціології “являють собою підтверджену спостереженням типову ймовірність того, що за певних умов соціальну поведінку прийме […]
Соціальна політика іспанського держави Політика соціального забезпечення в Іспанії виражена в системі, регулятором якої є Держ-Міністерство зайнятості та соціальної підтримки населення. Даний орган забезпечує лише напрямок для розвитку працездатності в країні і поліпшенні рівня життя людей. Основну функцію в Міністерстві зайнятості відіграє державна адміністрація соціальної підтримки, яка поділяється на: Орган захисту соціального забезпечення, Правову службу, […]
Тепер повернемося до структури соціологічних категорій. 1. Категорії загальності (всесвіт, ноосфера, світ, суспільство). Вони використовуються тоді, коли встає питання, які універсальні і фундаментальні уявлення про світ можуть бути використані при осмисленні соціального буття. Їм відповідають поняття за обсягом: – універсальні (тотожні категоріям); – неуніверсальні (стимул). 2. Категорії якості (цивілізація, формація, культура, сталий розвиток). Вони показують […]
Сучасна антропологія включає ряд взаємозв’язаних і доповнюючих один одного напрямків у рамках єдиного дослідницького простору. Так, загальна антропологія вивчає походження людини, расообразовання, особливості фізичного типу рас і окремих етносів, його зміни під впливом середовища проживання, соціально-економічних та інших факторів [362]. Культурна антропологія проводить ретроспективний аналіз ранніх форм організації людських спільнот, зародження ціннісно-нормативних систем регуляції відносин […]
Форми сім’ї варіюються від суспільства до суспільства, від епохи до епохи. Культурні норми, крім усього іншого, наказують кількість подружжя, яке може мати одна людина, правила вибору шлюбних партнерів, роль глави сімейства, права та обов’язки родичів, місце поселення і генеалогію. Універсальність сім’ї як інституту розкривається в понятті “функції сім’ї”. Говорячи про функції сім’ї, слід пам’ятати, що […]
Релігія – це соціальний інститут, що виник на самому ранньому етапі існування людського суспільства і граючий у всі часи надзвичайно важливу роль. Американський соціолог Н. Смелзер вважає, що соціологія релігії – це вивчення системи вірувань і ритуалів, за допомогою яких група людей пояснює навколишній світ і реагує на те, що вважає надприродним і священним. Соціологія […]
Соціальна стратифікація – це характеристика динаміки напрямків і факторів зміни соціальної структури суспільства. Страта – сукупність людей, загальним ознакою якої є ранжування індивідів, соціальних груп і спільнот по різних рівнів доходу, образу і стилю життя, причетності до різних зразків поведінки і їх визнанням в суспільстві, що нерідко вимагає застосування показника “вище” і “нижче” [ 31]. […]
Взаємодія субкультур як міжкультурна комунікація У світі сьогодні існують найрізноманітніші види субкультур. Кожна з них має свої особливими, унікальними рисами, а також прагне до того, щоб роздобути довіру з боку якомога більшої кількості людей і, відповідно, залучити більше однодумців. Взаємодія людини і субкультури нагадує взаємовигідне співробітництво: субкультура надає особистості поле для її розвитку, всебічного вдосконалення, […]
Проблеми особистості й родини привертали увагу мислителів і вчених з моменту появи цивілізованих форм існування. Ці проблеми пов’язані з будь-яким членом суспільства і стосуються його особистих потреб і стимулів поведінки, співвідносяться з внутрішнім світом кожної людини і його найближчого оточення. Існує безліч підходів до трактування особистості, а також велика кількість концепцій і теорій, що пояснюють […]
Поняття “соціологія літератури” У самостійний напрям соціологія літератури виділилася в кінці 19 – початку 20 ст. на основі марксистської теорії суспільства. З цієї теорії вона запозичила такі поняття, як поняття класової свідомості, ідеології, відчуження. Соціологія літератури аналізує взаємозв’язки і взаємини між літературою і суспільством, виробництво і споживання культури в даній сфері. Яка Формує і відображає […]
Соціальне лідерство: що це? Соціальний лідер – це людина, яка є ключовою фігурою в процесі прийняття особливо важливих рішень, а також в системі соціального управління в цілому. Лідер, як правило, виділяється серед інших учасників колективу по ряду ознак і якостей, які притаманні виключно йому. Найчастіше, до числа таких якостей відносять професійну компетентність лідера, а також […]
Існує величезна кількість книг і публікацій про мережах: їх походження, видах, математичному апараті, методології, специфіку застосування в різних видах діяльності – бізнесі, організаційно-управлінській практиці і т. Д. Разом з тим пропонуються різні варіанти визначення поняття “соціальна мережа”, обговорюється його категоріальний статус. Не вдаючись в аналіз численних визначень, продовжимо намічену логіку. Найкращим є перший варіант – […]
З різних причин опитувані, як правило, не зацікавлені у відкритості свого прізвища і повідомляються даних. Подібна обережність зростає в дослідженнях оціночного характеру, коли висловлювані судження відносяться до конкретних органів влади, керівникам, службам. Анонімність стимулює щирість, а значить повноту і точність даних. Зрозуміло, що при деяких видах опитувань анонімність забезпечується автоматично, наприклад, якщо анкета публікується в […]
Як відомо, О. Конт був першим, хто звичайному житейському терміну “консенсус” (лат. Consensum – погоджуватися, узгоджуватися) надав категоріальний статус і зробив його центральним поняттям своєї соціології. Консенсус, по Конту, – це механізм підтримки цілісності будь-яких організмів, у тому числі і суспільства як соціального організму, шляхом передачі енергетичних, інформаційних та інших імпульсів від однієї частини до […]
Сутність соціальної сфери У сучасній науковій літературі існує велика кількість визначень поняття “соціальна сфера”. Також варто відзначити, що, крім натхнення цього поняття, воно використовується в різних контекстах. У широкому сенсі “соціальне” – це все те, що безпосередньо пов’язано з суспільством, з людиною і його життям у всіх проявах: економічної, політичної, соціальної і духовної. Сьогодні автори […]
Для посилення ефективності спостереження важливий не тільки вибір виду спостереження (або комбінації видів), але і складання плану дослідження, що відображає вихідні уявлення про характеристики досліджуваного об’єкта і фактах, які треба збирати. У плані відображаються терміни, визначаються засоби збору інформації. Масштаб спостереження, широта охоплення явищ залежать від обсягу фінансування, використання технічних засобів, кадрів спостерігачів і обробників […]
Методи, використовувані в соціології, досить великі, в соціологічному дослідженні застосовуються як загальнонаукові, так і спеціальні соціологічні методи дослідження. Тому неодмінною умовою є вибір таких методів, які дозволяють зібрати найбільший обсяг інформації про об’єкт і предмет дослідження. Чим об’ємніше об’єкт, наприклад, велике соціальне явище, тим ширший повинна бути інформація про нього і тим більше число опитуваних […]
Організація праці може розглядатися як на окремому підприємстві, так і в масштабах країни і суспільства. Такі види організації праці, як поділ і кооперація, оплата і стимулювання, дисципліна відомі з часів перших племінних об’єднань, що мали на чолі організатора-вождя. Про це свідчить зокрема наскальний живопис. Полювання на мамонта була цілком колективною справою, але чоловічим, тому поряд […]
У 1993 р ми провели дослідження з використанням даного методу з проблеми приватизації. Респондентам пропонувалося перевагу на кожну з сформульованих альтернатив. Зауважимо, що при використанні методу преференції необхідно дотримуватися певні умови. По-перше, альтернативою повинні бути дійсно диз’юнктивні судження, т. Е. “Не наповзати” один на одного, що вимагає великої аналітичного опрацювання досліджуваної теми. По-друге, проблема повинна […]
Держава Швеція розташована в Північній Європі. Чисельність населення країни – більше 10 мільйонів чоловік. Столиця Швеції – Стокгольм. Форма правління держави – конституційна монархія. Модель соціальної політики Швеції відноситься до політичного і історичного феномену. У підставі її походження лежить боротьба двох абсолютно протилежних систем – комуністичної і капіталістичної. Результатом такого зіткнення стало об’єднання обох систем. […]
Сімейне виховання – загальна назва для процесів впливу на дітей з боку батьків та інших членів сім’ї, з метою досягнення бажаних результатів. Визначальна роль сім’ї обумовлена її глибоким впливом на весь комплекс фізичного і духовного життя зростаючого в ній людини. Родина для дитини є одночасно і середовищем проживання та виховної середовищем. Вплив сім’ї, особливо в […]
Сучасна українська система освіти представлена трьома видами вищих навчальних закладів: академія, університет та інститут. Після закінчення школи абітурієнти стають перед важливим вибором і тут головне – правильно розуміти, чим відрізняється один вид від іншого. Про відмінності університету та інституту ми вже розповідали. Сьогодні поговоримо про різницю між академією та університетом. У суспільстві побутує думка, що […]
Теоретичні пошуки і формулювання англійців спрямовані на подолання крайнощів і дихотомій. Практично всі дослідники англійської школи ТМО практикують класичний підхід і мотивують це тим, що він укорінився практично у всіх видах людської діяльності. На відміну від американців, британці не використовують теорію ігор, а також не схильні до аналізу статистичних даних та використанню методик, популярних в […]
Контркультура – це особливе поняття, яке дослідники не рекомендують визначати, як тотожне ще одного відомого терміну – “субкультура”. Це пов’язано з тим, що контркультура може включати в себе абсолютно різні групи суспільства, а в рамки субкультур можуть входити конкретні культурні об’єднання. До того ж, контркультура не тотожна поняттю “безкультур’я”, оскільки вона несе в собі як […]
Основні засоби і носії соціальної реклами Різноманіття технічних і креативних засобів, які використовуються в соціальній рекламі, пояснюється її прагненням максимально впливати на свідомість людини і сприяти формуванню суспільних цінностей. На основі досліджень в галузі соціальної реклами виділяють наступні засоби, які впливають на потенційного споживача: Рекламний текст (для письмової та усної мови); Ілюстрації (фото, малюнки або […]
Постановка проблеми. “Я будую свої плани зі снів моїх сплячих солдатів”, – говорив Наполеон. Цей афоризм має глибокий сенс і з ним погодилися б не тільки великі полководці, а й державні діячі, великі менеджери, всі, хто організовує спільні дії багатьох людей. Суть його в тому, що успіх можливий тільки при високій колективної мотивації, а мотивація, […]
Важливою проблемою стратегічних досліджень була і залишається війна, а також її складові. Ще з давніх часів для держави війна була джерелом доходу і влади. Сьогодні нічого не змінилося, країни інсценують внутрішньо вторгнення інших держав, щоб заручитися підтримкою сильних сусідів, розвинути власну обороноздатність або щось приховати від світової громадськості. Сильні світу використовують ядерний арсенал країни, щоб […]
Виховання є частиною процесу соціального становлення людини і виступає як свідоме цілеспрямоване вплив на індивіда, соціальну групу з боку суб’єктів виховної діяльності, що ставлять своєю метою вироблення у виховуваних певних соціальних якостей. На процес соціального становлення людини, формування її особистості впливають різноманітні соціальні фактори, під впливом яких в окремих випадках можуть сформуватися неадекватні даному суспільству […]
Соціалізація особистості – це формування її здатності до життєдіяльності в суспільстві на основі засвоєння нею соціальних цінностей і способів соціально позитивної поведінки [55]. Якість і характер соціалізації значною мірою визначаються соціальним устроєм суспільства, в якому знаходиться особистість. Наприклад, в умовах тоталітаризму виникають протиріччя між особистим і суспільним буттям людини. Чим більше особистість схильна казенно-казармовою ідеології, […]
На сьогоднішній день поняття “Цивілізації” позначає всі найбільш значущі події і явища, що мали місце у світовій історії, а також цінності властиві сукупності людського суспільства. Термін “цивілізація” можна розтлумачити у двох ключах. Історичний період, нація і суспільство, що жило в даний період, виробляють власну неповторну культуру і духовні цінності, об’єднані в поняття цивілізації. Однак, кожен […]
Про пакетних поняттях в науковій літературі згадують досить часто, хоча суворої логічної їх розробки стосовно до соціальної науці поки немає. Одним з перших використовував дане формулювання А. І. Ракитов для аналізу поняття “інтерес”. За його оцінкою, особливість пакетних понять “полягає в тому, що один і той же термін, по суті, позначає ціле сімейство або пакет […]
Категорія “успішність шлюбу”, з точки зору соціологічного підходу до сім’ї, включає в себе наступні компоненти: – Характер і ступінь виконання соціальних функцій; – Характер і ступінь виконання індивідуальних функцій; – Ступінь задоволеності подружжя стосунками між ними і між іншими членами сім’ї (включаючи суб’єктивне відчуття щастя, характер і частоту конфліктів і т. Д.); – Ступінь і […]
Поняття “соціальна сфера” У сучасній науковій літературі існує велика кількість визначень поняття “соціальна сфера”. Також варто відзначити, що, крім натхнення цього поняття, воно використовується в різних контекстах. У широкому сенсі “соціальне” – це все те, що безпосередньо пов’язано з суспільством, з людиною і його життям у всіх проявах: економічної, політичної, соціальної і духовної. Сьогодні автори […]
Поняття соціальної політики Соціальна політика – це система заходів, розроблених державними органами з метою розподілу соціальних благ в суспільстві. У більш широкому розумінні соціальна політика характеризується як державне забезпечення соціальної стабільності суспільства за допомогою ринкового механізму Заходи соціальної політики реалізуються за допомогою інструментів соціальної політики. Одним з основних інструментів соціальної політики є перерозподіл і розподіл […]
Мотивація – це процес свідомого вибору людиною того чи іншого типу поведінки, що визначається комплексним впливом зовнішніх (стимули) і внутрішніх (мотиви) чинників [56]. У процесі виробничої діяльності мотивація дозволяє працівникам задовольнити свої основні потреби шляхом виконання трудових обов’язків. Структура мотивації особистості складається з мотивів, потреб, спонукань і мету, до якої прагне дана особистість. Мотив – […]
Поняття і цілі соціальних норм Кожне суспільство має власну певною системою норм, цінностей і т. п. При цьому норми регулюють не тільки поведінку представників соціуму, а й визначають цілі існування окремих людей і суспільства в цілому. На систему норм в суспільстві впливають соціально-економічні, політичні та культурні чинники розвитку. Крім того соціальні норми залежить від рівня […]
Соціальні норми в сучасному світі Виникнення нових видів відносин, в які вступає людина (міжособистісні на основі економічних, політичних і духовних зв’язків) призвело до висновку про те, що ці відносини не можуть формуватися, і, що найголовніше, регулюватися без певних соціальних норм. Соціальна норма виступає в якості одного з ключових аспектів, який досліджується в соціологічній науці вже […]
Соціологія мистецтва є галузь соціологічної науки, в центрі уваги якої – проблеми соціального функціонування мистецтва, різні форми взаємодії мистецтва і соціуму. В рамках області наукового пізнання виділяють два основних напрямки досліджень: Теоретичне – направлено на виявлення і вивчення форм взаємодії і взаємозв’язку суспільства і мистецтва, особливостей і специфіки впливу окремих соціальних груп і владних структур […]
Соціологічний аналіз: що це? Соціологічний аналіз є невід’ємною частою соціологічної науки. Саме завдяки аналізу відбувається інтерпретація основних даних, аналізуються актуальні проблеми в соціумі, відбувається пошук по їх універсального дозволу. Соціологічний аналіз відбувається при глибинному дослідженні основних соціологічних емпіричних даних. Соціологічні емпіричні дані – це дані, які характеризують конкретні соціологічні факти; дані, у вигляді яких ці […]
Основними координатами соціального порядку, т. є. векторами, які задають загальні орієнтації і спрямованість поведінки суб’єктів діяльності, є соціальна стабільність, соціальна мобилизованность і соціальна напруженість. Соціальна стабільність є передбачуваність і відтворюваність стійких і значущих форм повсякденної діяльності та патернів (схем) відносин. Стабільність являє собою темпоральну координату соціального порядку в тому сенсі, що вона виражає повторюваність і […]
Соціологічні дослідження багатогранної проблематики споживання набувають в сучасних умовах підвищене значення. Насамперед суспільство потребує повної і адекватної інформації про даний соціальний феномен. Це означає, що узагальнені статистичні дані про роздрібний товарооборот, структурі витрат домашніх господарств повинні доповнюватися репрезентативними відомостями про переваги, очікуваннях, смаках і мотивах прийняття рішень з приводу будь-яких консумматівних актів різними групами і […]
Діада (“двійка”) являє собою вихідну аналітичну соціальну систему. Т. Парсонс писав: “Систему можна розглядати як дві або більше взаємодіючі одиниці, які одночасно є один для одного акторами (т. Е. Самостійно діючими індивідами. – С. Ш.) і соціальними об’єктами” [747]. Під аналітичністю діади розуміється її сконструйованість в якості моделі соціальної системи. Мається на увазі, що в […]
На думку західних досліджень, теорія міжнародних відносин є наслідком поглядів на соціальне знання, що розвивається під впливом особливостей ідеології США. Прихильники американської школи схильні до віри в науковість отриманих даних, а також ефективність їх практичного застосування. Варто відзначити, що дана теоретична школа стала актуальною і затребуваною в період між Першою і Другою світовими війнами, з […]
Сутність соціально-класової структури Соціально-класова структура суспільства виступає в якості одного з об’єктів соціологічної науки. Автори розуміють під соціально-класової структурою ряд економічних ознак, а також їх відображення в різних сферах суспільного життя людини: Політичній сфері; Соціальній сфері; Духовній сфері. Ще такі давньогрецькі вчені, як Аристотель і Платон ділили громадську сферу на кілька соціальних верств: вищий, середній […]
У 2008 році відбудеться святкування ювілею, пов’язаного з творчістю знаменитого письменника Олександра Дюма. У зв’язку з майбутнім святкуванням “Товариство друзів Олександра Дюма в Росії” проводить соціологічні дослідження в середовищі молоді, покликані з’ясувати, наскільки популярно творчість письменника на початку XXI ст. в нашій країні. Тому просимо Вас свідомо поставитися до заповнення наведеної нижче анкети. Конфіденційність представленої […]
При вступі до вищих навчальних закладів абітурієнти вибирають не тільки спеціальність, а й програму навчання. Більшість університетів пропонують денну (очну), вечірню та заочну форми. У чому ж різниця між ними? Чим відрізняється очне навчання від заочного? Очне навчання передбачає особисту присутність студента на занятті, безпосередній контакт з викладачами. Залежно від завантаженості навчального закладу очна форма […]
Першим законом соціальних процесів Т. Парсонс назвав “підтримку взаємних рольових очікувань, які одного разу вже встановилися” [320]. Цей закон виражає тенденцію процесу взаємодії до самозбереження, незалежно чи навіть всупереч можливих змін зовнішніх умов, ресурсних факторів і особистісних диспозицій акторів. Дійсно, якщо руйнуються взаємні очікування, то анігілюється (зникає, розчиняється) і система відносин. Імовірність негативних наслідків подібного […]
Соціологія молоді – галузь соціології, що вивчає молодь як соціально-демографічну групу, процеси її соціалізації, адаптації, самовизначення, навчання, виховання, освіти, професіоналізації. Свій розвиток соціологія молоді одержала наприкінці 60-х рр. минулого століття. Проблемами соціології молоді займалися і займаються А. Гідденс, Д. Мід, А. Шюц, С. А. Губіна, Д. Л. Костянтинівський, Т. М. Кухтевіч, В. Т. Лісовський, Е. […]
Кожна наука виникає як відповідь на потреби суспільного розвитку. Спочатку зароджуються, формуються й розвиваютьсяокремі елементи науки, потім уточнюється і закріплюється її найменування, що пояснює сутність і зміст. Як вже було сказано спочатку, термін “соціологія” був введений французьким ученим, учнем відомого соціаліста-утопіста К. Сен-Симона Огюстом Контом в 1839 році. Багато ідей майбутньої соціологічної науки виникли задовго […]
Термін “соціальний капітал” являє собою словосполучення, в якому центром (глоса) є “капітал”, а доповненням, уточнюючим його вид, слово “соціальний”. Словосочетательная форма терміна орієнтує на облік наявних у науці визначень поняття “капітал” взагалі і категорії “соціальне”. Поняття капіталу – одне з найважливіших в економічній науці. Його включають в число основних факторів виробництва поряд із землею, працею, […]
З чим же пов’язане настільки рішуче заперечення деякими вченими соціологічних законів, номологічного знання як такого. Не претендуючи на повноту аналізу цього досить складного феномена, але також виносячи за дужки ідеологічну мотивацію, настільки явно видну в більшості робіт періоду “холодної війни”, звернемо увагу на деякі помилкові інтерпретації категорії закону самими прихильниками номологіческой підходу. Номологическое знання евентуально […]
Економічна наука розглядає споживання як одну зі стадій відтворювального процесу, в якому результати виробництва знаходять своє застосування для задоволення всього різноманіття індивідуальних, колективних та суспільних потреб. Споживання завершує конкретний вид господарської діяльності (будь то вирощування хліба, виготовлення взуття, виплавка металу, генерування електроенергії і т. Д.) І разом з тим є початком наступного циклу. Воно подає […]
В історії людства завжди існували одночасно, але в різних місцях планети, чотири системи шлюбних відносин: груповий шлюб; полігінія; поліандрія; моногамія. Моногамія зустрічається в двох формах: довічна і допускає розлучення або легко розводиться. Неповна сім’я (один батько з дітьми) з’явилася порівняно недавно, в давнину такий тип сім’ї зустрічався вкрай рідко. До теперішнього часу поліандрія майже зникла, […]
Боротьба за рівноправність усіх без винятку груп соціуму стала невід’ємною часткою людської історії сучасного періоду. Найбільш масовим рухом проти дискримінації традиційного типу є фемінізм. У процесії власного розвитку боротьба за жіночі права народила велике число соціологічних теорій. Термін “інтерсекціональний фемінізм” був введена Кімберлі Вільямс Креншоу, що є професором юриспруденції, письменницею і громадянської активісткою. Дане поняття […]
Головною проблемою соціологічного спостереження є забезпечення можливо більшої об’єктивності інформації про об’єкт. Основне завдання спостерігача – послідовно і щиро дотримуватися критеріїв і принципів наукового спостереження, не підміняти їх емоціями. У зв’язку з цим коректне проведення соціологічного спостереження передбачає дотримання двох фундаментальних принципів: додатковості і паралельних спостережень. Перший виходить з того, що об’єкт спостереження під впливом […]
Громадська думка в соціальній політиці В ідеальній державі влади обов’язково повинні прислухатися до думки населення в побудові певної політичної і соціальної моделі країни. Але на практиці досить рідко все відбувається саме так, а дослідники відзначають тенденції протилежних явищ: держава в першу чергу орієнтується на те, щоб створити сприятливий імідж на міжнародній арені, при цьому абсолютно […]
Соціологія девіантної поведінки – галузь соціології, що вивчає відхилення поведінки від соціальних норм, процеси десоциализации. Даний напрямок соціології виникло на початку ХХ ст. Проблемами соціології девіантної поведінки займалися Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, Р. Мертон, А. Коен, Я. І. Гилинский, В. Н. Кудрявцев. Предметом соціології девіантної (отклоняющегося) поведінки є вивчення свідомості і дій асоціальних груп та […]
Сутність поняття “соціальна поведінка особистості” Соціальна поведінка особистості виступає одним з об’єктів вивчення соціологічної науки. Дослідження в цій галузі почали проводитися ще з середини 19 століття, і, крім поняття “соціальна поведінка” в один ряд з ним встали такі елементи, як соціальна дія і взаємодія. Соціальна поведінка особистості – в соціологічній науці це якісна характеристика соціальної […]
Про особливе місце категорії переконання в соціології О. Конта можна судити з такого його заявою: “Читачам цієї книги я не вважав би за потрібне доводити, що ідеї управляють і перевертають світ, або, іншими словами, що весь соціальний механізм дійсно грунтується на переконаннях” [ 51]. Зауважимо принагідно, що в деяких перекладах замість слів “на переконаннях” кажуть […]
Отримання середньої спеціальної освіти є гідною альтернативою бакалавріату для тих учнів, які прагнуть стати компетентними виробничниками або фахівцями середньої ланки. Після закінчення дев’яти класів школи перед ними відкриваються двері різних закладів. Однак не всі абітурієнти розуміють різницю між коледжем і технікумом, і губляться перед вибором. Спробуємо розібратися в подібності та відмінності цих навчальних закладів. У […]
Релігія як соціальний інститут є реально існуючою підсистемою суспільства, породженої ним самим і в свою чергу робить вплив на його життя і розвиток, на свідомість і взаємини людей на різних рівнях, від індивідуального та міжособистісного до глобального в масштабах всього людства. Релігія є специфічною формою культури зі своєю системою цінностей, яка в значній мірі корелює […]
Всі соціальні ролі характеризуються через призму чотирьох аспектів: За масштабністю ролі відрізняються спектром міжособистісних відносин. Наприклад, у вас є чоловік / дружина. Ваші відносини мають величезний діапазон соціальних ролей: у вас є почуття один до одного (міжособистісні відносини), ваш союз закріплений на рівні закону, і значить є в якійсь мірі формальним. Також ви можете взаємодіяти […]
Методологічна суперечка про специфіку соціогуманітарного пізнання. На початку XIX ст. інтелектуальна ситуація зазнала суттєвих змін. Перша наукова революція XVI-XVIII ст. привела до оформлення “наук про природу” класичного періоду. Утвердився термін “природознавство”, що вживається зазвичай як синонім науки. Наука (природознавство) інституціоналізованої, т. Е. Самовизначилася як особливий соціальний інститут принаймні в передових країнах Західної Європи, а також […]
Помилки, труднощі, проблеми при застосуванні соціометричного методу полягає в наступному: 1) Соціометричне опитування проводиться без спеціально розробленої програми. Не сформульовані цілі, завдання; немає чіткого уявлення про те, як будуть використані його результати; 2) Соціометрична картка проектується без попереднього знайомства з об’єктом дослідження. В якості критеріїв обрані загальні ситуації спілкування; 3) дослідник не зумів завоювати довіри […]
Соціалізація людини в сучасному суспільстві Суспільство є досить складним організмом, в якому всі елементи дуже тісно пов’язані один з одним. Від кожного елемента безпосередньо залежить ефективність життєдіяльності як всього суспільства в цілому, так і окремо кожної людини, який є невід’ємною частиною суспільства. Людина, стаючи частиною суспільства, потребує того, щоб отримати всілякі знання про норми і […]
Характер релігійності інтегрує інформацію про якість релігійності, характеризує конфесійну визначеність, особливості, накладені своєрідністю історичного періоду, національною специфікою, соціальним контекстом. Характер релігійності в Росії, згідно з проведеним соціологічним дослідженням, до початку XXI ст. дуже суперечливий і своєрідний. По приналежності до релігійних конфесій (за самооцінкою) – невіруючі – 27%, православні – 50%, мусульмани – 7%, до інших […]
До кінця 1970-х років склалася багата емпірична база, що дозволила обгрунтувати двухфакторную модель соціології праці. Першим чинником є предмет, умови, трудові функції і зміст праці. Другим фактором – психологічні, моральні та професійні якості індивіда. Предметом соціології праці є праця як суспільне явище. Поняття “характер праці” означає зв’язки і відносини, що складаються в суспільному виробництві даної […]
Термін “думка” за своїм походженням не є соціологічним, він запозичений з філософії, має давню історію і досить складну долю. У давньогрецькій філософії “думка” (doxa) і “знання” (episteme) – основні категорії теорії пізнання. Для Сократа думка – не ступінь пізнання істини, а прояв деякої диспозиції самої людини (вірування, забобони, схильності і т. П.). Тому він відстоює […]
Даний термін був запропонований двома американськими соціологами в 30-х роках 19 століття. Причому зробили вони це незалежно один від одного, і тому їх визначення відрізнялися. Р. Лінтон на увазі під соціальною роллю сукупність соціальних норм і правил, яких дотримується індивід в суспільстві. Дж. Мід, в свою чергу, трактував це поняття в контексті рольової гри між […]
Рольова теорія, завдяки якій в соціологію ввійшло поняття очікувань, розроблялося головним чином як логіко-дедуктивна (ідеально-типова) модель без певної орієнтації на емпіричний рівень і без пошуку прикладного застосування. Перші її розробники (Ч. Кулі, Д. Мід, Р. Лінтон) не мали ні відповідної методологічної установки, ні методичної оснащеності, ні соціального замовлення. Т. Парсонс, що продовжив дослідження в цій […]
Дуже часто дані, отримані в ході соціологічного дослідження, дозволяють маніпулювати, приймати рішення, що йдуть врозріз з громадською думкою, що призводить до дискредитації соціології як науки. Існує навіть розхожий афоризм “Соціологія – наука точна, скільки заплатиш, стільки й отримаєш”. Це відбувається, коли соціологічне дослідження проводиться з порушенням общеметодологических принципів побудови програми дослідження. На вирішення завдань, пов’язаних […]
Поняття депопуляції У суспільстві сьогодні існує велика кількість проблем, які ведуть до поступового зменшення ресурсів. Але одна з основних загроз для майбутнього земної кулі – це депопуляція. Депопуляція (від латинського populous – народ. Частка de має від’ємне значення, наприклад, як в словах дегенерація, деформація). Мовою демографії депопуляція означає скорочення чисельності населення в зв’язку з тим, […]
Документом в соціологічному дослідженні вважається “предмет”, спеціально створений людиною для зберігання та передачі інформації (виключаючи предмети матеріальної культури та побуту). Коло документів, що використовуються в соціологічних дослідженнях, дуже широкий. Їх вибір залежить цілком від цілей і можливостей дослідження. Щоб вірно вибрати конкретний емпіричний матеріал для аналізу, необхідно вміти орієнтуватися у величезному масиві існуючих документів. Цьому […]
На рубежі 80-90-х років XX ст. соціологічне співтовариство вперше в історії соціологічної науки прийняло свого роду конвенцію про “парадигмальному плюралізмі”. Тим самим було продемонстровано прагнення покінчити з тривалим поділом і протистоянням марксистської і буржуазної соціології. Post factum можна визнати, що конфронтаційність, войовнича непримиренність викликає не стільки відмінністю методологічних підходів, – це якраз дозволяло знаходити точки […]
Соціальні очікування – вихідний термін системи соціологічних категорій. Теоретичний аналіз в будь-якій науці стає можливим завдяки понятійному апарату, т. Е. Куммулятівная (накопиченої, яка транслюється і розвивається) системі наукових категорій. В її основі знаходиться (має бути) ядро з одного або декількох понять, що виконують функцію свого роду евристичного “генома” як продуцента типових розумових образів, ідей і […]
У психологічну науку термін “очікування” увійшов порівняно недавно. Х. Хекхаузен зазначав, що пріоритет його введення належить двом відомим психологам – Е. Толмену і К. Левіну. “Толмен, як і Левін, розробив в якості гіпотетичних конструктів свого” психологічного біхевіоризму “пояснювальні поняття очікування (expectancy) і привабливості (demand for the goal)” [272]. Беручи дану оцінку пріоритету названих вчених, звернемо […]
Як тільки виникає критична ситуація, що вимагає оптимального вибору – не просто найкоротшого маршруту, а доленосного стратегічного напрямку на перспективу, з’являється проблема: “Quo vadis?” (Лат.), Або “Камо грядеши?” (Ст. – Слав.). Невипадково в ньому міститься рефлексивна тріада: “Хто ми? Звідки? Куди йдемо? “Розглянемо цю проблему на прикладі книги С. Г. Кара-Мурза та С. Г. Мусієнко” […]
Термін “соціальна інновація” фактично не має строго науково-категоріального статусу, про що свідчить і його відсутність в найбільш відомих соціогуманітарних словниках та енциклопедіях. При його позначенні використовується спосіб, схожий з визначенням: а) наводиться загальна дефініція інновацій; б) вказується тип нововведення і предметна область його використання, що і дозволяє відрізняти соціальні інновації від техніко-технологічних. За справедливим зауваженням […]
Термін “колектив” (“колективізм”) опинився в епіцентрі ідейної боротьби ще з часів виходу на арену суспільної думки перших утопістів, а з середини ХХ ст. він став одним із символів “холодної війни”. Ліберально-індивідуалістичне суспільство прагнуло не допустити цей термін ні в теорію, ні в повсякденні практики спілкування; в той час як солідарно-коллективистическое робило ставку (принаймні декларувало) саме […]